Ухвала
03 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 460/4722/15-ц
провадження № 61-5187ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 11 грудня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Залузька сільська рада Яворівського району Львівської області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
06 червня 2022 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 11 грудня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у справі № 460/4722/15-ц.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Повний текст постанови Львівського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року складено 09 грудня 2021 року.
Таким чином, з урахуванням положень частини третьої статті 124
ЦПК України, строк на касаційне оскарження вказаної постанови сплив
10 січня 2022 року.
Натомість касаційна скарга подана 06 червня 2022 року, тобто із пропуском строку, передбаченого статтею 390 ЦПК України.
Безпосередньо в касаційній скарзі викладене клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду ОСОБА_1 не отримував, а дізнався про неї від державного виконавця. Крім того, просив врахувати, що Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан на всій території України.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Яворівського районного суду Львівської області від 11 грудня 2019 року та постанови Львівського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у справі № 460/4722/15-ц, касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Яворівського районного суду Львівської області від 11 грудня 2019 року та постанови Львівського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року; надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору в сумі 974,40 грн або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Копія ухвали Верховного Суду від 30 червня 2022 року про залишення касаційної скарги без руху вручена ОСОБА_1 14 липня 2022 року.
20 липня 2022 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом із копією квитанції про сплату судового збору.
В заяві про усунення недоліків касаційної скарги заявник, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, посилається на ті ж підстави, що і при поданні касаційної скарги вказуючи, що постанову апеляційного суду не отримував, а крім того в Україні запроваджено воєнний стан.
Надаючи оцінку наведеним заявником підставам для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження Верховний Суд виходить із того, що ОСОБА_1 був обізнаний про те, що на розгляді апеляційного суду перебуває справа № 460/4722/15-ц за поданою ним же у вересні 2020 року апеляційною скаргою, а отже не мав перешкод для того, щоб у розумні інтервали часу дізнатись про стан відомого йому судового провадження.
Оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята 23 листопада 2021 року та 13 грудня 2021 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Доводи заявника щодо неотримання копії постанови апеляційного суду не знайшли свого підтвердження.
Так, за інформацією Яворівського районного суду Львівської області
від 17 червня 2022 року копія постанови Львівського апеляційного суду
від 23 листопада 2021 року вручена ОСОБА_1 30 грудня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи № 460/4722/15-ц.
Воєнний стан в Україні запроваджено 24 лютого 2022 року, однак об'єктивні причини, які перешкоджали ОСОБА_1 подати касаційну скаргу у період до 24 лютого 2022 року, заявником не доведені.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» рішення від 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» рішення
від 14 жовтня 2003 року).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» ЄСПЛ визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
ЄСПЛ у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
Отже безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, якими заявник обґрунтовує поважність причин пропуску процесуального строку, встановленого законом, є неповажними, носять суб'єктивний характер, не пов'язані із діями чи бездіяльністю суду, не вказують на наявність об'єктивних обставин, які б унеможливлювали подання касаційної скарги та не є підставами для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Яворівського районного суду Львівської області від 11 грудня 2019 року та постанови Львівського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року в справі № 460/4722/15-ц.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись статтями 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Визнати неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Яворівського районного суду Львівської області від 11 грудня 2019 року та постанови Львівського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у справі № 460/4722/15-ц.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 11 грудня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у справі № 460/4722/15-ц.
Копію ухвали разом із доданими до скарги документами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович
Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта