04 серпня 2022 року
м. Київ
справа №160/4765/21
адміністративне провадження №К/990/16751/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Губської О.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року
у справі №160/4765/21
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі,
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі (далі - відповідач), в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі від 26 лютого 2021 року №31ос про звільнення заступника начальника Другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі Деркача М.А., з 01 березня 2021 року, у зв'язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни штатного розпису з припиненням державної служби;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, або на рівнозначній посаді;
- стягнути з територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі м. Мелітополь, Запорізька область, вул. Індустріальна, буд. 89, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу виходячи з виплат за грудень 2020 року та січень 2021 року як за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню Позивача із займаної посади;
- стягнути з територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 300 000 гривень;
- допустити до негайного виконання до набрання законної сили рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань , розташованого у місті Мелітополі, або, у разі ліквідації її на день ухвалення судового рішення, на посаду заступника начальника слідчого відділу територіального Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, з аналогічними функціональними обов'язками та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за 1 місяць.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
04 липня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у справі №160/4765/21.
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними, а касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропуском строку на касаційне оскарження.
Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№0102936442290) копія ухвали Верховного Суду від 11 липня 2022 року отримана скаржником 18 липня 2022 року.
02 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшла заява про поновлення строків на касаційне оскарження.
У зазначеній заяві позивач зазначає, що копію постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року отримав 17 квітня 2022 року.
Вперше з касаційною скаргою позивач звернувся 17 травня 2022 року (у 30-денний строк з моменту отримання оскаржуваного судового рішення), проте ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2022 року вперше подану касаційну скаргу було повернуто позивачу на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, копію якої отримано 14 червня 2022 року.
29 червня 2022 року позивач повторно звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Пропуск строку між отриманням ухвали Верховного Суду від 07 червня 2022 року до повторного звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду позивач обґрунтовує обмеженням доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень та неможливістю проаналізувати практику Верховного Суду та підготовити уточнену касаційну скаргу.
Відповідно до вимог частини другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
За наведених обставин, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв'язку з чим такий строк слід поновити.
Таким чином, особою, що подала касаційну скаргу були усунуті недоліки касаційної скарги, які були зазначені в ухвалі Верховного Суду від 11 липня 2022 року, що дає змогу вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).
Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.
Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд першої інстанції розглянув справу №160/4765/21 у спрощеному позовному провадженні.
В касаційні скарзі позивач, посилаючись на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначає та обгрунтовує, що дана справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для позивача.
Таким чином, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, позивач у касаційній скарзі доводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статі 328 КАС України, зазначає, що судом апеляційної інстанції ухвалено судове рішення без урахування висновків Верховного Суду, які викладено в постанові Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі №140/6353/20 та від 16 червня 2021 року у справі №440/1964/20 щодо застосування частини 3 статті 87 Закону «Про державну службу».
Отже, доводи, які викладені в матеріалах касаційної скарги, вказують на наявність обставин, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, що є підставою для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ, Суд-
1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.
3. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у справі №160/4765/21.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
5. Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/4765/21.
6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
А.Г. Загороднюк
О.А. Губська ,
Судді Верховного Суду