Іменем України
08.08.07 Справа №21/96/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Юхименко О.В. , Шевченко Т. М.
при секретарі Акімовій Т.М.,
за участю представників сторін:
кредитора: Куратченко І.В., довіреність від 11.09.2006р. № 2991/10;
боржника: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Вільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції,
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.06.2007 року
у справі № 21 / 96 / 07
про банкрутство Садівничого товариства «Медик-3»,
вул. Дзержинського, 86-А, с. Любимівка Вільнянського району, 70033;
кредитор Вільнянська міжрайонна Державна податкова інспекція,
вул. Зої Космодем'янської, 2, м. Вільнянськ Запорізької області, 70000;
встановили:
Вільнянською міжрайонною Державною податковою інспекцією Запорізької області подано заяву про порушення справи про банкрутство Садівничого товариства «Медик-3» у зв'язку із неспроможністю останнього виконати зобов'язання щодо сплати податку на прибуток підприємств та відсутністю за його юридичною адресою.
04.04.2007р. господарським судом Запорізької області порушено провадження у справі № 21/96/07 про банкрутство боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Запорізької області (суддя Черкаський В.І.) від 07.06.2007р. у справі № 21/96/07 провадження у справі № 21/96/07 про банкрутство Садівничого товариства «Медик-3» припинено.
Ухвала суду мотивована тим, що у зв'язку із з'ясуванням місцезнаходження боржника, поданням останнім податкової звітності та відсутністю заборгованості по основному платежу немає підстав для визнання його банкрутом згідно із статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» або ведення провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Вільнянська міжрайонна Державна податкова інспекція Запорізької області, кредитор, вказує на порушення господарським судом норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. (Див. на звороті)
За підприємством обліковується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1.360,00 грн., який утворився у зв'язку з неподанням звіту про використання коштів неприбутковими організаціями.
13.10.2006р. складено акт № 185/15-25890408 про неможливість вручення акту невиїзної документальної перевірки у зв'язку з тим, що лист з повідомленням про вручення було повернуто до Державної податкової інспекції з підстав "Адресат не знаходиться за цією адресою".
Садівниче товариство «Медик-3» зареєстровано за адресою Любимівської сільської ради: вул. Дзержинського, 86-А с. Любимівка.
За вказаною у статутних документах адресою товариство не знаходиться, що підтверджувалося актами перевірки наявності підприємства за юридичною адресою № 62 від 30.01.2007р. та № 7 від 20.03.2007р.
Наведене, на думку заявника апеляційної скарги, є достатньою підставою для звернення із заявою про визнання Садівничого товариства «Медик-3» банкрутом за статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Господарським судом необґрунтовано прийнято до уваги пояснення голови СТ «Медик-3» про тимчасове місцезнаходження кооперативу та органів управління за адресою: вул. Радіаторна, 48/72, м. Запоріжжя, та наміри протягом трьох тижнів вирішити питання про місцезнаходження товариства та внесення відповідних змін до статуту.
Крім того, судом припинено провадження на підставі п. 1. ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, з підстав відсутності предмету спору за наявністю у божника податкового боргу.
Просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.06.2007р. у справі №21/96/07 скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати Садівниче товариство «Медик-3» банкрутом.
Садівниче товариство «Медик-3», боржник, скаргу не оспорив, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду від 07.08.2007р. № 2283 справу передано для розгляду колегії у складі - головуючий суддя Антонік С.Г., суддів Юхименко О.В., (доповідач), Шевченко Т.М.
За клопотанням представника кредитора судовий процес вівся без застосування заходів технічного забезпечення.
Колегія суддів, заслухавши представника кредитора, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, знаходить апеляційну скаргу Вільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції Запорізької області такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року N 2343-XII, в редакції Закону N 784-XIV від 30.06.1999р. ( 2343-12 ) провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.
Статтею 52 розділу VI Закону ( 2343-12 ) регламентовано особливості банкрутства боржника - юридичної особи, керівні органи якого відсутні за місцезнаходженням, у разі ненадання таким боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших о знак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Отже, умовою здійснення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою є наявність передбачених даною нормою обставин (однієї або у сукупності) чи будь-яких інших обставин, які свідчили б про нездійснення боржником підприємницької діяльності.
Як на підставу здійснення провадження у справі про банкрутство боржника за спрощеною процедурою, передбаченою статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кредитор послався на факт відсутності боржника за місцезнаходженням.
Відповідно до пункту 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням і про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Згідно з приписами частин 1 і 3 статті 18 цього ж Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, а якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою. Порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, який здійснюється державним реєстратором, визначений у статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Відповідно до вимог частини другої статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як на підтвердження відсутності боржника за його місцезнаходженням кредитор посилається на складені МДПІ акти перевірки наявності підприємства за юридичною адресою.
Вищезгадані акти не можуть вважатися належним доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням в силу вищенаведених норм права, оскільки належним доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням є запис у Єдиному державному реєстрі про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, здійснений державним реєстратором.
У матеріалах справи документальні докази, які б свідчили про наявність реєстраційного запису у цьому реєстрі про відсутність боржника за юридичною адресою, відсутні. Таких доказів не надано і учасниками судового процесу.
Матеріалами справи спростовуються і будь-які інші ознаки відсутності підприємницької діяльності боржника. Надання боржником звітності до органів державної податкової служби підтверджується наданими боржником суду першої інстанції копіями звітів з відповідними відмітками МДПІ про одержання.
Зазначене є підтвердженням того, що відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням належним чином не доведена, а відтак підстави для здійснення провадження у цій справі саме за спрощеною процедурою - на підставі статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відсутні.
Слід також зазначити, що норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» взагалі не можуть розповсюджуватися на Садівниче товариство «Медик-3».
Статтею 1 Закону ( 2343-12 ) визначено, що боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Отже, за визначенням Закону ( 2343-12 ) боржник, це насамперед суб'єкт підприємницької діяльності, який веде господарську діяльність.
За визначенням Господарського кодексу України, до набрання ним чинності Законом України «Про підприємництво», під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Садівниче товариство «Медик-3» не є суб'єктом господарювання, підприємницької діяльності не веде, отже на нього не розповсюджуються норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Окрім викладеного, відповідно до частини першої статті 5 Закону ( 2343-12 ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України ( 1798-12 ), іншими законодавчими актами України.
При цьому, Закон ( 2343-12 ) слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство.
Відповідні ж частини статей ГПК України ( 1798-12 ), які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу, застосовуються господарським судом.
Доводи апеляційної скарги спростовуються викладеним вище.
Підстави для скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 07.06.2007р. у справі № 21/96/07 відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-106 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Вільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.06.2007р. у справі № 21/96/07 залишити без змін.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Юхименко О.В.
Шевченко Т. М.