04 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 160/1334/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Дочірнього підприємства логістичної компанії «Ексім-Юніверс» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року (суддя Кучма К.С., повний текст рішення складено 28.03.2022 року) у справі № 160/1334/22 за позовом Дочірнього підприємства логістичної компанії «Ексім-Юніверс» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -
20.01.2022 року ДП логістичної компанії «Ексім-Юніверс» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.12.2021 року №317368.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
З рішенням суду першої інстанції не погодилось ДП логістичної компанії «Ексім-Юніверс» та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, суд при розгляді справи не у повному обсязі з'ясував обставини справи, не дослідив всіх доказів у справі. Апелянт вказував на те, що контроль за роботою водіїв транспортних засобів автомобільними перевізниками проводиться з дотриманням законодавчих норм, автомобільні перевізники зобов'язані здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху, слід слідкувати за охороною праці у роботі водії, контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включати перевірку режиму їх праці та відпочинку. Передбачено, що автомобільний перевізник повинен мати та пред'являти особам, уповноваженим здійснювати контроль, документи, на підстав яких виконується перевезення, для водія таким документом є посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший вантажний документ, інші документи передбачені законодавством. Закон України «Про автомобільний транспорт» не містить чіткого обов'язку для водія мати при собі індивідуальну картку водія. Профільна Інструкція передбачає, що водій повинен мати тахограф, який повинен фіксувати режим роботи та відпочинку водія, слід своєчасно заповнювати тахокартку та забезпечувати її належне зберігання. Апелянт вказував, що контроль за роботою водіїв здійснює роботодавець незалежно від протяжності маршруту. Водій повинен мати при собі при здійсненні перевезення вантажу тахограф або індивідуальну контрольну книжку. Апелянт вказував, що обов'язок для водія мати при собі тахограф або індивідуальну контрольну книжку виникає тільки при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень. Законодавство не містить вказівки для водіїв здійснювати внутрішні перевезення з використанням контрольних приладів - тахографів, виконувати реєстрацію режиму праці та відпочинку водіїв.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог профільного Закону та законодавства про працю. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Суд першої інстанції вказував, що до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» віднесено також інші документи, що передбачені законодавством. Визначити про дотримання визначеного режиму праці та відпочинку водія можливо з оформленої особистої картки водія та роздруківки даних роботи цифрового тахографа. Способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування. Суд першої інстанції вказував, що під час перевірки транспортного засобу позивача марки DAF, д.н. НОМЕР_1 , була відсутня картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа за 22.11.2021 року, які повинні знаходитись у водія, про що було складено акт та винесено 22.11.2021 року Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки стосовно позивача постанову №317368 про застосування адміністративно-господарського штрафу на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону в сумі 17000 грн. Відмова водія від пояснень та підпису розцінена як підтвердження встановленого порушення, а саме надання послуг з перевезення вантажів без особової картки водія.
Матеріалами справи встановлено, що посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на місці автодороги М-30 на відрізку дороги 1090 км було здійснено перевірку транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , за результатами якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №308895 від 22.11.2021 року. Висновками акту встановлено, що вантажний транспортний засіб DAF, номерний знак НОМЕР_1 , яким кермував водій ОСОБА_1 , здійснював вантажне перевезення без оформлення документів, передбачених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутня особова картка водія. У акті здійснено відмітку про відмову водія від підпису та пояснень.
Перевізником та власником транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 ДП логістичної компанії «Ексім-Юніверс» було подано заперечення на акт 308895 від 22.11.2021 року.
23.12.2021 року начальником Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено розгляд акту та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №317368 у сумі 17000 грн. до ДП логістичної компанії «Ексім-Юніверс».
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , транспортний засіб DAF моделі AS 105 XF контейнеровоз, номерний знак НОМЕР_1 , належить ДП логістичної компанії «Ексім-Юніверс».
Відповідно до товарно-транспортної накладної № 8 від 22.11.2021 року водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом DAF, номерний знак НОМЕР_1 , здійснював перевезення вантажу за маршрутом Луганська область, Сєвєродонецький район, с. Михайлівка до пункту розвантаження - м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, 46.
Позивачем долучено до матеріалів справи бланк простою водія ОСОБА_1 , відомість по водія № 000002676 від 30.11.2021 року. Позивачем надано копію індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_1 на листопад 2021 року.
Згідно ч. 1 ст. 34, ч. 1, 2 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів. Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються перевезення.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Таким чином до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених статтею 48 Закон віднесено також інші документи, що передбачені законодавством. Перелік документів, які повинні бути у наявності у водія під час здійснення ним перевезення вантажів не обмежується переліком визначеним ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень, дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
Згідно п. 1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 року №385, терміни вживаються у такому значенні: контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016).
Згідно з пунктами 2.4, 3.3, 3.6 вищевказаної Інструкції, транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів. Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів. Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
Згідно з п. 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року №340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.
Отже, передбачено, що транспортний засіб повинен бути обладнаний тахографом. У разі відсутності тахографа, водій зобов'язаний мати при собі та заповнювати (вносити дані) до індивідуальної книжки водія.
Саме визначити про дотримання визначеного режим праці та відпочинку водія можливо з оформленої особистої картка водія та роздруківки даних роботи цифрового тахографа.
Позивач надає до суду апеляційної інстанції, для підтвердження своїх доводів, індивідуальну контрольну картку водія. Така не була надана до суду першої інстанції.
Також встановлено, що індивідуальну контрольну картку водія не було пред'явлено перевіряючим особам під час перевірки, не було надано до заперечень на акт перевірки.
Як свідчать встановлені обставини справи, під час перевірки транспортного засобу позивача марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , була відсутня картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа за 22.11.2021 року, які відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пункту 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті повинні знаходитись у водія, про що було складено акт та винесено 23.12.2021 року Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки стосовно суб'єкта господарювання постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При вирішені спору, суд апеляційної інстанції керується правовими позиціями Верховного Суду, зокрема від 11.02.2020 року у справі №820/4624/17, від 10.05.2019 року у справі №816/124/17. Верховний Суд вказував, що положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010 року, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010 року. За відсутності документів, зокрема, в даному випадку протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуальної контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судові витрати здійснені позивачем повертаються йому у разі коли його позовні вимоги задоволено. Не передбачено повернення судових витрат у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства логістичної компанії «Ексім-Юніверс» - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року у справі № 160/1334/22 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова