09 серпня 2022 року м. Рівне №460/11448/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області
доРівненського академічного ліцею "Престиж імені Лілії Котовської" Рівненської міської ради
застосування заходів реагування, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області звернулося до суду з позовом до Рівненського академічного ліцею "Престиж імені Лілії Котовської" Рівненської міської ради, в якому просило:
-застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи Рівненського академічного ліцею "Престиж імені Лілії Котовської" Рівненської міської ради за адресою: м. Рівне, вул. Д. Галицького, 15, шляхом опечатування вхідних дверей та відключення від системи електрозабезпечення, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Мотивуючи свої вимоги позивач зазначав, що за результатами позапланової перевірки щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки було складено акт від 16.07.2021 №58. В даному акті зафіксовано ряд порушень Правил пожежної безпеки в Україні, виявлених під час перевірки території та приміщення Рівненського академічного ліцею "Престиж імені Лілії Котовської" Рівненської міської ради. У зв'язку з наведеним, позивач просив позов задовольнити у повному обсязі та застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи відповідача.
Ухвалою суду від 18.08.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 20.09.2021 на 09:30 год. Встановлено строк для подачі відзиву на позов.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвалу суду відповідачем отримано 03.09.2021, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву ним подано не було.
Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 20.09.2021 підготовче засідання у справі №460/11448/21 відкладено до 18.10.2021 до 11:00 год.
Ухвалою суду від 18.10.2021 закрито підготовче провадження у справі №460/11448/21 та розпочати розгляд справи по суті. Подальший розгляд справи №460/11448/21 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 15.07.2022 зобов'язано Рівненський академічний ліцей "Престиж імені Лілії Котовської" Рівненської міської ради в десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали надати суду: докази на підтвердження усунення порушень, зазначених в Інформації про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 08.06.2022 №68/10-06, а також інших порушень, вказаних в акті перевірки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області.
Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 07.02.2020 позивачем складено Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки РАЛ "Престиж" з строком виконання виявлених порушень - 01.08.2020.
На виконання наказу Рівненського районного управління ГУ ДСНС України у Рівненській області від 11.06.2021 №3 у період з 05.07.2021 по 16.07.2021 співробітником Рівненського районного управління ГУ ДСНС України у Рівненській області здійснено позапланову перевірку приміщень та території Рівненського академічного ліцею "Престиж імені Лілії Котовської" Рівненської міської ради з метою дотримання вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та контролю виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 07.02.2020 №40.
За результатами позапланової перевірки складений Акт перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 16.07.2021 №58 (далі - Акт перевірки), яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697.
Так, в Акті перевірки зафіксовані наступні порушення нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, виявлені під час перевірки приміщень та території Рівненського академічного ліцею "Престиж імені Лілії Котовської" Рівненської міської ради за адресою: м. Рівне, вул. Д.Галицького, 15, а саме:
1) приміщення будівлі не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією;
2) шафки пожежних кран-комплектів не пристосовані для візуального огляду їх без розкривання;
3) кожен пожежний кран-комплект не укомплектований важелем для полегшення відкривання вентиля;
4) сходова клітка, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням.
Листами за вх.№53658/22 від 16.06.2022 та за вх. №67507/22 від 28.07.2022 стороною відповідача надано суду Інформацію про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, відповідно до змісту якої адміністрацією Рівненського академічного ліцею "Престиж імені Лілії Котовської" Рівненської міської ради для усунення виявлених порушень було вжито такі заходи:
1) шафки пожежних кран-комплектів пристосовано до візуального огляду без розкривання;
2) кожен пожежний кран-комплект забезпечено важелем для полегшення відкривання вентиля;
3) сходову клітку, коридори, проходи та інші шляхи евакуації забезпечено евакуаційним освітленням.
На підтвердження зазначеного відповідач долучив відповідні фото докази. Стороною позивача не заперечено усунення відповідних порушень відповідачем.
При цьому відповідач також повідомив суд, що обладнання приміщення системою протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією) не може бути виконано ліцеєм, оскільки даний захід потребує значних коштів з міського бюджету, розпорядником яких відповідач не є.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд керується наступним.
Відповідно до п.1, 11, 12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності (п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052).
Статтею 66 Кодексу цивільного захисту України (тут і далі в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Частиною 2 статті 70 вказаного Кодексу визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Отже, підставою для повного або часткового зупинення діяльності підприємства є факт створення ним реальної загрози життю та здоров'ю людей у зв'язку з експлуатацією об'єкта з порушеннями вимог законодавства, що має підтверджуватись достатніми доказами.
Також положеннями ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Частинами 7, 8 статті 7 вказаного Закону передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що для звернення з позовом до суду з вимогою про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства достатньо фактів встановлення під час перевірки порушень щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, які зафіксовані в акті перевірки.
Видання ж суб'єктом владних повноважень відповідного розпорядчого документа закон вимагає виключно в разі застосування інших, окрім повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, заходів реагування.
Як встановлено судом в ході судового розгляду, звернення до суду з даним позовом обумовлене наявністю у відповідача порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зафіксованих в приписі від 07.02.2020 №40 (строк виконання - до 01.08.2020) та вказаних в Акті перевірки.
Суд враховує, що винесення припису та звернення до суду для зупинення експлуатації будівель і приміщень є різними за своїм правовим характером заходами реагування, які безпосередньо не пов'язані один з одним. Так, якщо винесення припису спрямоване на усунення виявлених порушень, то зупинення експлуатації будівель і приміщень є заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Отже, факт винесення припису не унеможливлює і не перешкоджає одночасному застосуванню такого заходу, як зупинення експлуатації будівель і приміщень.
Разом з тим, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем вживалися та вживаються заходи для усунення виявлених в як в Приписі, так і в Акті перевірки порушень.
Застосовуючи у спірних правовідносинах поняття "порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей" суд зазначає таке.
Ні Кодекс цивільного захисту України, ні Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не містять в собі юридичне визначення "конкретних обставин, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей", переліку відповідних "небезпечних чинників", "порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки", наявність яких створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Дана категорія понять є оціночною, у зв'язку з чим трактування "загрози життю та здоров'ю людей", що створюється певним порушенням у сфері пожежної безпеки, повинно визначатися контролюючим органом і судом в кожному конкретному випадку окремо.
Пунктами 32, 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено термін пожежа - неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Відповідно до п.43 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Згідно з п.26 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров'ю людей у сфері пожежної безпеки слід пов'язувати з обставинами і небезпечними чинниками, які безпосередньо можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній же повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення у сфері пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що ч.1 ст.8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
У Рішенні від 02.11.2004 № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Основоположні права і свободи людини і громадянина закріплені зокрема в Першому Протоколі до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (04.11.1950), що набрала чинності для України з 11.09.1997 та є складовою її правової системи відповідно до вимог ст.9 Конституції України.
Відповідно до ст.2 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікому не може бути відмовлено у праві на освіту.
За змістом абз.1-3 ст.53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Суд зазначає, що Рівненський академічний ліцей "Престиж імені Лілії Котовської" Рівненської міської ради є діючим закладом освіти, тому повне зупинення роботи ліцею обмежить право учнів вказаного закладу на доступ до освіти.
З огляду на це, оцінюванню підлягає питання, а саме: чи є захід реагування співмірним до мети його застосування; чи таке втручання у права відповідача буде пропорційним; чи буде в такий спосіб досягнутий справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.
Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров'ю людей, але їх настання є вірогідною подією.
У зв'язку з цим, враховуючи вчинення відповідачем дій для фактичного усунення виявлених порушень, суд, на момент ухвалення рішення, вважає обраний позивачем захід реагування таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності, а отже не вбачає підстав для висновку про те, що саме у такий спосіб буде досягнуто справедливого балансу між публічними інтересами та інтересами відповідача.
Системно аналізуючи положення ст.68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також дійшов до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд чи окремих приміщень.
У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які безпосередньо можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (п.32 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України).
Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Суд звертає увагу на те, що у даному випадку позивачем усунено три з чотирьох виявлених порушень, які створювали безпосередній ризик виникнення пожежі, а обладнання ліцею автоматичною пожежною сигналізацією безпосередньо залежить від отримання коштів з міського бюджету на дану мету.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки обраний позивачем захід реагування, який має бути застосований судом до відповідача не відповідає критеріям законності і пропорційності у зв'язку із надлишковим характером способу захисту публічного інтересу та з урахуванням усунення відповідачем більшої частини порушень, і вжиттям ним заходів щодо повного забезпечення, найближчим часом, дотримання вимог законодавства у сфері протипожежної безпеки.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У сукупності викладених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до Рівненського академічного ліцею "Престиж імені Лілії Котовської" Рівненської міської ради про застосування заходів реагування - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 09 серпня 2022 року
Учасники справи:
Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (вул. Гетьмана Полуботка, 37, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 38610634)
Відповідач - Рівненський академічний ліцей "Престиж імені Лілії Котовської" Рівненської міської ради (вул. Д.Галицького, 15, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 33408716)
Суддя С.А. Борискін