04 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 240/41659/21
адміністративне провадження № К/990/19735/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Житомирської обласної прокуратури на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року у справі №240/41659/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житомирське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
В грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду, в якому просила суд:
- визнати протиправною відмову Житомирської обласної прокуратури, викладену у листі від 12 жовтня 2021 року №21-469 вих-21, у перерахунку ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності;
- зобов'язати Житомирську обласну прокуратуру здійснити перерахунок сум допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 за періоди з 20 жовтня 2020 року до 30 жовтня 2020 року, з 12 листопада 2020 року до 20 листопада 2020 року, з 30 листопада 2020 року до 9 грудня 2020 року, з 1 лютого 2021 року до 10 лютого 2021 року, з 11 лютого 2021 року до 19 лютого 2021 року підтвердженої листками непрацездатності серія АДТ №601031, серія АДТ №593952, серія АДТ №601537, серія АКА №744650, серія АКА №778263, з урахуванням розмірів заробітної плати за березень 2020 року - січень 2021 року, нарахованої на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі №240/18453/20 та виплатити різницю між нарахованою сумою в межах виплат, передбачених частиною другою статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №1105-ХІV від 23 вересня 1999 року та фактично виплаченою сумою допомоги по тимчасовій непрацездатності за вказані періоди;
- зобов'язати Житомирську обласну прокуратуру надати до Житомирського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області довідки - розрахунки недоплачених сум допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 , що підлягають оплаті робочим органом Фонду соціального страхування України відповідно до частин другої, третьої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №1105-ХІV від 23 вересня 1999 року за періоди з 20 жовтня 2020 року до 30 жовтня 2020 року, з 12 листопада 2020 року до 20 листопада 2020 року, з 30 листопада 2020 року до 9 грудня 2020 року, з 1 лютого 2021 року до 10 лютого 2021 року, з 11 лютого 2021 року до 19 лютого 2021 року підтвердженої листками непрацездатності серія АДТ №601031, серія АДТ №593952, серія АДТ №601537, серія АКА №744650, серія АКА №778263, з урахуванням розмірів заробітної плати та березень 2020 року - січень 2021 року, нарахованої на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 у справі №240/18453/20.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року позовні вимоги задоволено:
- визнано протиправною відмову Житомирської обласної прокуратури, викладену у листі від 12 жовтня 2021 року №21-469вих-21, у перерахунку ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності;
- зобов'язати Житомирську обласну прокуратуру здійснити перерахунок сум допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 за періоди з 20 жовтня 2020 року до 30 жовтня 2020 року, з 12 листопада 2020 року до 20 листопада 2020 року, з 30 листопада 2020 року до 9 грудня 2020 року, з 1 лютого 2021 року до 10 лютого 2021 року, з 11 лютого 2021 року до 19 лютого 2021 року підтвердженої листками непрацездатності серія АДТ №601031, серія АДТ №593952, серія АДТ №601537, серія АКА №744650, серія АКА №778263, з урахуванням розмірів заробітної плати та березень 2020 року - січень 2021 року, нарахованої на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі №240/18453/20 та виплатити різницю між нарахованою сумою в межах виплат, передбачених частиною другою статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №1105-ХІV від 23 вересня 1999 року та фактично виплаченою сумою допомоги по тимчасовій непрацездатності за вказані періоди;
- зобов'язати Житомирську обласну прокуратуру надати до Житомирського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області довідки - розрахунки недоплачених сум допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 , що підлягають оплаті робочим органом Фонду соціального страхування України відповідно до частин другої, третьої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №1105-ХІV від 23.09.1999 за періоди з від 23 вересня 1999 року за періоди з 20 жовтня 2020 року до 30 жовтня 2020 року, з 12 листопада 2020 року до 20 листопада 2020 року, з 30 листопада 2020 року до 9 грудня 2020 року, з 1 лютого 2021 року до 10 лютого 2021 року, з 11 лютого 2021 року до 19 лютого 2021 року підтвердженої листками непрацездатності серія АДТ №601031, серія АДТ №593952, серія АДТ №601537, серія АКА №744650, серія АКА №778263, з урахуванням розмірів заробітної плати та березень 2020 року - січень 2021 року, нарахованої на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі №240/18453/20.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Житомирська обласна прокуратура звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 25 липня 2022 року за допомогою засобів поштового зв'язку.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року у справі №240/41659/21 скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з наступних підстав.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України й зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо порядку та підстав перерахунку розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності після проведення перерахунку заробітної плати. Проте, які саме норми права потребують такого висновку скаржник не зазначив, що в свою чергу, не є належним обґрунтуванням підстав звернення до суду касаційної інстанції, у розумінні пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Так, пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Слід зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Одночасно, Верховний Суд наголошує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Суд звертає увагу позивача, що формальне зазначення про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах без конкретизації норм права та позиції скаржника щодо того як такі норми мають бути застосовані, не може вважатись належним виконанням вимог пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, в частині зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій із урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України. Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, касаційну скаргу Житомирської обласної прокуратури належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року у справі №240/41659/21.
На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу Житомирської обласної прокуратури на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року у справі №240/41659/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житомирське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
………………………….
Н.М. Мартинюк,
Суддя Верховного Суду