Постанова
Іменем України
15 жовтня 2007 року
Справа № 2-14/7690-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Волкова К.В.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим;
відповідача: не з'явився, Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради;
розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Курапова З.І.) від 26 липня 2007 року у справі № 2-14/7690-2007,
за позовом Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим (вул. Міллера, 4, Сімферополь, 95013)
до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, Сімферополь, 95000)
про стягнення 71299,77 грн.,
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2007 року у справі №2-14/7690-2007 (суддя Курапова З.І.) частково задоволено позов Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про стягнення 71299,77грн.
Суд стягнув з Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим 63205,25грн. заборгованості, 623,05грн. держмита та 104,60грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні іншої частини позову було відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду.
Сторона посилається на те, що господарським судом при прийнятті рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідач вказує на те, що стягнення в судовому порядку з Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради грошових коштів є грубим порушенням Закону України "Про закупівлі товарів та послуг за державні кошти" та Бюджетного Кодексу України. Виконання судового рішення в примусовому порядку шляхом стягнення грошових коштів з розрахункового рахунку Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради буде нецільовими витратами грошових коштів.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши матеріали справи, встановила наступне.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 71299,77грн. заборгованості. (а. с. 3-5).
Позивач свої позовні вимоги пояснює невиконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати виконаних робіт по охороні об'єктів.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково.
Судова колегія розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дослідивши надані докази, дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2001 Управління Державної служби охорони при Міністерстві Внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим (Охорона) і Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради (Власник) уклали договір № ГРЦ 09-0029 з охорони об'єктів відповідача. (а. с. 16).
Сторонами пунктом 11 цього договору було передбачено зобов'язання відповідача здійснити оплату за охорону щомісячно до 15 числа поточного місяця.
За даними позивача, відповідно до листа №17\1-2-2296 від 24.07.2007 заборгованість з оплати послуг за договором № ГРЦ-090029 від 01.10.2001 становить 8094,52 грн. (а. с. 52-53).
Крім того, матеріали справи свідчать про той факт, що документального підтвердження періоду виникнення вказаної заборгованості позивач не надав, акти виконаних робіт відсутні. Представник позивача пояснив, що ця заборгованість виникла у період 2002 - 2003 роки.
В статті 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Згідно з частинами 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки позов було пред'явлено позивачем у суд після спливу строку позовної давності, про застосування строку заявлено відповідачем листом від 26.07.2007, та крім того, доказів виконаних робіт з охорони об'єктів на суму 8094,52 грн. позивач не надав, то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при таких обставинах, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 8094,52 грн. задоволенню не підлягають.
Також, як вбачається з представлених доказів в матеріалах справи, 10.10.2006 Управління Державної служби охорони при Міністерстві Внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим (Охорона) і Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради (Замовник) уклали договір № ГРЦ 09-0165 з охорони об'єктів відповідача строком дії до 31.12.2006. (а. с. 22-32).
Крім того, додатковою угодою від 15.12.2006 (а. с. 59), від 01.01.2007 (а. с. 61), від 18.02.2007 (а. с. 63), від 01.04.2007 (а. с. 68), від 01.05.2007 (а. с. 66), від 01.06.2007 (а. с. 65), строк дії договору продовжений до 30.06.2007.
Додаткові угоди складені до договору № ГРЦ 09-0163 від 10.10.2006., за вказаним номером значиться договір у відповідача. У договорі позивача цифра "3" виправлена на цифру "5", однак представники сторін не заперечують, що між сторонами укладений лише один договір, на підставі якого заявлені вимоги та існує заборгованість.
Відповідно до актів прийому - здачі виконаних робіт №СІВ - 000128 у лютому 2007 відповідачеві надані послуги на суму 6734,00грн. (а. с. 56), № СІВ - 000179 у березні 2007 - на суму 19092,00грн. (а. с. 57), № СІВ - 000246 у квітні 2007 - на суму 18315,00грн. (а. с. 84, № СІВ- 000304 у травні 2007 на суму 13764,00грн. (а. с. 78) і №СІВ-000304 у травні 2007 на суму 5300,25грн. (а. с. 79), всього на загальну суму 63205,25грн., які відповідач не оплатив.
Згідно з пунктом 2 договору, відповідач зобов'язаний здійснити оплату щомісячно, не пізніше 10 числа до початку наступного місяця.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 530, 901 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, доводи представника відповідача, що він не має можливості оплачувати послуги без проведення тендеру та коштів на вказані цілі в бюджеті, не можуть бути прийнятими судовою колегією до уваги, тому що укладення договору на підставі тендеру є обов'язком відповідача та не може бути підставою від звільнення відповідача від відповідальності за невиконання укладеного договору.
Оскільки договір № ГРЦ 09-0165 від 10.10.2006 сторонами не змінений, не розірваний та не визнаний у встановленому порядку недійсним, отже, даний договір підлягає виконанню сторонами.
На підставі частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відсутність фінансування не є підставою для відмовлення від виконання зобов'язань по господарському договору.
За викладених обставин, суд першої інстанції обґрунтовано, на думку судової колегії визнав, що позовні вимоги у частині стягнення заборгованості в сумі 63205,25грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В матеріали справи позивачем також надані акти виконаних робіт за лютий 2007 № СІВ - 000127 на суму 10434,00 грн. (а. с. 57), за червень 2007 № СІВ-000315 на суму 13320,00 грн. (а. с. 46) і за червень 2007 № СІВ-000315 на суму 4995,00 грн. (а. с. 46), проте, позовні вимоги за вказаними актами не заявлені.
Отже, судова колегія не може прийняти до уваги доводи відповідача про те, що він не мав можливості сплачувати послуги охорони без проведення процедури тендеру, оскільки цей обов'язок покладено на відповідача, та вказана процедура проводиться згідно з рішенням Тендерного комітету установи, на яку поширюється дія Закону України "Про закупівлі товарів та послуг за державні кошти".
Крім того, відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, статей 526, 530, 901 Цивільного Кодексу України, зобов'язання за договором має виконуватись в повному обсязі і належним чином, у встановлений строк. Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного Кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання грошового зобов'язання. Таким чином, відсутність фінансування не є підставою для відмовлення від виконання зобов'язань за договором.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення було прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2007 року у справі № 2-14/7690-2007 залишити без змін.
2.Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради залишити без задоволення.
Головуючий суддя О.А. Щепанська
Судді К.В. Волков
І.В. Черткова