ЄУН 193/429/22
Провадження 1-в/193/174/22
іменем України
04 серпня 2022 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
представника Софіївської ВК №45 ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Софіївка Дніпропетровської області клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
01 червня 2022 року на адресу Софіївського районного суду надійшло клопотання від засудженого ОСОБА_5 , який на даний час відбуває покарання у виді позбавлення волі в ДУ «Софіївська ВК (№ 45)», згідно якого останній просив застосувати відносно нього умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання.
Засуджений під час судового розгляду справи своє клопотання підтримав та просив звільнити його від відбування покарання умовно-достроково.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні також підтримав заявлене клопотання засудженим, просить суд задовольнити та звільнити ОСОБА_5 умовно-достроково.
Представник виправної колонії ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав, що засуджений, з огляду на його чисельні стягнення, на даний час не заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання, вказавши, що засуджений не довів своє виправлення.
Вислухавши пояснення учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений за вироком Верходніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09.06.2011 за ст. 187 ч.3, ст. 187 ч. 4, п.6 ч.2 ст. 115 , ст. 70 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 18.02.2016 засудженому ОСОБА_5 зарахувано в строк основного покарання термін попереднього ув'язнення з 25.12.2009 по 29.07.2011 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Початок строку: 25.12.2009, кінець строку 21.05.2023.
На підставі ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 6 КВК України, виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно-корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
В силу ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згаданою статтею передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання виправлення засудженого.
Як вбачаються із роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму ВСУ від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.
З вищенаведених положень закону про кримінальну відповідальність вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.
Під сумлінною поведінкою розуміють, що засуджений за період відбування покарання сумлінно виконував вимоги встановленого режиму утримання у колонії, не допускав порушень, визнав вину у скоєному злочині, розкаюється у вчиненому, сплатив повністю або частково завдані злочином збитки, за час відбування покарання поводив себе як у загальній масі засуджених, так і при спілкуванні з представниками адміністрації ввічливо, тактовно, виконував законні вимоги представників адміністрації, приймав активну участь у виконанні умов розробленої для нього програми диференційованого виховного впливу, тощо.
Так, під час вивчення матеріалів особової справи засудженого, суд враховує не лише час перебування ним у Софіївській ВК-45, а й увесь період його відбування покарання.
Засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі перебуває з 25.12.2009.
Згідно характеристики вбачається, що під час утримання в Державній установі виконання покарань (№4) м. Дніпро, порушень не допускав, але допускав порушення в попередніх місцях позбавлення волі. Мав 7 стягнень, що погашені. Крім того, 3 рази заохочувався правами начальника установи за активну участь у виховних заходах та добросовісне ставлення до праці.
Далі, з 17.11.2020 міру кримінального покарання продовжив відбувати в Державній установі «Софіївська виправна колонія (№45)». За час відбування покарання характеризується посередньо, приймає активну участь у роботах з благоустрою, які проводяться в і установі. Працездатний, за власним бажанням, без оплати праці працює санітаром в медичній частині при установі. Стягнень та заохочень не мав.
У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує рівні стосунки, адекватно реагує на критику на свою адресу. У відносинах з персоналом установи виконання покарань дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин.
Засуджений при виконані дорученої роботи дбайливо ставиться до майна і предметів, якими користується, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням.Заходи виховного характеру відвідує регулярно, бере особисту участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі. Бере участь в реалізації програм диференційованого виховного впливу «Правова просвіта».Соціально-корисні зв'язки не підтримує.За вироком суду має позов на суму 3525,74 грн., однак виконавчі листи до установи не надходили.
Аналізуючи матеріали особової справи вбачається, що ОСОБА_5 відбуває покарання за особливо тяжкий злочин, за весь час перебування його в місцях позбавлення волі характеризується посередньо, допускав порушення умов та порядку відбуття покарання за що на нього накладено 11 раз дисциплінарні стягнення, серед яких 4 суворі.
Крім того, за весь час відбування покарання, а це понад 10 років, засуджений мав лише три заохочення. Слід зауважити, що з дня останнього заохочення, що мало місце ще 27.09.2019, тобто майже три роки тому, засуджений більше не заохочувався. Відтак, суд не вбачає стрімкого прогресу у поведнці засудженого та його стійке прагнення до виправлення, а тому, на переконання суду, останній не заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
Таким чином, беручи до уваги викладене, з огляду на суспільну небезпеку вчиненого злочину засудженим, його поведінку протягом всього строку відбування покарання, та наголошуючи, що умовно-дострокове звільнення застосовується у кожному конкретному випадку індивідуально з урахуванням усіх відомостей провадження у сукупності, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень, суд дійшов до висновку, що для досягнення цілей покарання, умовно-дострокове звільнення на цьому етапі відбування покарання засудженим, є недоцільним, тому в задоволенні клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення слід відмовити.
Керуючись ст. 81 КК України, ч. 2 ст. 376, ст. 537, 539 КПК України, суд
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, - відмовити.
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення прокурор, захисник можуть подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області, а засуджений, який перебуває в місцях позбавлення волі, у той же строк і порядок, але з дня отримання копії повного тексту цієї ухвали.
Суддя ОСОБА_1