27 липня 2022 року
справа № 380/19417/21
провадження № П/380/19639/21
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий-суддя Кедик М.В.,
секретар судового засідання Моляща Т.В.,
за участю:
представник позивача не прибув,
представник відповідача не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування податкового-рішення,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Галицької митниці Держмитслужби, в якому просить суд визнати неправомірним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 23.12.2020 № 271/7.4-19/ НОМЕР_1 та № 272/7.4-19/209000.
Ухвалою судді від 12.11.2021 вказану позовну заяву залишено без руху, встановивши строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 20.12.2021 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 04.05.2022 суд замінив відповідача Галицьку митницю Держмитслужби на Львівську митницю.
Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 04.05.2022 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Галицькою митницею Держмитслужби проведено документальну невиїзну перевірку дотримання громадянином України ОСОБА_1 законодавства України з питань справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів та митною декларацією від 30.07.2019 типу ІМ40ЕЕ № UA209190/2019/051435, за результатами якої складено акт від 19.11.2020 № 113/7.4- 19/ НОМЕР_2 . Вказує, що позивач здійснив всі заходи, передбачені чинним законодавством для здійснення митного оформлення автомобіля Opel Zafira. Вказує, що в акті перевірки посадова особа відповідача жодним чином не обумовила підстав надання переваги в доказовій силі документам Литовської Республіки, аніж тим, що були подані декларантом до митного оформлення.
Також звертає увагу, що рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 05.07.2020 у справі № 445/519/20, залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020 постанову в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабака Володимира Ярославовича від 03.03.2020 у справі про порушення митних правил № 0462/20900/20 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу визнано протиправною і скасовано; провадження в справі за протоколом про порушення митних правил №0462/20900/20 закрито. Зазначає, що у вказаному рішенні зазначено, що сама по собі експортна декларація доводить лише факт початку процедури оформлення експорту транспортного засобу із Європейського Союзу в Литовській Республіці.
Наголошує, що позивач не заявляв у митній декларації на автомобіль Opel Zafira неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, та не надавав органу доходів і зборів документів з такими неправдивими відомостями. До митного оформлення пред'явив включно ті документи, які були передані і на даний час ніким не скасовані і не визнані недійсними. Натомість, відповідач у своєму акті перевірки зробив висновки, що при переміщенні та декларуванні транспортного засобу позивач заявив неправдиві відомості про вартість товару, і як наслідок занижено митну вартість на суму 44 628,72 грн, чим порушено вимоги п. 2 ч. 2 ст. 52 МК країни.
Представник позивача у судове засідання не прибув, подав заяву від 27.07.2022 (вх. № 1099ел) про розгляд справи без участі позивача та представника позивача. Зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.
Відповідач подав відзив на позовну заяву від 25.01.2022 (вх. № 6830), у якому зазначає, що за результатами проведеного аналізу документів, отриманих від митних органів литовської Республіки щодо законності ввезення громадянином України ОСОБА_1 на митну територію України легкового автомобіля марки Opel, модель Zafira, номер кузова НОМЕР_3 , встановлено, що митними органами Литовської Республіки відповідно до листа від 18.09.2019 № (20.4/05)ЗВ-7357 надано копію експортної декларації № 19LТLС0100ЕК124СD7 від 27.10.2019, згідно з якою компанією UАВ ТОМАUTAS (J. Kruopo g. 10, LT) легковий автомобіль "марки: Opel, модель Zafira, номер кузова: НОМЕР_3 було продано громадянину України ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 , РЕREMOGN 9, ZOZYLI КМ, UА) за ціною 3000,00 Євро, що згідно з курсом НБУ станом на 31.07.2019 (1 Євро = 27,98038500 гривень) становить 83941,16 гривень. Інформація, отримана від митних органів Литовської Республіки (експортна декларація №19LТLС0100ЕК124СВ7 від 27.10.2019), про продаж вказаного транспортного засобу за ціною 3000,00 Євро дає підстави використовувати цю вартість, як основну для визначення митної вартості оцінюваного товару. Таким чином, встановлено, що при переміщенні через митний кордон України та при митному оформленні товару громадянин України ОСОБА_1 надав документи, що містять неправдиві відомості про вартість і як наслідок, при декларуванні транспортного засобу марки Opel, модель Zafira, номер кузова: НОМЕР_3 занижено митну вартість на суму 44628,72 грн, чим порушено вимоги пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України.
Позивач подав відповідь на відзив від 05.05.2022 (вх. № 32088). У поданій відповіді на відзив позивач повністю підтримав викладені у позовній заяві аргументи та доводи щодо протиправності податкових повідомлень - рішень від 23.12.2020 № 271/7.4-19/209000 та № 272/7.4-19/209000.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд дійшов висновку про те, що матеріли адміністративної справи чітко відображають правові позиції учасників справи, їхні доводи і обґрунтування є як у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, а тому є достатніми для вирішення справи по суті. Неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Митним постом «Мостиська» Львівської митниці ДФС було здійснено пропуск на митну територію України транспортного засобу марки OPEL, модель ZAFIRA, універсал, категорія М1, що використовувався, модельний рік - 2008, дата першої реєстрації 26.06.2008, номер кузова: НОМЕР_3 , об'єм двигуна 1686 см куб., потужність - 92 kw, тип двигуна - дизельний, сірого кольору, країна виробник Німечинна, згідно загальної декларації (попереднього документу) 1801/UA209190/2019/051435 від 30.07.2019 року.
Відповідно до поданих до митного оформлення документів продаж автомобіля марки OPEL ZAFIRA було здійснено французькою компанією Nord Stock Chem (Rue De Bretagne 95310 Saint Ouen L'aumone) за ціною 950 євро. Фактурна вартість автомобіля - 950 євро (згідно з курсом НБУ станом на 31.07.2019 становить 26 581,37 грн).
За митне оформлення цього автомобіля при його митній вартості у 39 312,44 грн було нараховано та сплачено 55 037,42 грн митних платежів.
З 17.11.2020 по 18.11.2020 Галицькою митницею Держмитслужби проведено документальну невиїзну перевірку дотримання громадянином України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 31.07.2019 № UA209190/2019/051672.
За результатами проведення документальної невиїзної перевірки складено акт від 19.11.2020 № 113/7.4-19/ НОМЕР_2 , яким зроблено висновок про порушення позивачем:
- пункту 2 частини 2 статті 52, п. 1,5 ч. 8 статті 257, пункту 1 частини 1 статті 279 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита за митною декларацією від 31.07.2019 № UA209190/2019/051672 на загальну суму 4 462,88 грн;
- підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 31.07.2019 № UA209190/2019/051672 на загальну суму 9 878,31 грн.
Такий висновок контролюючого органу ґрунтується на тому, що за результатами проведеного аналізу документів, отриманих від митних органів Литовської Республіки щодо законності ввезення громадянином України ОСОБА_1 на митну територію України легкового автомобіля марки Opel, модель Zafira, номер кузова НОМЕР_3 , встановлено, що митними органами Литовської Республіки відповідно до листа від 18.09.2019 № (20.4/05)ЗВ-7357 надано копію експортної декларації № 19LТLС0100ЕК124СD7 від 27.10.2019, згідно з якою компанією UАВ ТОМАUTAS (J. Kruopo g. 10, LT) легковий автомобіль "марки: Opel, модель Zafira, номер кузова: НОМЕР_3 було продано громадянину України ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 , РЕREMOGN 9, ZOZYLI КМ, UА) за ціною 3000,00 Євро, що згідно курсу НБУ станом на 31.07.2019 (1 Євро = 27,98038500 гривень) становить 83941,16 гривень.
Таким чином, митний орган встановив, що при переміщенні через митний кордон України та при митному оформленні товару громадянином України ОСОБА_1 надано документи, що містять неправдиві відомості про вартість і як наслідок, при декларуванні транспортного засобу марки Opel, модель Zafira, номер кузова: НОМЕР_3 занижено митну вартість на суму 44628,72 грн, чим порушено вимоги пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України.
На підставі вказаного акту перевірки Галицькою митницею Держмитслужби прийнято:
- податкове повідомлення-рішення від 23.12.2020 № 222/7.4-19/209000, яким за порушення пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статі 190 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі підпункту 54.3.6 пункту 54.3, 54.4 статті 54 Податкового кодексу України, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 12272,89 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями на суму 9 818,31 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 2 454,58 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 23.12.2020 № 221/7.4-19/209000, яким за порушення пункту 2 частини 2 статті 52, пункту 1 та пункту 5 частини 8 статті 257, пункту 1 частини 1 статті 279 Митного кодексу України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами на суму 5578,60 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями на суму 1462, 88 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1 115,72 грн.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України) повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпеченню додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів Україна укладених у встановленому законом порядку.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Відповідно до положень підпункту в) пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.
Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (пункт 190.1 статті 190 МК України).
Між Урядом України і Урядом Литовської Республіки підписано Угоду про співробітництво в боротьбі з порушеннями митного законодавства, яка набула чинності 06.01.1994.
Так, ст. 3, 4 цієї Угоди, передбачено, що Митні адміністрації Сторін за власною ініціативою чи по запиту здійснюють особливий нагляд за: а) особами, про яких відомо або які підозрюються в порушенні митного законодавства іншої Сторони; б) переміщенням товарів або платіжних засобів, про які митною адміністрацією однієї з Сторін повідомлено митній адміністрації іншої Сторони, що вони задіяні у широкомасштабному незаконному обігу на території цієї країни; в) будь-якими транспортними засобами, про які відомо, що вони використовуються з метою порушення митного законодавства іншої Сторони або підозрюються в цьому; г) місцями, що використовуються для зберігання товарів, які призначаються для широкомасштабного нелегального обігу на території іншої Сторони. 2. В межах своєї компетенції митні адміністрації Сторін не дозволятимуть: а) вивезення товарів, про які відомо, чи у відношенні яких є достатні підстави припускати, що вони вивозяться на територію іншої Сторони для іншої мети, ніж законний торговельний обіг між територіями держав Сторін; б) вивезення товарів, ввезення яких на територію країни іншої Сторони заборонене.
Митні адміністрації Сторін за власною ініціативою або по запиту надаватимуть одна одній всю інформацію, необхідну для встановлення правильності: а) стягнення мита та інших імпортних та експортних зборів і платежів і, особливо, інформацію, що дає змогу встановити правильність митної оцінки товарів та їх тарифну класифікацію; б) застосування заборон і обмежень на ввезення, вивезення і транзит; в) використання правил визначення походження товарів, якщо це не передбачено іншими угодами.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Угоди, обмін допомогою, передбачений цією Угодою, здійснюється безпосередньо митними адміністраціями Сторін.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.
Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо: правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
Відповідно до частини 6 статті 345 МК України, результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.
Згідно з статтею 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 351 МК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Відповідно до статті 352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України..
Відповідно до частин першої, дванадцятої статті 354 МК України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка.
Податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.
Судом встановлено, що Департаментом запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил отримано звернення митних органів Литовської Республіки про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки по факту незакінченої процедури експорту транспортного засобу «OPEL ZAFIRA» (VIN: НОМЕР_3 ).
За результатами розгляду відповіді та копій документів надісланих митними органами Литовської Республіки встановлено заявлення неправдивих відомостей щодо фактурної (митної) вартості товару при його оформленні за митною декларацією № UА 209190/2019/051672 від 31.07.2019, що призвело до несплати належних митних платежів у повному обсязі.
Митними органами Литовської Республіки відповідно до листа від 18.09.2019 № (20.4/05)ЗВ-7357 надано копію експортної декларації № 19LТLС0100ЕК124СD7 від 27.10.2019, згідно з якою компанією UАВ ТОМАUTAS (J. Kruopo g. 10, LT) легковий автомобіль "марки: Opel, модель Zafira, номер кузова: НОМЕР_3 було продано громадянину України ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 ) за ціною 3000,00 Євро, що згідно курсу НБУ станом на 31.07.2019 (1 Євро = 27,98038500 гривень) становить 83941,16 гривень.
Згідно з проданими позивачем для митного оформлення документами, продаж автомобіля Opel Zafira номер кузова: НОМЕР_3 здійснено французькою компанією Nord Stock Chem (Rue De Bretagne 95310 Saint Ouen l'Aumфne), за ціною 9500,00 Євро, що згідно курсу НБУ станом на 31.07.2019 становить 26581,37 гривень) становить 83941,16 гривень.
За результатами проведеного аналізу документів, отриманих від Галицької митниці Держмитслужби та митних органів Литовської Республіки було встановлено, що вартість транспортного засобу марки Opel Zafira номер кузова: НОМЕР_3 , ввезеного громадянином України ОСОБА_1 на митну територію України товарів за митною декларацією № UA209190/2019/051435 відрізняється від вартості даного транспортного засобу, що була заявлена до митних органів Литовської Республіки.
Отже, враховуючи вищенаведені положення законодавства, відповідно до статті 345, пункту 2 частини 2 статті 351 МК України та на підставі наказу Галицької митниці Держмитслужби від 22.06.2020 № 285 було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання громадянином України ОСОБА_1 законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при оформленні товарів за митною декларацією від 31.07.2019 № UА209190/2019/051672.
Згідно з актом від 19.11.2020 № 113/7.4-19/ НОМЕР_2 встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 за митною декларацією від 31.07.2019 № UА209190/2019/051672 ввіз товар № 1 - «Легковий автомобіль Opel, модель Zafira, універсал, категорія МІ, що використовувався, 2008 р.в., модельний рік - 2008 р., дата першої реєстрації: 26.06.2008, номер кузова: НОМЕР_3 , номер двигуна: не визначений, об'єм - 1686 см куб., 92 Кw, тип двигуна - дизельний, колісна формула - 4x2. Сірого кольору. Загальна кількість місць для сидіння - 7, кількість дверей - 5. Країна виробництва - Німеччина (ОЕ), виробник «Opel». Призначений для використання по дорогах загального користування. Код товару згідно з УКТ ЗЕД 8703329030. Ставка ввізного мита - 10 %. Вага нетто - 1600 кг. Фактурна вартість товару - 950,00 Євро (або згідно з встановленим НБУ курсом 1 євро = 27,98038500 грн на день митного оформлення - 26581,37 гривень). Митна вартість визначена за другорядним (резервним) методом та становить - 39312,44 грн.
Разом з тим, згідно з документами, отриманими від митних органів Литовської Республіки, а саме експортної декларації 19LТLС0100ЕК124СD7 від 27.10.2019, транспортний засіб марки Opel, модель Zafira, номер кузова: НОМЕР_3 продано ОСОБА_1 компанією UАВ ТОМАUTAS (J. Kruopo g. 10, LT) за ціною 3000,00 Євро,
Крім того, у результаті аналізу та співставлення копії експортної декларації 19LТLС0100ЕК124СD7 від 27.10.2019 встановлено, що відомості про одержувача, країну призначення, найменування, серійний номер (VIN-код), характеристики транспортного засобу (марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, тип двигуна тощо) співпадають.
Згідно з графами 15 та 17 експортної декларації 19LТLС0100ЕК124СD7 від 27.10.2019 країнами відправлення та призначення є Литовська Республіка та Україна, що свідчить про оформлення транспортного засобу у Литовській Республіці на експорт в Україну.
Отже, встановлено повну відповідність транспортного засобу, що дає підстави однозначно його ідентифікувати. При хронологічному порівнянні подій продажу, оформлення експорту в Литовській Республіці та імпорту в Україні встановлено, що ці події відбувалися одночасно.
Таким чином, за результатами проведеної документальної перевірки встановлено, що при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товару громадянин України ОСОБА_1 надав документи, що містять неправдиві відомості щодо вартості товару і, як наслідок, при декларуванні товару (транспортного засобу марки Opel, модель Zafira, номер кузова: НОМЕР_3 ) занижено митну вартість на суму 44 628,72 грн, чим порушено вимоги пункту 2 частини 2 статті 52 МК України.
З урахуванням наведеного, Галицькою митницею в межах наданих повноважень винесено оскаржені податкові повідомлення-рішення від 23.12.2020 № 271/7.4-19/209000 та № 272/7.4-19/209000.
Щодо доводів позивача, що ґрунтуються на обставинах, встановлених рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 05.08.2020 у справі № 445/519/20, суд зазначає таке.
У даній справі предметом оскарження є податкові повідомлення-рішення від 23.12.2020 № 222/7.4-19/20900, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів, та від 23.12.2020 № 221/7.4-19/209000, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами.
Натомість, предметом розгляду Золочівським районним судом Львівської області у справі № 445/519/20 була постанова в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил від 03.03.2020 №0462/20900/20, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.
Позивач вказує, що рішенням Золочівського районного суду Львівської області у справі № 445/519/20, зроблено висновок, що «сама по собі експортна декларація доводить лише факт початку процедури оформлення експорту транспортного засобу із Європейського Союзу в Литовській Республіці.»
При цьому, за містом ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За змістом наведених норм преюдиційного значення набувають виключно встановлені судовим рішенням факти, а не правові висновки суду та/або результат розгляду конкретної справи.
На користь такого висновку свідчить частина сьома статті 78 КАС України, відповідно до якої правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
З питання застосування норми частини четвертої статті 78 КАС України Верховний Суд вже неодноразово формулював висновки. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16 зробила висновок щодо застосування норми четвертої статті 78 КАС України, згідно з яким преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.
Отже, суд не може враховувати в якості преюдиційних обставин у розумінні частини 4 статті 78 КАС України, оскільки частиною 7 цієї ж статті передбачено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно приписів ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін на підтвердження своїх правових позицій, суд доходить переконання, що вимоги позивача не знаходять належного правового обґрунтування та спростовуються наявними у справі доказами, у зв'язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити.
Щодо судового збору, то такий на підставі статті 139 КАС України покладається на позивача.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування податкового-рішення - відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 04.08.2022.
Суддя Кедик М.В.