Справа № 420/7590/22
09 серпня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кравченка М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення від 21.04.2022 року та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення від 21.04.2022 року та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року прийнятим в письмовому провадженні позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення від 21.04.2022 року та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області від 21.04.2022 року протокол № 4 про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи в частині відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 22.08.1992 року по 31.12.1997 року на посаді фацетника в Костянтинівському Державному підприємстві «Завод «Автоскло» ім. К.Т. Бондарєва» відповідно до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 22.08.1992 року по 31.12.1997 року на посаді фацетника в Костянтинівському Державному підприємстві «Завод «Автоскло» ім. К.Т. Бондарєва» відповідно до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 992,40 грн.
01.08.2022 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. У вказаній заяві представник позивача просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5600,00 грн.
В обґрунтування поданої заяви представник ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_1 до позовної заяви додавалися копія договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16.05.2022 р. № 233, укладеного між ОСОБА_1 та АБ «Віталія Досковського», а також копія квитанції від 17.05.2022 р. № 0.0.2547833818.1 про сплату ОСОБА_1 на користь АБ «Віталія Досковського» витрат на правову допомогу у сумі 5600,00 грн. Що ж до детального опису робіт, виконаних адвокатом, то їх перелік та опис, із зазначенням витраченого часу та їх вартості наведено в акті виконаних робіт/наданих послуг від 29.07.2022 р., який додається до заяви. У позовній заяві позивач заявляла про те, що детальний опис робіт буде подано протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Заявник вважає, що понесені ОСОБА_1 витрати на правову допомогу є співмірними із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, витрачених на ним часом тощо, тобто відповідають вимогам ч.5 ст.134 КАС України.
08.08.2022 року до суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення, в яких він просить в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення по справі № 420/7590/22 відмовити в повному обсязі у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.2 ст.252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступні обставини.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч.ч.3-4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.ч.5-7 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно з ч.2 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 року було вирішено здійснювати розгляд справи № 420/7590/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначені вимоги процесуального закону кореспондуються з положеннями ч.3 ст.143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
З урахуванням зазначеного, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів.
При цьому, суд враховує, що у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, докази судових витрат за загальним правилом мають бути надані до вирішення справи по суті.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 згідно квитанції від 17.05.2022 року сплатила 5600,00 грн. за надання правової допомоги.
До вирішення справи по суті позивач на підтвердження обґрунтованості витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 5600,00 грн. надав до суду наступні документи: копія договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16.05.2022 року, копія ордеру адвоката.
В рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року було зазначено про відсутність підстав для стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5600,00 грн., оскільки позивач не надав детального опису робіт (наданих послуг) на суму 5600,00 грн., виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги, яка пов'язана з розглядом справи, а з поданих до суду документів не вбачалося зв'язок понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5600,00 грн. з розглядом справи, їх обґрунтованості та пропорційності.
Суд встановив, що в позовній заяві позивач зазначив, що детальний опис робіт буде подано протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5600,00 грн. надійшла до суду 01.08.2022 року, тобто після закінчення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та винесення рішення по суті позовних вимог.
При цьому, у вказаній заяві представник позивача не зазначив жодних причин, які зумовили неможливість подання доказів, що підтверджують обґрунтованість та пропорційність розміру понесених судових витрат до закінчення розгляду справи по суті.
Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження обґрунтованості понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5600,00 грн. представник позивача надав до суду акт виконаних робіт / наданих послуг від 29.07.2022 року до договору про надання правової допомоги № 233 від 16.05.2022 року.
Відповідно до акту виконаних робіт / наданих послуг від 29.07.2022 року клієнту на підставі договору у зв'язку розгляду Одеським окружним адміністративним судом справи № 420/7590/22 була надана наступна правова допомога: консультація 500 грн., складання адвокатського запиту 500 грн., правовий аналіз документів 500 грн., складання позовної заяви 2000 грн., формування та подання до суду позовної заяви 100 грн., аналіз наданого відповідачем відзиву на позовну заяву 500 грн., складання відповіді на відзив 1500 грн., всього 5600,00 грн.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Разом з цим, з поданих до суду документів не вбачається зв'язок понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5600,00 грн. з розглядом справи № 420/7590/22, їх обґрунтованості та пропорційності.
На думку суду, при наданні адвокатом правничої допомоги позивачу на суму 5600,00 грн. не було належним чином враховано витрачений час на вчинення дій та їх обсяг, що пов'язані з розглядом справи.
Тобто, суд вважає необґрунтованим наданий опис робіт (послуг) на суму 5600,00 грн., виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги позивачу, яка пов'язана з розглядом справи № 420/7590/22.
Таким чином, відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5600,00 грн.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для прийняття додаткового рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5600,00 грн.
Відповідно до ч.4 ст.252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 243, 248, 252 КАС України, суд, -
Відмовити представнику ОСОБА_1 в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення по справі № 420/7590/22 щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5600,00 грн.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко