печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54063/21-ц
Категорія 64
04 серпня 2022 року Печерський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Остапчук Т.В. при секретарі судових засідань - Луста В.І учасники справи: позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської адміністрації) «Київтеплоенерго» відповідач: ОСОБА_1 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У жовтні 2021 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулось до суду з позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води, 3% річних, інфляційних. В обґрунтування позову вказано, що відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячої води, які постачає КП «Київтеплоенерго», проте своє зобов'язання з оплати послуг центрального опалення та постачання гарячої води відповідачвиконує неналежним чином. Так, станом на 01 .05.2018 року заборгованість з оплати послуг центрального опалення та постачання гарячої води складає: 11730,75 грн. за централізоване опалення, 11293,56 грн. за постачання гарячої води. Посилаючись на те, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань перед КП «Київтеплоенерго» у споживача утворилася заборгованість з оплати послуг, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з оплати послуг центрального опалення в розмірі 23024,31 грн. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. Представник позивача подав до суду клопотання, в якому просив позов задовольнити та розглянути справу без його участі, проти заочного рішення не заперечує. Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за зареєстрованим місцем проживання та у порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами. На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі заочного рішення та задоволення позовних вимог виходячи з наступного. У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України,суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до абзацу 10 частини першої ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Судом встановлено, у квартирі АДРЕСА_1 проживає відповідач, яка є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Згідно з розрахунками позивача у відповідача станом на 01 травня 2019 року існує заборгованість по оплаті послуг центрального опалення та постачання гарячої води, яка складає: 23024,31 грн. Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630. Відповідно до пункту 8 зазначених Правил, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Згідно з частиною другою ст. 638 Цивільного кодексу України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Частиною другою ст. 642 Цивільного кодексу України встановлено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції. Таким чином, наявність відносин між сторонами, а отже, і виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків. Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 10.04.2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на прав провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. Отже, з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго». Відповідно до частини сьомої ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання. На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085). Ці договори були складені на підставі типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 та є договорами приєднання, а отже такий договір може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до пункту 11 Правил та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. Згідно положень пункту 20 Правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Відповідно до пункту 21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: - з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; - з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим. Відповідно до пункту 18 Правил, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Згідно з абзацом 1 пункту 30 Правил, споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки. Таким чином, відповідно до зазначених правових норм споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Виникнення цивільних прав та обов'язків підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги, надсилає споживачу платіжні документи на їх оплату, а споживає здійснює оплату виставлених рахунків. Така позиція висвітлена у Постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі № 6-2951цс15, згідно з якої факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг. Згідно із частиною першою ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За змістом частини першої ст. 901, частини першої ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.. Отже, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням. З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (частина перша ст. 509 Цивільного кодексу України) - вимагати сплати грошей за надані послуги. Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України). Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Окрім того, з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання. Закріплена в пункті 10 частини третьої ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій ст. 625 Цивільного кодексу України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання. Таким чином, стороною позивача доведено обставини, на які посилається у позовній заяві, а стороною відповідача вони не спростовані. Перевіривши наведений представником позивача розрахунок заборгованості, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтовані, і тому позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з центрального опалення до 01.05.2018 р в розмірі 11293,56 грн, та заборгованість за центразіоване опалення з 01.05.2018 року дв розмірі 11730,75 грн , витрати за отриманні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в сумі 33 грн підлягає задоволенню. У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2270 грн., відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на відповідача. На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 3, 10, 11, 16, 509, 526, 610, 612, 625, 638, 642, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-23, 55, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274-279, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1 , що проживає: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421, що знаходиться: м. Київ, вул. Житомирська, 15-а) заборгованість за надані послуги з центрального опалення в розмірі 23024,31 грн., витрати за отриманні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в сумі 33 грн та суму судового збору в розмірі 2270 грн. Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії рішення. Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421, що знаходиться: м. Київ, вул. Житомирська, 15-а). Відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1 , що проживає: АДРЕСА_2 )
Суддя Т.В.Остапчук