ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.07.2022Справа № 910/17835/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Степанець Є.Ю., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН-ГАРАНТ" до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" про усунення перешкод у користуванні майном,
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1, Сніцаренка А.А.;
відповідача: Мотіної Г.В.;
У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІН-ГАРАНТ" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (далі - Підприємство) про усунення перешкод у користуванні майном, а саме: нежилим приміщенням АДРЕСА_1, шляхом його звільнення та надання до нього вільного доступу. В обґрунтування своїх позовних вимог Товариство вказало, що вищезазначене нежитлове приміщення передано йому ОСОБА_1 до статутного капіталу, а відтак є власністю позивача. Однак Підприємство, як управитель багатоквартирного будинку, в якому знаходиться спірне приміщення, фактично користується ним та вчиняє перешкоди позивачу в реалізації його прав, як власника зазначеного майна. У зв'язку з наведеними обставинами, Товариство посилаючись на приписи статті 391 Цивільного кодексу України (далі ЦК - України), просило задовольнити даний позов.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 8 листопада 2021 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення виявлених недоліків.
23 листопада 2021 року до суду надійшли документи позивача для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22 грудня 2021 року.
22 грудня 2021 року на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2021 року підготовче засідання відкладено на 27 січня 2022 року.
22 грудня 2021 року через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про проведення засідання без участі його представника.
22 грудня 2021 року через загальний відділ діловодства суду від Підприємства надійшов відзив, в якому відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності, з огляду на те, що позивачем не надано правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно та документів, які визначали фактичне місце розташування вказаного нежитлового приміщення. Також відповідач зазначив, що ним не вчинялися жодні дії в створенні перешкод у користуванні вказаною нерухомістю. Спірне приміщення не використовується відповідачем. Підприємство не є управителем будинку, в якому знаходиться вказане нерухоме майно.
26 січня 2022 року на електронну пошту суду надійшло клопотання позивача про долучення доказів.
27 січня 2022 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 24 лютого 2022 року.
21 лютого 2022 року через загальний відділ діловодства суду від Товариства надійшло клопотання про долучення доказів.
Підготовче засідання, призначене на 24 лютого 2022 року, не відбулося у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 воєнного стану.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 31 травня 2022 року учасників справи повідомлено про те, що підготовче засідання призначено на 16 червня 2022 року.
1 червня 2022 року на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній просив забезпечити проведення підготовчого засідання, призначеного на 16 червня 2022 року о 10:00 год., у режимі відеоконференції, а також доручити її проведення Господарському суду Вінницької області або іншому суду, що знаходиться у місті Вінниці.
Проте вказане клопотання було передано на розгляд судді Павленку Є.В. лише 16 червня 2022 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 червня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання Товариства про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції.
У підготовче засідання 16 червня 2022 року представники сторін не з'явились, проте 15 червня 2022 року через загальний відділ діловодства суду від відповідача та 16 червня 2022 року на електронну адресу суду від позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 червня 2022 року сторін повідомлено, що підготовче засідання відкладено на 7 липня 2022 року.
7 липня 2022 року на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення засідання, однак у вказане підготовче засідання з'явилися представники сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7 липня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 липня 2022 року.
21 липня 2022 року на електронну адресу суду від Товариства надійшло клопотання від 15 липня 2022 року про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 липня 2022 року вказане клопотання задоволено.
У судовому засіданні 28 липня 2022 року представники позивача підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення вимог Товариства заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих учасниками процесу документів їх оригіналам, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
3 вересня 2018 року між фізичною особою ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу, за яким останній передав вказаній особі у власність нерухоме майно: нежиле приміщення АДРЕСА_1 (інвентарний номер 3081184).
Вказаний правочин посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком Золтаном Золтановичем та зареєстрований в реєстрі за № 2177.
20 серпня 2021 року між Товариством та ОСОБА_1 підписано акт приймання-передачі, за яким вказана фізична особа передала до статутного капіталу позивача у власність вказане нежитлове приміщення.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 27 серпня 2021 року № 272105328 вищезазначена нерухомість належить на праві приватної власності Товариству. Державна реєстрація проведена 25 серпня 2021 року.
Як зазначає позивач, 2 вересня 2021 року, з'явившись за місцезнаходженням вказаного майна, було виявлено, що двері до нежитлового приміщення зачинені на замок, а наявні у Товариства ключі, передані попереднім власником, не підходять.
За твердженнями Товариства, останнє звернулося до Житлово-експлуатаційної дільниці № 8-9, яка є структурним підрозділом відповідача, з проханням надати ключі та доступ до нежитлового приміщення. Проте в задоволенні даного клопотання було відмовлено.
Позивачем було складено акт про недопуск від 2 вересня 2021 року, а також подано до суду нотаріально завірену заяву свідка ОСОБА_2 .
4 вересня 2021 року Товариство звернулося до Житлово-експлуатаційної дільниці № 8-9 з листом від 3 вересня 2021 року № 1/21, копія якого знаходиться в матеріалах справи, про надання доступу до спірного нежитлового приміщення. Проте відповіді на вказаний лист не надано.
11 жовтня 2021 року Товариство склало повторний акт про недопуск.
Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до приписів стаття 391 ЦК України, на яку посилалося Товариство у своєму позові, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Позивачем такого позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні ним законного права користування чи розпорядження річчю.
Умовами подання даного позову є: триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову, а також відсутність між позивачем та відповідачем договірних відносин.
Предметом цього позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
Задоволення такого позову можливе за сукупності двох підстав: наявності у позивача права вимоги усунення перешкод та вчинення перешкод відповідачем. За відсутності хоча б однієї із зазначених обставин підстав для задоволення позову немає.
Аналогічні правові позиції сформовані в постановах: Великої Палати Верховного Суду від 3 квітня 2019 року в справі № 924/1220/17, Касаційного Господарського суду у складі Верховного Суду від 22 червня 2018 року в справі № 907/791/17, від 23 лютого 2018 року в справі № 912/4425/16.
Як вбачається зі змісту договору купівлі-продажу від 3 вересня 2018 року та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Товариство вказане власником нежилого приміщення АДРЕСА_1.
У той же час, з наданих позивачем доказів не випливає, що саме відповідач вчиняє дії, які зумовлюють створення позивачеві перешкод у здійсненні ним правомочностей як власника спірного нерухомого майна.
Наявність зачинених дверей та відсутність у позивача ключа від них не свідчать про вчинення перешкод у користуванні цим майном саме відповідачем.
У той же час у судовому засіданні уповноважений представник відповідача стверджував, що дане приміщення не перебуває на балансі Підприємства, не використовується ним, будь-яке належне відповідачу майно в даному приміщенні не перебуває. Ключі від спірного приміщення у відповідача відсутні. Також представник відповідача в судовому засіданні вказав, що не оспорює право власності позивача на це майно. Докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.
Оскільки позивачем не доведено і в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відповідачем вчиняються перешкоди у здійснені Товариством правомочностей щодо користування та розпоряджання вказаним нежитловим приміщенням, суд дійшов висновку про необґрунтованість пред'явленого до Підприємства позову.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови у задоволенні позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтями 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин у задоволенні позову Товариства слід відмовити.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 8 серпня 2022 року
СуддяЄ.В. Павленко