03 серпня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/5284/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області /далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області/ про:
- визнання протиправним та скасування рішення відділу перерахунку пенсій №3 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №163750018150 від 03 червня 2022 року;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати загальний стаж згідно трудової книжки та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з часу звернення із заявою про призначення пенсії з 27 травня 2022 року відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року в редакції до внесення змін Законом України №213-VІІІ від 02 березня 2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення" /а.с. 1-7/.
Позов обґрунтований тим, що позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №163750018150 від 03 червня 2022 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" через відсутність необхідного страхового стажу. З вказаним рішенням позивач не погоджується, посилаючись на те, що рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) положення статті 13, частини другої статті 14, пунктів "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення. А відтак, позивач, як чоловік, який на момент звернення із заявою досяг 55-річного віку та набув необхідного стажу роботи не менше 25 років та пільгового стажу роботи за Списком №2 не менше 12 років 06 місяців, має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції до внесення змін Законом України №213-VІІІ від 02 березня 2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 56-57/ зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №163750018150 від 03 червня 2022 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з підстави відсутності необхідного страхового стажу.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд установив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_1 від 09 квітня 1983 року /а.с. 10-14/ ОСОБА_1 : з 11 грудня 1987 року прийнятий електромонтером з ремонту електроустаткування 4 розряду завод "Хiммаш"; з 04 січня 1988 року переведений в пресований цех електромонтером по ремонту і обслуговуванню електроустаткування (зайняті на гарячих ділянках робіт); 06 лютого 1996 року звільнений; з 16 травня 1996 року прийнятий електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування (зайняті на гарячих ділянках робіт) 5 розряду в фірму «Хіммашпрес» ВАТ "Полтавхіммаш";12 жовтня 1999 року звільнений.
Відповідно до протоколу розрахунку права на пенсію за віком /а.с. 8-9/ страховий стаж ОСОБА_1 складає 27 років 0 місяців 14 днів, що не заперечується позивачем.
Згідно із довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 23 травня 2022 року №23, виданою ПрАТ «Полтавхіммаш» /а.с. 15/, ОСОБА_1 працював повний робочий день на заводі «Хіммаш»:
- за період з 04 січня 1988 року по 06 лютого 1996 року виконував роботу, яка полягає в монтажі, налагодженні і ремонті електроустаткування будь-якого призначення, всіх типів і габаритів. За професією електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування (зайняті на гарячих ділянках робіт) 5 розряду, що передбачено Списком № 2 розділ XIV "Металообробка" підрозділ 2 "Ковальсько-пресове виробництво" пункт а "Робітники'' позиція 2150200а-19861 "Електромонтери по ремонту i обслуговування електроустаткування, зайняті на гарячих ділянках робіт" згідно постанови Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року;
- за період з 04 січня 1988 року по 06 лютого 1996 року - 07 років 05 місяців 10 днів. Наказ про переведення № 675 від 04 січня 1988 року, наказ про звільнення № 20 від 06 лютого 1996 року. До 31 грудня 1994 року підприємство працювало стабільно. 3 01 січня 1995 року підприємство працює нестабільно. Відпрацьовано електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування (зайнятим на гарячих ділянках робіт) при 8-ми годинному робочому дні, 5-ти денному робочому тижні у: 1995 році - 05 місяців 07 днів; 1996 році - 00 місяців 05 днів;
- за період з 16 травня 1996 року по 12 жовтня 1999 року виконував роботу, яка полягає в монтажі, налагодженні i ремонті електроустаткування будь-якого призначення, всіх типів i габаритів. За професією електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування (зайняті на гарячих ділянках робіт) 5 розряду, що передбачено Списком №2 розділ XIV "Металообробка" підрозділ 2 "Ковальсько-пресове виробництво" пункт а "Робітники" позиція 2150200а-19861 "Електромонтери по ремонту i обслуговування електроустаткування, зайняті на гарячих ділянках робіт згідно постанови Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року. За період з 16 травня 1996 року по 12 жовтня 1999 року - 01 рік 06 місяців 20 днів. Наказ про прийняття № 69 від 14 травня 1996 року, наказ про звільнення № 307 від 12 жовтня 1999 року. З 01 січня 1995 року підприємство працює нестабільно. Відпрацьовано електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування (зайнятим на гарячих ділянках робіт) при 8-ми годинному робочому дні, 5-ти денному робочому тижні у: 1996 році- 06 місяців 01 день; 1997 році - 05 місяців 18 днів; 1998 році- 04 місяці 13 днів; 1999 році - 02 місяці 18 днів.
Загальний пільговий стаж по Списку № 2 складає 09 років 00 місяців 00 днів. Підстава для видачі: довідка складена на основі карточки ферми Т-2, наказів по особовому складу, розрахункових відомостей по заробітній платі, згідно атестації робочих місць 1994 року (Наказ про результати атестації робочих місць № 62 від 15 серпня 1994 року), атестації робочих місць 1999 року (Наказ про результати атестації робочих місць №49п від 09 вересня 1999 року). Додаткові відомості: завод "Хiммаш" реструктиризовано в ВАТ "Полтавхіммаш" з 01 червня 1995 року згідно наказу №45 від 03 серпня 1995 року; згідно вимог Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17 вересня 2008 року прийнято рішення загального скликання акціонерів ВАТ «Полтавхіммаш», перейменувати Відкрите акціонерне товариство «Полтавхiммаш» в Публічне акціонерне товариство «Полтавхiммаш». Згідно рішення Загальних зборів акціонерів Публічне акціонерне товариство "Полтавхіммаш" перейменоване в Приватне акціонерне товариство "Полтавхiммаш" згідно протоколу №2/16 від 20 жовтня 2016 року.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 16-17/, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою від 27 травня 2022 року про призначення пенсії за віком /а.с. 8/.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №163750018150 від 03 червня 2022 року /а.с. 8/ відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до підпункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV через відсутність необхідного стразового стажу.
Так, згідно мотивів вказаного рішення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся за призначенням пенсії - 27 травня 2022 року. Пенсійний вік, який визначений пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV, становить 55 років. Вік заявника - 57 років 1 місяць 16 днів. Необхідний страховий стаж відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV становить 30 років, за відсутності страхового стажу, у період до 1 квітня 2024 року пенсія на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 01 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків. Страховий стаж особи становить 27 років 0 місяців 14 днів. Необхідний пільговий стаж працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV, - не менше 12 років 6 місяців. Пільговий стаж особи - 9 років 0 місяців 0 днів. Працівникам, які не мають стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 06 місяців такої роботи. Документами підтверджено зниження пенсійного віку на 3 роки. За доданими документами до страхового та пільгового стажу враховані всі періоди.
Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №163750018150 від 03 червня 2022 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року /далі - Закон №1788-XIІ/ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 12 Закону №1788-XIІ право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону №1788-XIІ (із змінами, внесеними Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
23 січня 2020 року Конституційним Судом України прийнято рішення №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу ІІІ „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 02 березня 2015 року № 213?VIII.
Пунктом 1 резолютивної частини вказаного судового рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 3 резолютивної частини цього ж рішення передбачено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 02 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;
в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;
г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;
д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;
є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;
ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Працівникам інших виробництв, професій та посад дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.
Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
Контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю“ (стаття 13)...".
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року №2136-VIII.
Отже, відповідні положення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які збільшували пенсійний вік для осіб, що мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, втратили чинність з 23 січня 2020 року та саме з цієї дати підлягають застосуванню норми статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213VIII для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Водночас згідно з підпунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV /далі - Закон № 1058-ІV / на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині стажу роботи, необхідного для набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав право на призначення пільгової пенсії чоловікам після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, тоді як другий - з урахуванням дати досягнення 55-річного віку з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
В постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Таким чином, умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) є: 1) зайнятість повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та проведення атестації робочих місць; 2) факт роботи працівника на посадах, визначених у вказаних нормах, до 1 квітня 2015 року; 3) досягнення чоловіками 55 років; 3) у чоловіків - наявність страхового стажу не менше 25 років, у тому числі на роботі із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників не менше 12 років 6 місяців.
З тексту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах слугував висновок органу пенсійного фонду про відсутність у позивача необхідного страхового стажу.
Відповідно до протоколу розрахунку права на пенсію за віком /а.с. 8-9/ страховий стаж ОСОБА_1 (станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії) складає 27 років 0 місяців 14 днів.
Оскільки з 23 січня 2020 року в Україні одночасно існують два Закони, котрі регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт “б” частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у редакції до Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII та пункт 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, суд, враховуючи частину першу статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі “Щокін проти України” (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі “Серков проти України” (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), доходить висновку, що застосуванню підлягає Закон, який є найбільш сприятливим для позивача щодо встановлення необхідного страхового стажу на рівні найменшої величини, тобто 25 років.
Такий висновок суду відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 18 лютого 2022 року у справі № 360/4639/20.
Відтак, аргумент відповідача про відсутність у позивача необхідного страхового стажу, який передбачений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є помилковим.
Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення №163750018150 від 03 червня 2022 року прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Позовна вимога у частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати загальний стаж згідно трудової книжки задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем до загального страхового стажу зараховано всі періоди роботи позивача згідно трудової книжки та страховий стаж позивача станом на дату звернення до пенсійного органу із заявою становить понад 27 років.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з часу звернення із заявою про призначення пенсії з 27 травня 2022 року відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року в редакції до внесення змін Законом України №213-VІІІ від 02 березня 2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення", суд зазначає наступне.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05 листопада 1991 року визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року /далі - Порядок №637/, встановлено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно з пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 /далі - Порядок № 383/, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і період та час виконуваної роботи та/або уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Судовим розглядом встановлено, що на дату звернення із заявою про призначення пенсії вік ОСОБА_1 становив 57 років (повних років).
На підтвердження наявності пільгового стажу позивачем подано до органу пенсійного фонду трудову книжку та уточнюючу довідку № 23 від 23 травня 2022 року.
Згідно вказаної уточнюючої довідки період роботи позивача на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 повний робочий день становить 09 років.
Уповноваженим органом для призначення пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого входить розгляд документів та вирішення питання про їх відповідність та достатність вимогам законодавства. Адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Оскільки оцінка щодо наявності/відсутності у позивача пільгового стажу роботи за списком № 2 (не менше 12 років 6 місяців), необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах, згідно поданих ним документів відповідачем не надавалася, суд доходить висновку, що у спірному випадку вирішення питання про зобов'язання відповідача призначити позивачу пільгову пенсію за віком є таким, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства та повноважень адміністративного суду, а тому відповідна позовна вимога задоволенню не підлягає.
Натомість, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 27 травня 2022 року з урахуванням висновків суду. При цьому суд виходить з того, що у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком в силу абзацу 13 пункту 4.2, абзацу 1 пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16 грудня 2020 року №25-1), є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, то саме цей орган і має продовжити процедуру призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.
При прийнятті рішення за результатами повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 27 травня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повинно дослідити всі документи, необхідні для призначення пільгової пенсії за віком відповідно до пункту “б” частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення”, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 у справі №1-5/2018 (746/15), а також врахувати положення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” в частині зменшення віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, у разі, якщо працівник має не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Інші доводи позивача не спростовують вищевикладені висновки суду.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією АТ “Полтава-банк” №17-13435930/С від 17 червня 2022 року /а.с.21/. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума в 496,20 грн.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, ідентифікаційний код 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №163750018150 від 03 червня 2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 27 травня 2022 року з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк