01 серпня 2022 року м. Рівне№460/22602/22
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду О.Р. Гресько після одержання позовної заяви
Товариства з обмеженою відповідальністю "Італійська хімчистка "Перфетто"
доРівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)
про визнання недійсним звіту про оцінку майна, про визнання неправомірними дій державного виконавця,
27.07.2022 у Рівненському окружному адміністративному суду було зареєстровано адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Італійська хімчистка "Перфетто" (далі по тексту - позивач) до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі по тексту - відповідач) про визнання недійсним Звіту про оцінку майна підприємства громадської організації інвалідів «Центр економіко-правового забезпечення», складеного підприємством громадської організації інвалідів «Центр економіко-правового забезпечення» в особі Братішко Ігоря Григоровича від 30 вересня 2021 року щодо приміщення заготівельно-зварювального цеху з побутовим корпусом, реєстраційний номер майна - 18523583, а також про визнання неправомірними дій державного виконавця Рівненського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Міністерства юстиції України Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) ОСОБА_1 по проведенню оцінки майна відповідно до звіту про оцінку майна від 30 вересня 2021 року щодо приміщення заготівельно-зварювального цеху з побутовим корпусом, реєстраційний номер майна - 18523583.
Відповідно до пункту 1, пункту 2, пункту 3, пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Публічно-правовий спір, згідно пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, це спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Зі змісту позовної заяви, в тому числі з її прохальної частини, слідує, що позивач, окрім іншого, просить визнати недійсним звіт про оцінку приміщень заготівельно-зварювального цеху з побутовим корпусом, загальною площею 125,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Рівненький район, смт Квасилів, вул. Б. Хмельницького, 4, складеного підприємством громадської організації інвалідів «Центр економіко-правового забезпечення».
Системний аналіз норм статті 57 Закону № 1404-VIII дає підстави для висновку, що законодавцем визначено наступні етапи здійснення оцінки майна боржника перед передачею його на реалізацію, у разі, коли сторони виконавчого провадження не дійшли взаємної згоди щодо вартості такого майна.
Зокрема, частина 4 цієї статті визначає, що державний виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна у разі, якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно.
Після отримання звіту про оцінку майна відповідного суб'єкта оціночної діяльності державний виконавець за правилами, визначеними частиною 5 статті 57 Закону № 1404-VIII приймає рішення про визначення результатів визначення вартості чи оцінки майна та повідомляє про нього сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року № 2658-III.
Згідно із частиною четвертою статті 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (за змістом частини першої статті 10 і частини першої статті 11 Закону № 2658-III).
Відповідно до статті 33 Закону № 2658-III спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.
Статтею 32 Закону № 2658-III передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна) ним своїх обов'язків.
Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону № 2658-III).
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17.
У позовній заяві товариство з обмеженою відповідальністю "Італійська хімчистка "Перфетто" з посиланням на статтю 57 Закону №1404-VIII зазначає, що законодавцем прямо передбачено можливість судового оскарження звіту про оцінку майна.
Однак, при вирішенні даного питання слід чітко розмежовувати поняття «звіт про оцінку майна, виготовлений суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання» та «визначення вартості майна державним виконавцем».
Як зазначено вище, звіт про оцінку майна, виготовлений суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання за своїм змістом являється документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності та не є рішенням суб'єктам владних повноважень, не створює будь-яких правових наслідків для учасників виконавчого провадження, а тому не може бути предметом судового оскарження.
Натомість, визначення вартості майна державним виконавцем є процесуальною дією суб'єктом владних повноважень, спрямована на виконання визначених законом повноважень в частині реалізації арештованого майна, яка у відповідності до частини 5 статті 57 Закону № 1404-VIII безпосередньо створює відповідні наслідки для сторін виконавчого провадження та може бути оскаржена до суду.
Разом з тим, як вбачається зі змісту позовних вимог, товариство з обмеженою відповідальністю "Італійська хімчистка "Перфетто" просить визнати недійсним звіт про оцінку майна останнього, складеного підприємством громадської організації інвалідів «Центр економіко-правового забезпечення».
Позовні вимоги базуються на власній оцінці позивачем звіту про оцінку майна, який, за його твердженням, є необґрунтованим, сума оцінки майна - заниженою і не відповідає дійсності, що призвело до неправомірного використання державним виконавцем цього звіту під час здійснення виконавчих дій.
Позивач фактично оскаржує звіт підприємства громадської організації інвалідів «Центр економіко-правового забезпечення», створений в процесі здійснення своїх функцій як суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, що, як зазначено вище, не може бути предметом судового оскарження.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові №420/8811/20 від 02 червня 2022 року.
Таким чином, позовна вимога про визнання звіту про оцінку майна недійсним не належить розгляду в порядку адміністративного судочинства, тобто спір щодо оскарження звіту про оцінку майна не відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
Згідно з ч. 4 ст. 172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Враховуючи те, що сукупно заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним звіту про оцінку майна та визнання неправомірними дій державного виконавця не можуть бути вирішені в порядку адміністративного судочинства, то суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
При цьому, згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" питання повернення судового збору буде вирішено у разі надходження від позивача відповідного клопотання.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 19, 160, 161, 169, 172, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Італійська хімчистка "Перфетто" до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання недійсним звіту про оцінку майна, про визнання неправомірними дій державного виконавця.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Олег ГРЕСЬКО