Справа №442/2666/22
Провадження №2/442/785/2022
04 серпня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючої судді - Курус Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовомТрускавецької міської ради Львівської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі, припинення права користування земельною ділянкою та зобов'язання повернути земельну ділянку для суспільних потреб,
з участю секретаря судового засідання - Федишин Б.І.,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
24.05.2022 позивач звернувся до суду з даним позовом.
Трускавецька міська рада є правонаступником всього майна прав та обов'язків Станильської сільської ради згідно п. 6-1 Розділу 5 Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" і пункту 3 рішення Трускавецької міської ради від 01.12.2020 № 15 "Про початок реорганізації Доброгостівської сільської ради, Модрицької сільської ради, Орівської сільської ради, Станильської сільської ради та Уличненської сільської ради шляхом приєднання Трускавецької міської ради" розпочато процедуру її реорганізації.
02.02.2018 між Станильською сільською радою Дрогобицького району Львівської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди. Відповідно до пункту 1 Договору його предметом є земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с. Станиля Дрогобицького району Львівської області, кадастровий номер 4621287400:01:004:0070.
Відповідно до пунктів 2, 4, 7 Договору об"єкт оренди - земельна ділянка, загальною площею 0,9119 га, у тому числі 0,9119 га ріллі. Нормативна грошова одиниця ділянки становить 3950,73 грн. Строк дії договору - 49 років.
До Трускавецької міської ради від КП "Парк Курортний" надійшов лист № 68 від 16.03.2022 та акт обстеження кладовища урочища "Помірки", в якому встановлено необхідність виділити додаткову площу під захоронення у зв'язку обмеженням місць для поховання, так як за висновком акта обстеження від 16.03.2022 на кладовищі будуть наявні місця для поховання тільки на наступні 3-4 місяці.
Рішенням Трускавецької міської ради від 16.03.2022 № 2366 встановлено використання земельної ділянки комунальної власності Трускавецької міської територіальної громади з кадастровим номером 4621287400:01:004:0070 площею 0,9119 га, що знаходиться в с. Станиля Дрогобицького району Львівської області в межах населеного пункту й передана в користування на умовах оренди ОСОБА_1 , - для суспільних потреб під облаштування кладовища. Вищезазначена земельна ділянка розташована поруч з діючим кладовищем у межах 300 метрової охоронної зони кладовища.
ОСОБА_1 направлено рекомендованим листом 17.03.2022 № 18/16-496/1, рішення Трускавецької міської ради від 16.03.2022 №2366 та два примірники Додаткової угоди про розірвання договору оренди землі 02.02.2018, а також запропоновано у 20-ти денний термін розглянути дану додаткову угоду та підписаний примірник направити у Трускавецьку міську раду. Крім того попереджено, що у протилежному випадку питання щодо розірвання договору оренди землі від 02.02.2018 буде вирішуватись у судовому порядку. Згідно відомості сайту Укрпошта вищезазначений лист ОСОБА_1 отримав 01.04.2022.
На день подання позовної заяви Трускавецька міська рада не отримала від ОСОБА_1 підписаний примірник Додаткової угоди про розірвання договору оренди землі від 02.02.2018.
Вважають, що є всі є правові підстави для розірвання договору оренди землі 02.02.20218, кадастровий номер 4621287400:01:004:0070, площею 0,9119 що знаходиться в с. Станиля Дрогобицького району Львівської області, який укладений між Станильською сільською радою та ОСОБА_1 для припинення права користування-оренди останнім вищезазначеною земельною ділянкою, а також є правові підстави для зобов'язання ОСОБА_1 повернути на користь територіальної громади міста Трускавця Львівської області в особі Трускавецької міської ради вищезазначену земельну ділянку.
24.05.2022 направлено запит щодо реєстрації місця проживання відповідача, що містяться в картотеці реєстраційного обліку, відповідь на який отримано судом 10.06.2022.
Ухвалою від 13.06.2022 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку загального позовного провадження 14 липня 2022 року, встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред'явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
06.07.2022 відповідачем подано відзив на позовну заяву.
В обґрунтування свого заперечення щодо позову відповідач вказує про те, що на окрему підставу для задоволення заявленої позовної вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.02.2018, кадастровий номер №4621287400:01:004:0070, площею 0,9119 га, що був укладений між ним та Станильською сільською радою Дрогобицького району Львівської області є те, що укладення цього договору та передача йому цієї земельної ділянки (за хибним переконанням позивача) відбулись із порушенням норм Земельного кодексу України, а саме: укладено договір оренди без дотримання процедури передачі землі в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах на земельних торгах, оскільки користується земельною ділянкою кадастровий номер №4621287400:01:004:0070, площею 0,9119га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (рілля), вчасно оплачує орендну плату за користування цією земельною ділянкою, використовує її для сільськогосподарських потреб - сінокосіння та городництва згідно Договору оренди землі від 02 лютого 2018, який укладено на підставі чинного до цього часу рішення Станильської сільської ради Дрогобицького району Львівської області №204 від 14 грудня 2017року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення особистого селянського господарства».
Зазначеним рішенням органу місцевого самоврядування села Станилі Дрогобицького району Львівської області №204 від 14 грудня 2017року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,9119 га в оренду для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 із земель запасу Станильської сільської ради, яка знаходиться у с.Станиля, урочище За Тягана та передано цю земельну ділянку з кадастровим номером №4621287400:01:004:0070, площею 0,9119 га йому в оренду терміном на 49 років.
Водночас, Трускавецька міська рада Львівської області на підставу своїх позовних вимог посилається на рішення 27 позачергової сесії восьмого демократичного скликання Трускавецької міської ради Львівської області №2366 від 16 березня 2022року «Про використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 4621287400:01:004:0070, яка перебуває в оренді ОСОБА_1 , для суспільних потреб під облаштування кладовища». Однак, дане рішення вважає незаконним та таким, що грубо порушує його законні права та інтереси як орендаря цієї земельної ділянки, в тому числі порушує ряд положень Договору оренди землі від 02.02.2018.
Крім цього, рішенням 27 позачергової сесії восьмого демократичного скликання Трускавецької міської ради Львівської області №2366 від 16 березня 2022року «Про використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 4621287400:01:004:0070, яка перебуває в оренді ОСОБА_1 , для суспільних потреб під облаштування кладовища», жодним чином не передбачено порядку відшкодування йому як орендарю фактичних витрат, які ним понесено у зв'язку із виготовленням технічної документації на орендовану земельну ділянку та у зв'язку із покращенням переданої йому в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 4621287400:01:004:0070 площею 0,9119га, в тому числі у зв'язку із покращенням родючості ґрунту і т.д.
Крім того, жодним чином не передбачено можливості відшкодування таких його фактичних витрат, а також збитків внаслідок втрати довгострокового права оренди на землю для ведення особистого селянського господарства чималої площі проектом Додаткової угоди про розірвання договору оренди землі від 02.02.2018, надісланого йому Трускавецькою міською радою Львівської області разом із письмовим повідомленням від 17.03.2022 за №18/16-496/1.
Водночас, у своєму листі від 20.04.2021 Трускавецька міська рада Львівської області гарантувала йому надання земельної ділянки аналогічної площі взамін земельної ділянки з кадастровим номером 4621287400:01:004:0070 площею 0,9119га, на інших землях, що знаходяться на території села Станиля Дрогобицького району для ведення селянського господарства.
Крім цього, у випадку безальтернативного вилучення у нього земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення ОСГ, яку він як уже зазначав вище, використовував для сінокосіння та вирощування різних сільськогосподарських культур (для городництва), у воєнний час він фактично може залишитись без засобів для існування.
Такі дії позивача суперечать ряду положень чинного законодавства у сфері земельних відносин, в тому числі пункту а статті 156 ЗК України «Підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», яким чітко встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.
Звертає увагу суду на те, що відповідно до пункту г статті 143 ЗК України «Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку» Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: ...г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.
Положеннями пунктів 33 та 34 Договору оренди землі від 02.02.2018 передбачено: дія договору припиняється у разі: - закінчення строку, на який його було укладено; - придбання орендарем земельної ділянки у власність; - викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому Законом. Дія договору припиняється шляхом його розірвання: - за взаємною згодою сторін; - рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Водночас, у своїй позовній заяві, з незрозумілих йому причин, як на підставу задоволення заявлених позовних вимог, позивач посилається на статтю 134 Земельного кодексу України «Обов'язковість продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, або передача їх у користування на конкурентних засадах земельних торгах)», з чого є очевидним безпідставність заявлених позовних вимог та неналежна обґрунтованість позивачем норм матеріального права, на підставі яких можуть ґрунтуватись заявлені у справі позовні вимоги.
При цьому, посилання у позовній заяві позивача на ще одну норму матеріального Закону як на одну із правових підстав задоволення заявлених позовних вимог на положення ЗУ «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» є безпідставним та невірним, оскільки він не є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4621287400:01:004:0070 площею 0,9119 га для ведення особистого селянського господарства (рілля), а лише її орендарем.
В зв'язку з наведеними обставинами просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
08.07.2022 позивачем подано відповідь на відзив, в якій позивач акцентує увагу на тому, що посилання відповідача у відзиві безпідставно на пункт "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, яка встановлює норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам і не стосується надання землі оренду чи користування є безпідставними.
Земельна ділянка площею 0,9119 га (кадастровий номер 4621287400:01:004:0070) у с. Станиля Дрогобицького району Львівської області для ведення особистого селянського господарства, а не земельна ділянка для сінокосіння, випасання худоби чи для городництва, як зазначає у своєму відзиві відповідач.
На час прийняття рішення Трускавецької міської ради № 2366 від 16.03.2022 "Про використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 4621287400:01:004:0070, яка перебуває в оренді ОСОБА_1 , для суспільних потреб під облаштування кладовища" не передбачено порядку відшкодування відповідачу збитків.
Більше того, такого розміру збитків не надано і самим відповідачем, а тому його доводи в цій частині є необгрунтованими.
Крім того, звертають увагу суду на те, що рішення 27 позачергової сесії восьмого демократичного скликання Трускавецької міської ради Львівської області №2366 від 16 березня 2022 року «Про використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 4621287400:01:004:0070, яка перебуває в оренді ОСОБА_1 , для суспільних потреб під облаштування кладовища» є чинним, законним та не скасованим, а відтак наявні правові підстави для задоволення позову.
14.07.2022 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду по суті на 04.08.2022.
19.07.2022 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив з тих підстав, що згідно пункту а) частини 1 статті 19 Земельного кодексу України «Категорії земель» 1. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення.
Відповідно до частини 1 та пункту а) частини 2 статті 22 Земельного кодексу України «Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання» 1.Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. 2. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).
На землях з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства можна здійснювати товарне сільськогосподарське виробництво, ведення фермерського господарства (стаття 33 Земельного кодексу України). З цього є очевидним, що цільовим використанням таких земель (сільськогосподарських угідь) є використання їх,в тому числі, для сінокосіння та городництва.
Водночас, рішення Станильської сільської ради Дрогобицького району Львівської області №204 від 14 грудня 2017р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення особистого селянського господарства» є чинним по даний час.
Звертає увагу суду й на те, що отримав він земельну ділянку кадастровий номер №4621287400:01:004:0070, площею 0,9119 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (рілля) ще у 2018 році із комунальних земель Станильської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, і на час передання в оренду мені цієї земельної ділянки у Станильської сільської ради Дрогобицького району Львівської області не виникали та навіть і теоретично не могло виникати підстав щодо можливої в майбутньому необхідності примусового вилучення у нього такої земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності, а саме: для необхідності розширення Трускавецького кладовища.
Тому, в оскаржуваному Договорі оренди земельної ділянки від 02.02.2018р., кадастровий номер №4621287400:01:004:0070, площею 0,9119 га, що укладений між Станильською сільською радою Дрогобицького району Львівської області та ним не було включено жодних умов щодо можливості та підстав розірвання такого договору оренди у випадку необхідності використання даної земельної ділянки для розміщення на ній об'єктів, щодо яких відповідно до Закону може здійснюватись примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.
Крім цього, в п. 3 Договору оренди земельної ділянки від 02.02.2018, кадастровий номер №4621287400:01:004:0070, площею 0,9119 га, що укладений між Станильською сільською радою Дрогобицького району Львівської області та ним зазначено, що «На земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна та інші об'єкти інфраструктури», в п.6. «Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини відсутні», а в п. 24 зазначено, що «На орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб», а тому відсутні підстави для задоволення позову.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з огляду на його підставність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. У поданих відзиві та запереченні на відповідь на відзив, як зазначено вище, проти позову заперечує в повному обсязі.
При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутності.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження №14-144цс 18).
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), зокрема шляхом застосування інших, передбачених законом, способів. Частиною 4 ст. 124 цього Кодексу передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».
Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Об'єктом оренди є земельна ділянка. За змістом статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Згідно з нормою статті 791 ЗК України земельна ділянка набуває ознак об'єкта цивільних прав з моменту її формування з присвоєнням кадастрового номера та внесення в Державний земельний кадастр.
Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частинами третьою та четвертою статті 31 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин, передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
З системного аналізу вищезазначених норм матеріального права слід дійти висновку, що чинним законодавством передбачається можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у разі, якщо це передбачено умовами такого договору.
Так, матеріалами справи встановлено, що рішенням Станильської сільської ради від 14.12.2017 № 204 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 " Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оренду для ведення особистого господарства", ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,9119 га в оренду для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Станильської сільської ради, яка знаходиться у с. Станиля ур. За Тягана, передано вказану земельну ділянку в оренду терміном на 49 років (а.с. 8).
Як втсанволено в судовому засіданні і представником позивача не оспорювалось, вказане рішення є чиним та не скасоване.
02.02.2018 між Станильською сільською радою Дрогобицького району Львівської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди. Відповідно до пункту 1 Договору його предметом є земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с. Станиля Дрогобицького району Львівської області, кадастровий номер 4621287400:01:004:0070. Відповідно до пунктів 2, 4, 7 Договору об'єктом оренди є земельна ділянка, загальною площею 0,9119 га, у тому числі 0,9119 га ріллі. Нормативна грошова одиниця ділянки становить 3950,73 грн. Строк дії договору - 49 років (а.с. 9-20).
Даний договір був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.02.2018, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №113296748 (а.с. 21-22).
Згідно з пунктами 33 та 34 Договору оренди землі від 02.02.2018 передбачено, що дія договору припиняється у разі: - закінчення строку, на який його було укладено; - придбання орендарем земельної ділянки у власність; - викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому Законом.
Дія договору припиняється шляхом його розірвання: - за взаємною згодою сторін; - рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Так, правовою підставою звернення позивача до суду з даним позовом зазначено ч. 1 ст. 134 ЗК України, згідно якої земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відтак вважає, що оскільки рішення Станильської сільської ради від 14.12.2017 № 204 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,91119 га в оренду для ведення особистого господарства ОСОБА_1 із земель запасу Станильської сільської ради та передачу йому в оренду терміном на 49 років проведено з порушенням норм Земельного кодексу України, а відтак договір оренди земельної ділянки від 02.02.2018, кадастровий номер 4621287400:01:004:0070, був укладений без дотримання процедури передачі землі в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), що є додатковою підставою для його розірвання.
Разом з тим, зазначене вище рішення Станильської сільської ради 14.12.2017 № 204 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,91119 га в оренду для ведення особистого господарства ОСОБА_1 із земель запасу Станильської сільської ради та передачу йому в оренду терміном на 49 років є чинним та не скасованим, а відтак доводи позивача в цій частині суд вважає безпідставними.
Поряд з цим, вказані позивачем порушення при передачі в оренду земельної ділянки якщо і були, то були допущені саме Орендодавцем - органом місцевого самоврядування, а не орендарем і не можуть бути підставою для задоволення позову.
За змістом ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року самі по собі допущені органами влади порушення при передачі майна у власність особи не можуть бути безумовною підставою для повернення цього майна державі, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого набувача майна.
Проте, матеріали позовної заяви не містять жодного обґрунтування та посилання на належні та допустимі докази про наявність в діях ОСОБА_1 винної, протиправної поведінки з приводу отримання спірної земельної ділянки в оренду.
Крім того, як вбачається з матеріалів, ще однією підставою звернення до суду з даним позовом слугував лист КП "Парк Курортний" № 68 від 16.03.2022 та акт обстеження кладовища урочища "Помірки", в якому встановлено необхідність виділити додаткову площу під захоронення у зв'язку обмеженням місць для поховання, так як за висновком акта обстеження від 16.03.2022 на кладовищі будуть наявні місця для поховання тільки на наступні 3-4 місяці за результатами розгляду якого відбулось прийняття Трускавецькою міською радою рішенням від 16.03.2022 № 2366 про використання земельної ділянки комунальної власності Трускавецької міської територіальної громади з кадастровим номером 4621287400:01:004:0070 площею 0,9119 га, що знаходиться в с. Станиля Дрогобицького району Львівської області в межах населеного пункту й передана в користування на умовах оренди ОСОБА_1 , - для суспільних потреб під облаштування кладовища.
Відповідно до статтей 76, 77 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
При цьому, саме на позивача покладено обов'язок довести факт дійсного порушення його прав.
Тобто п. 34 договору оренди від 02 лютого 2018 року, яким передбачено, що дія договору оренди землі від 02.02.2018, укладеного між Станильською сільською радою Дрогобицького району Львівської області та ОСОБА_1 припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; - рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом був погоджений сторонами на власний розсуд, не суперечить засадам цивільного законодавства, не зміненений та не визнаний недійсними, а тому є обов'язковими для виконання сторонами правочину.
Будь-яких доказів про невиконання відповідачем обов'язків, передбачених договором, знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню позивачем не надано і в судовому засіданні не встановлено.
Також позивачем не надано доказів і в судовому засіданні не встановлено порушення відповідачем умов договору в частині в частині несплати орендної плати.
Крім того, в оскаржуваному Договорі оренди земельної ділянки від 02.02.2018, відсутні умови та підстави розірвання такого договору оренди у випадку необхідності використання даної земельної ділянки для розміщення на ній об'єктів, щодо яких відповідно до Закону може здійснюватись примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року у справі N 2-83/2010 (провадження N 14-308цс18) вказала, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
В даному випадку, позивачем жодним чином не спростовано презумпцію правомірності договору оренди, а відтак, на думку суду всі права, набуті сторонами договору оренди за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Разом з тим, ст. 32-1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути розірваний у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об'єктів, визначених частиною першою статті 7 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".
У разі прийняття рішення про використання для суспільних потреб лише частини земельної ділянки може бути заявлена вимога про виділення такої частини в окрему земельну ділянку та розірвання договору оренди.
Вимога про розірвання договору оренди, зазначена у частині другій цієї статті, може бути пред'явлена органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, уповноваженими надавати земельні ділянки для суспільних потреб відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, а також однією із сторін цього договору.
Розірвання договору оренди земельної ділянки в порядку, визначеному цією статтею, допускається у разі, якщо об'єкти, які передбачається розмістити на земельній ділянці, неможливо розмістити на іншій земельній ділянці або якщо розміщення таких об'єктів на інших земельних ділянках завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки для відповідної територіальної громади, суспільства чи держави в цілому.
Розірвання договору оренди земельної ділянки у разі прийняття рішення про надання її для суспільних потреб здійснюється за умови повного відшкодування орендарю і третім особам збитків, спричинених цим, зокрема витрат, пов'язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди.
У разі недосягнення сторонами договору згоди щодо розірвання договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
У рішенні органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про використання земельної ділянки державної чи комунальної власності, яка перебуває в оренді, для суспільних потреб зазначаються: площа, місцезнаходження земельної ділянки або її частини, кадастровий номер земельної ділянки (за наявності); договори оренди землі, що підлягають розірванню; суспільні потреби, для задоволення яких здійснюється розірвання договорів оренди землі; особа, якій після розірвання договору оренди передається земельна ділянка для задоволення суспільних потреб, з визначенням умов такої передачі.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.
Позивачем не надано доказів і в судовому засіданні не встановлено неможливості розміщення кладовища на іншій земельній ділянці або доказів, що розміщення таких об'єктів на інших земельних ділянках завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки для відповідної територіальної громади, суспільства чи держави в цілому.
Крім цього, позивачем не представлено жодних доказів про умови повного відшкодування орендарю збитків, спричинених цим, зокрема витрат, пов'язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди.
Враховуючи те, що позивачем належним чином не обґрунтовано свої позовні вимоги в частині розірвання договору оренди, що має наслідком прийняття рішення про відмову в позові, а відтак не підлягають до задоволення і похідні вимоги про припинення права користування оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно ч.1, ч. 2 п.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що у задоволенні позову відмовлено, судовий збір з відповідача стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 81, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд
В задоволенні позову Трускавецької міської ради Львівської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі, припинення права користування земельною ділянкою та зобов'язання повернути земельну ділянку для суспільних потреб - відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Трускавецька міська рада Львівської області, код ЄДРПОУ - 26230577, адреса - вул. Бориславська, 2 м. Трускавець Львівської області.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 .
Дата складення повного тексту судового рішення - 04.08.2022.
Суддя Курус Р.І.