Постанова
Іменем України
18 липня 2022 року
м. Київ
справа № 554/1203/16-ц
провадження № 61 -16932св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , яка є законним представником ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
третя особа - Шевченківський районний відділ державної міграційної служби України м. Полтави,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Литовченка Романа Вікторовича, представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (законного представника ОСОБА_2 ), на рішення Октябрського районного суду м. Полтави в складі судді Тімошенко Н. В. від 15 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду в складі колегії суддів: Лобова 0. А., Дорош А. І., Триголов В. М. від 27 вересня 2021 року,
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просила визнати останнього таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 ; усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1 та зняття його з реєстрації.
Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що її син ОСОБА_2 є інвалідом другої групи з дитинства та єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті його батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_5 успадкував після смерті батька квартиру АДРЕСА_2 . У спірній квартирі була зареєстрована ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , який залишається і по цей час проживати за місцем реєстрації.
З повідомлення Центрального відділу ДРАЦС РС Полтавського МУЮ 05 лютого 2013 року вбачається, що в актовому записі про шлюб від 10 грудня 1997 року № 2180 на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 наявна відмітка про розірвання шлюбу в Октябрському відділі ДРАЦС РС Полтавського МУЮ від 19 липня 2004 року. Таким чином, вважає, що ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_6 є колишньою дружиною померлого і її спадкоємці не мають права претендувати на спірну квартиру.
Також вважає, що ОСОБА_3 втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_3 , оскільки не є членом сім'ї нового власника.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 15 червня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив із того, що ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги після смерті його матері ОСОБА_6 , є власником Ѕ частини спірної квартири, а у відповідності до норм цивільного законодавства право власності є непорушним, власник не може бути позбавлений права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Полтавською апеляційного суду від 27 вересня 2021 року апеляційні скарги адвоката Литовчевченка Романа Вікторовича - представника ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , законного представника ОСОБА_2 , залишено без задоволення. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 15 червня 2021 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази та обґрунтовано вважав, що позовні вимоги ОСОБА_7 про виселення зі спірної квартири ОСОБА_3 до задоволення не підлягають.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У жовтні 2021 року адвокат Литовченко Р. В., в інтересах ОСОБА_2 , звернувся засобами поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 15 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме - відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 554/1203/16-ц з Октябрського районного суду м. Полтави.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , внаслідок чого відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_3 .
04 серпня 2016 року державним нотаріусом Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на всю квартиру. За змістом вказаної постанови в матеріалах спадкової справи наявна довідка про реєстрацію у квартирі АДРЕСА_3 дружини померлого - ОСОБА_6 , яка проживала зі спадкодавцем на час його смерті, не подавала заяву про відмову від спадщини, а тому є такою, що прийняла її.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 16 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Полтавської області від 26 липня 2018 року та постановою Верховного Суду від 20 травня 2019 року у справі № 554/8631/16-ц, частково задоволено позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання повторного шлюбу неукладеним, зобов'язання вчинити дії, скасування постанови нотаріуса, визнання єдиним спадкоємцем на право власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 37,4 кв. м., в порядку спадкування за законом як спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Під час розгляду зазначеної справи встановлено, що спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 є його син ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_6 , частки спадщини кожного з яких, згідно частини першої статті 1267 ЦК України, є рівними.Спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її син - ОСОБА_3 , який у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною третьою статті З ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частинами першою, другою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Підстави припинення права власності врегульованістаттею 346 ЦК України.
Суди встановили, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 16 квітня 2018 року, яке набрало законної сили у справі № 554/8631/16-ц, визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 37,4 кв. м, в порядку спадкування за законом як спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час розгляду зазначеної справи встановлено, що спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 є його син ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_6 , частки спадщини кожного з яких є рівними. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її син ОСОБА_3 , який у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).
Таким чином, врахувавши, що Ѕ частина квартири АДРЕСА_3 , у порядку спадкування за законом належить ОСОБА_2 , а інша Ѕ її частина успадкована відповідачем ОСОБА_3 після смерті матері (дружини спадкодавця ОСОБА_5 ), проте належним чином не оформлена, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для виселення ОСОБА_3 із зазначеного житлового приміщення.
Судами попередніх інстанцій правильно застосовано норми матеріального права у спірних правовідносинах та не допущено порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, тому доводи касаційних скарг з цього приводу є безпідставними.
Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження судами попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, які ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, і з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу адвоката Литовченка Романа Вікторовича, представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (законного представника ОСОБА_2 ) - залишити без задоволення.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 15 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська
С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун