Ухвала
Іменем України
02 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 607/16462/21
провадження № 61-6988ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Коцюба Надія Ярославівна, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 березня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання права власності,
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільської міської ради з позовом, у якому просив визнати за ним право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею
55,0 кв. м, яка збільшилась за рахунок приєднаного до квартири балкону.
Позовна заява мотивована тим, що 18 вересня 2003 року мiж ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори Кашанською М. І., зареєстрований в реєстрі за № 4347. Відповідно до умов укладеного договору ОСОБА_1 набув право приватної власності нa двокімнатну квартиру загальною площею 49,9 кв.м (житлова площа - 30,5 кв.м). На момент укладення договору купівлі-продажу ця квартира вже була облаштована прибудованим балконом, проте у жодних документах на квартиру про це не зазначалося та ніде не відображено. Попереднім власником квартири було передано ОСОБА_1 робочий проект реконструкції квартири
АДРЕСА_1 , датований 1999 роком. До цього проекту було долучено Рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 24 березня 1999 року № 224 пpo реконструкцію квартири
АДРЕСА_1 . Даним рішенням було затверджено рішення загальних зборів членів житло-будівельного кооперативу «Надзбруччя» та дозволено члену кооперативу ОСОБА_4 приєднати до квартири скрізний прохід. За рахунок такої реконструкції квартири попереднім власником відбулося її перепланування та за рахунок приєднаного до квартири балкону збільшилася її загальна площа. Проте, право власності на збільшену загальну площу попередніми власниками оформлено не було. З огляду на наведене, позивач просив визнати за ним право власності на двокімнатну квартиру
АДРЕСА_1 , загальною площею 55,0 кв. м, яка збільшилась за рахунок приєднаного до квартири балкону.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від
18 березня 2022 року, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 23 червня 2022 року, у задоволенні позовних вимог
ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , на підставі статті 376 ЦК України, оскільки добудова балкону, проведена без надання розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт та без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади, тому спірний об'єкт є самочинним будівництвом.
20 липня 2022 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Коцюба Н. Я., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 березня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 червня 2022 року.
Підставою касаційного оскарження рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 березня 2022 року та постанови Тернопільського апеляційного суду від 23 червня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від
28 квітня 2021 року у справі № 466/990/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.
Судом встановлено, що відповідно до копії договору купівлі-продажу квартири від 18 вересня 2003 року ОСОБА_2 і ОСОБА_5 (продавці) та ОСОБА_1 (покупець) уклали цей договір про наступне: продавці продали, а покупець купив квартиру АДРЕСА_1 . Квартира складається з двох кімнат, загальною площею 49,9 кв.м, в тому числі жилою 30,5 кв.м.
Договір посвідчено державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори Кашанською М. І. 18 вересня 2003 року, зареєстровано в реєстрі за № 4347.
03 жовтня 2003 року Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації посвідчило, що квартира АДРЕСА_1 , зареєстрована за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 18 вересня 2003 року, за реєстром №4347, і записано в реєстрову книгу за № 48426 будинковолодіння АДРЕСА_1 .
29 жовтня 2003 року Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 49,9 кв.м, житлова площа 30,5 кв.м.
Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 24 березня
1999 року № 224 про реконструкцію квартири АДРЕСА_1 , дозволено колишньому власнику ОСОБА_4 приєднати до квартири скрізний прохід.
10 лютого 2009 року Управлінням містобудівного та архітектурного комплексу Тернопільської міської ради ОСОБА_1 надана відповідь № 410/09 щодо питання про надання дозволу на будівництво балкону, де вказано, що його звернення уже розглядалось в управлінні містобудівного та архітектурного комплексу
у 2007 році. Було прийнято розпорядження начальника вищезгаданого управління № 301 від 29 жовтня 2007 року про дозвіл на будівництво балкону до відповідної квартири. Вважають недоцільним задовольнити це клопотання вдруге.
Згідно з копією припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10 червня
2021 року Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради, складеним головним спеціалістом - інспектором Рудиком О. В., який видано ОСОБА_1 за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті за адресою:
АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_1 виконано добудову до цієї квартири без дотримання в органі архбудконтролю дозвільних документів, а саме без повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Постановою Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради № 15 від 15 червня 2021 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн.
Відповідно до копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_6 25 червня
2021 року, загальна площа квартири становить 55,0 кв.м.
Згідно з копією Інформаційної довідки від 25 червня 2021 року № 147, виданої
ФОП ОСОБА_6 , згідно технічного паспорту виготовленого станом
на 25 червня 2021 року, загальна площа квартири становить 55,0 кв.м, житлова 30,5 кв.м; загальна площа квартири збільшилася на 5,1 кв.м із врахуванням заскленого балкону.
17 серпня 2021 року експертом ОСОБА_7 здійснено обстеження технічного стану об'єкту, результат проведеного візуального технічного обстеження та огляду несучих та огорожуючих конструкцій квартири АДРЕСА_1 ,, констатують, що вони в основному знаходяться у задовільному придатному до подальшої експлуатації технічному стані; квартира
АДРЕСА_1 , із прибудованим балконом відповідає вимогам міцності та безпечної експлуатації.
За загальним правилом, кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).
Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив.
Частиною другою статті 383 ЦК України передбачено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.
Згідно з пунктом 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкової території, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 власник наймач (орендар) приміщень житлових будинків має право на: переобладнання та перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 24 березня 1999 року № 224 про реконструкцію квартири АДРЕСА_1 , дозволено колишньому власнику ОСОБА_4 приєднати до квартири скрізний прохід, однак, будівництво балкону здійснено самостійно, без будь-якої дозвільної документації.
Даних щодо дотримання позивачем визначеної чинним законодавством України процедури прийняття в експлуатацію побудованого (реконструйованого) нерухомого майна та порядку проведення державної реєстрації і оформлення права власності на нього судами не встановлено.
Суд не може підміняти собою органи державної влади, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстрацію права власності на нерухоме майно та введення його в експлуатацію.
Якщо позивач не звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об'єкта до експлуатації, суд вирішує спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону.
Верховний суд неодноразово викладав висновок щодо застосування статті
376 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України об'єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена дляцієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.
Тлумачення вказаної норми права дозволяє зробити висновок про те, що самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об'єкт нерухомості збудовано з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об'єкт нерухомості є самочинним.
Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1328цс15, а також Верховним Судом у постановах: від 18 лютого 2019 року у справі № 308/5988/17-ц (провадження
№ 61-39346св18), від 20 березня 2019 року у справі № 202/3520/16-ц (провадження № 61-16770св18), від 24 листопада 2021 року у справі № 495/657/18 (провадження № 61-12285св21), від 21 червня 2022 року у справі № 465/4102/18 (провадження № 61-9612св21).
Крім того, у пункті 55 постанови від 23 червня 2020 року у справі
№ 680/214/16-ц, провадження № 14-445цс19, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зміст приписів статті 376 ЦК України підтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об'єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного
(див. постанову від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, провадження
№ 12-115гс19 (пункти 6.31-6.33)).
Не може бути застосовано правила статті 376 ЦК України при вирішенні справ за позовами: про визнання права власності на самочинно переобладнані квартири в багатоквартирних будинках різних житлових фондів, оскільки такі правовідносини врегульовано іншими нормами законодавства, зокрема статтею 383 ЦК та відповідними нормами Житлового кодексу України щодо власників квартир; про визнання права власності на самочинно збудовані тимчасові споруди; про визнання права власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі (ганок, веранда, мансарда тощо). Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 18 квітня 2019 року у справі № 306/2140/17 (провадження № 61-47454св18).
Посилання заявника на постанову Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 466/990/17 не заслуговують на увагу, оскільки висновки суду першої та апеляційної інстанції в цій справі не суперечать правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у вказаній постанові, в якій Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для визнання права власності на балкон як окремий об'єкт права власності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказано, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Пономарьов проти України»), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
Наведені норми закону та позиція Верховного Суду дають підстави для висновку про законність оскаржуваних судових рішень.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою
ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Коцюба Н. Я., необхідно відмовити, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
На підставі наведеного, колегія суддів доходить висновку, що правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій вищевказаних норм матеріального та процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Коцюба Надія Ярославівна,
на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від
18 березня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від
23 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання права власності.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець