29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
м. Хмельницький
"04" серпня 2022 р. Справа № 924/121/22
Господарський суд Хмельницької області у складі
судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Ключці Н.М., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас", смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СИТНИЙ ДВІР 2004", с. Воробіївка Кам'янець- Подільського району Хмельницької області
про стягнення 126 544,85грн, з яких: 7 948,01грн - інфляційні втрати, 10 753,24грн - пеня, 14 337,66грн - 48% річних, 93 505,94грн - штрафи
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.07.2022 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас", смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СИТНИЙ ДВІР 2004", с. Воробіївка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про стягнення 126 544,85грн, з яких: 7 948,01грн - інфляційні втрати, 10 753,24грн - пеня, 14 337,66грн - 48% річних, 93 505,94грн - штрафи, відмовлено.
18.07.2022 (15.07.2022 згідно поштового штемпелю) на адресу суду від представника відповідача - ТОВ "СИТНИЙ ДВІР 2004" надійшла заява від 15.07.2022 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00грн. До заяви додано копії: договору про надання правничої допомоги від 13.03.2022, акту приймання-передачі наданих послуг від 13.07.2022, платіжного доручення №747 від 23.03.2022.
Ухвалою суду від 19.07.2022 заяву ТОВ "СИТНИЙ ДВІР 2004" від 15.07.2022 призначено до розгляду в судовому засіданні.
Позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, повноважних представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені. Так, судом враховано, що ухвали суду від 19.07.2022 та від 27.07.2022 були направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження сторін, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На адресу суду 03.08.2022 позивач надіслав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, згідно якої просив суд зменшити розмір витрат у справі №924/121/22 до 5 000,00грн у зв'язку із неспівмірністю та невідповідністю принципу розумності витрат заявлених позичем.
Судом звернуто увагу, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст.3 Закону України „Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України „Про доступ до судових рішень").
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018р. у справі №921/6/18 та від 21.03.2019 у справі №916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №910/6964/18.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони мали право та дійсну можливість ознайомитися з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, а також враховуючи, що неприбуття у судове засідання осіб не перешкоджає розгляду заяви, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Під час розгляду питання про розподіл судових витрат судом встановлено та враховується таке.
Відповідно до положень ч. ч. 1-3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в чому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України). Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру (ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Адвокат Ткачук Б.М. надавав правову допомогу відповідачу - ТОВ "СИТНИЙ ДВІР 2004" (надалі - замовник, клієнт, відповідач) на підставі договору про надання правничої допомоги від 13.03.2022 (надалі - договір) укладеного між ТОВ "СИТНИЙ ДВІР 2004" та Адвокатським об'єднанням "Адвокатська контора "Місяць і партнери" та Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВХ №1025861 від 14.03.2022.
За цим договором клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання представництва інтересів клієнта в Господарському суді Хмельницької області у справі №924/121/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас", смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СИТНИЙ ДВІР 2004", с. Воробіївка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про стягнення грошових коштів. (п. 1.1. договору).
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору сторони встановили, що за виконану роботу адвокатським об'єднанням клієнт сплачує грошові кошти в сумі 20 000,00грн. Сума сплачена за надану правову допомогу за даним договором є гонораром адвокатського об'єднання за надання правової допомоги.
Згідно платіжного доручення №747 від 23.03.3022 ТОВ "СИТНИЙ ДВІР 2004" сплатив АО "АК "Місяць і партнери" 20 000,00грн згідно договору від 13.03.2022.
13.07.2022 року між відповідачем та АО "АК "Місяць і партнери" був складений Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором від 13.03.2022. Згідно якого сторони визначили які юридичні послуги адвокатське об'єднання надало, а клієнт отримав. Всього гонорару - 20 000,00грн(п. 1.1. акту).
Пунктом 2 Акта також визначено, що вартість вказаних послуг складає 20 000,00грн.
Частинами 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому судом враховано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.10.2019р. по справі №922/445/19).
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач 30.03.2022 у відзиві на позов від 29.03.2022, вказав орієнтовний розрахунок витрат понесених на правову допомогу, а також, у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України, як і в судовому засіданні 12.07.2022 до закінчення судових дебатів, зазначив про необхідність здійснення розподілу судових витрат та повідомив суд, що докази, які підтверджують розмір судових витрат будуть подані в порядку визначеному ГПК України.
18.07.2022 (15.07.2022 згідно поштового штемпелю) на адресу суду від представника відповідача - ТОВ "СИТНИЙ ДВІР 2004" надійшла заява від 15.07.2022 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00грн. До заяви додано копії: договору про надання правничої допомоги від 13.03.2022, акту приймання-передачі наданих послуг від 13.07.2022, платіжного доручення №747 від 23.03.2022.
Таким чином, суд враховано, що подання заяви відповідача щодо стягнення витрат на правничу допомогу здійснене з дотриманням порядку та строку встановлених законом.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно положень ч.4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того судом зауважується, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.11.2020р. у справі №922/2869/19, від 08.04.2020р. у справі №922/2685/19 та практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р.
Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Судом враховується, що позивачем були заявлені заперечення щодо судових витрат на правову допомогу позивача та зауважено на їх неспівмірності та необґрунтованості.
Крім того, судом також враховано, що поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.
Згідно із ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як передбачено ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Стосовно доводів представника позивача щодо необхідності стягнення гонорару у повному обсязі, оскільки він визначений договором у фіксованому розмірі, судом вони оцінюються критично та уваги не приймаються.
Судом також враховано, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням змісту прийнятого рішення, принципу співрозмірності, критеріїв пропорційності та розумності, складності справи, судом вважаються обґрунтованими витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "СИТНИЙ ДВІР 2004" у розмірі 8 000,00грн.
За наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення про стягнення з ТОВ "Агрозахист Донбас" 8 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу на користь ТОВ "СИТНИЙ ДВІР 2004".
Керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 4В; код ЄДРПОУ 30048570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СИТНИЙ ДВІР 2004" (32447, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район,Воробіївка,Молодіжна,43; код ЄДРПОУ 40429022) 8 000,00грн (вісім тисяч гривень 00коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення” ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 04.08.2022.
Суддя С.І. Крамар
Віддрук. 4 прим.:
1- до справи;
2, 3 - позивачу ТОВ "Агрозахист Донбас" (08162, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 4В) надісл. на ел.пошту azdonbas@gmail.com та представнику Коліснику Б.О. надісл. на ел. пошту - lawkb@ukr.net
4 - відповідачу (32447, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Воробіївка, вул. Молодіжна, буд.43) надісл. на е-пошту представнику Ткачуку Б.М. b.tkachuk09@gmail.com