79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.07.2022 Справа № 914/32/22
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівенергозбут”, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомагістраль-Південь”, м. Одеса
про стягнення 243 801, 30 грн штрафу.
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Дзюби М.Р.
Представники:
від позивача: Борис В.Ю.- представник
від відповідача: Гранкіна А.В. - представник
Товариство з обмеженою відповідальністю “Львівенергозбут” звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомагістраль-Південь” про стягнення 243 801, 30 грн штрафу.
Ухвалою суду від 10.01.2022 відкрито провадження у справі № 914/32/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 31.01.2022.
Хід розгляду справи описано у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 23.05.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 13.06.2022. Ухвалою суду від 13.06.2022 розгляд справи відкладено на 20.06.2022. В судовому засіданні, 20.06.2022, оголошено перерву до 25.07.2022.
В судове засідання, яке відбулося 25.07.2022 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та у письмових додаткових поясненнях.
Представник відповідача в судове засідання, яке відбулося 25.07.2022 в режимі відеоконференції, з'явився, в задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 25.07.2022 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.
Позиція позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Львівенергозбут” (надалі позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомагістраль-Південь” (надалі відповідач) про стягнення 243 801, 30 грн штрафу.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що відповідач на підставі заяви-приєднання від 19.12.2018 приєднався до публічного договору про постачання електричної енергії споживачу (надалі договір), на умовах публічної Комерційної пропозиції № 5 тарифний план “БАЗОВИЙ з тарифом ОСР”, що були розміщені на офіційному веб-сайті постачальника.
Згідно додатку № 1 до вказаної заяви-приєднання відповідача, позивач за договором продавав відповідачу електроенергію на об'єкти електропостачання відповідача за адресою: Львівська обл., Сокальськнй р-н, смт. Жвирка, вул. 1-го Травня, 5.
10.06.2019, у відповідності до п. 13.2 договору, позивач повідомив відповідача про внесення змін до вказаної пропозиції шляхом відправлення електронного листа з змінами до Комерційної пропозиції № 5 на електронну пошту відповідача, яка була вказана у вищевказаній заяві-приєднання.
Відповідач у встановлений п. 13.2. договору строк не скористався своїм правом на розірвання договору у випадку, якщо він не погоджувався із запропонованими змінами до цієї комерційної пропозиції, а відтак, вказані зміни в цілому до вказаної пропозиції набрали чинності з 01.07.2019.
З 01.07.2019 і по 12.01.2021 відповідач вчиняв фактичні дії щодо виконання умов вказаної публічної Комерційної пропозиції № 5 зі змінами, які набрали чинності з 01.07.2019 зокрема шляхом оплати рахунків позивача за електричну енергію по ціні, яка щомісячно визначалася позивачем згідно умов зміненої комерційної пропозиції. Такі фактичні дії підтверджують факт прийняття (акцептування) відповідачем з 01.07.2019 вищевказаних змін до публічної Комерційної пропозиції № 5.
Разом з тим, згідно змін до публічної Комерційної пропозиції № 5, які набрали чинності з 01.07.2019, а саме: Графи “Строк дії договору та умови пролонгації” вказаної Комерційної пропозиції - договір діє з моменту набрання чинності до 31.12.2022 року. Отже, між позивачем та відповідачем був укладений договір із фіксованим терміном його дії - до 31.12.2022 року.
Проте, листом від 04.12.2020 за № 242-04 відповідач повідомив позивача про зміну ним електропостачальника з 01.01.2021, що спричинило дострокове розірвання (припинення) такого договору, тобто задовго до спливу строку дії договору про постачання електричної енергії. Оскільки таке розірвання відбулося з порушенням вимог, визначених абз. 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ, наслідком таких дій відповідача є нарахування позивачем штрафних санкцій. Станом на день подання позову, відповідач не сплатив позивачу штраф за дострокове розірвання/припинення договору в розмірі 243 801, 31 грн, згідно рахунку від 23.11.2021, що стало підставою для звернення останнього з відповідним позовом до суду.
Позиція відповідач.
Заперечуючи позовні вимоги представник відповідач посилається на те, що відповідно до пункту 10.1 договору, відповідач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така заміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).
Також, в розділі “Розмір штрафу за дострокове розірвання/припинення договору” Комерційної пропозиції № 5 від 01.07.2019 визначено наступне: “З метою уникнення споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника, споживач повинен повідомити діючого постачальника та нового постачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору (абзац 3 п. 6.1.3 ПРРЕЕ)”.
У відповідності до вимог договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.12.2018 з додатком № 2 “Комерційна пропозиція № 5 від 01.07.2019 року”, відповідач повідомив позивача листом від 04.12.2020 № 242-04 про зміну електропостачальника з 01 січня 2021 року, тобто про намір припинити з 31.12.2020 чинний договір з позивачем та укласти з 01.01.2021 договір з новим постачальником.
Відповідач, керуючись пунктом 6.1.5 ПРРЕЕ 10.12.2020 повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгова електрична компанія” про намір змінити електропостачальника направивши 10 грудня 2020 року заяву-приєднання. Проте, позивач помилково стверджує, що відповідач порушив умови договору і не дотримався порядку зміни електропостачальника та не повідомив в 21-денний строк нового постачальника, що не відповідає дійсності.
Таким чином, сторони погодили строк дії договору з певними умовами. Згідно Комерційної пропозиції від 01.07.2019 № 5 - договір діє з моменту набрання чинності до 31.12.2022, при цьому сторони в пункті 13.5 встановлюють, що договір може бути припинений в інший строк, тобто діє до дати зміни електропостачальника. В цьому випадку зміна електропостачальника призводить до припинення дії договору в порядку визначеному договором, а не до його дострокового розірвання і саме з 31.12.2020 року. Тобто фактично сторони встановили, що у випадку зміни електропостачальника договір діє до дати такої зміни.
Відповідно, штрафні санкції, встановлені в п. 13.3 договору та Комерційною пропозицією, за дострокове розірвання договору, внаслідок зміни електропостачальника, в даному випадку застосовані бути не можуть.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи із таких мотивів.
Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
19.12.2018 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії споживачу за № 54726.
Відповідно до п.1.2 договору, його умови розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» (надалі Закон) та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р за № 312 (надалі ПРРЕЕ).
Згідно з п. 2.1 договору, постачальник зобов'язується продавати електричну енергію споживачу, а споживач оплачує вартість використаної електричної енергії.
Приписами п. 3.2 договору закріплене право споживача вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору.
Згідно з п.п. 10 п. 6.1 договору, споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку.
Положеннями п.10.1 договору передбачено право споживача у будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим енергопостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватися така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).
Відповідно до п.10.2 договору, зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ.
За змістом пункту 13.1 договору, його укладено на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.
В п.13.3 договору викладено, що за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов'язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.
За змістом п.13.5. договору у разі зміни електропостачальника дія цього договору припиняється.
Договір від 19.12.2018 укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання (пункт 13.1). Так, згідно з Комерційною пропозицією від 10.12.2018 № 5 від 10.12.2018 договір діє з моменту набрання чинності до 31.12.2019.
Пунктом 13.7. договору передбачено, що усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін, або направленні електронною поштою на вказану в цьому договорі електронну адресу сторони.
10.06.2019 у відповідності до умов договору позивач повідомив відповідача про внесення змін до вказаної пропозиції шляхом відправлення електронного листа з змінами до Комерційної пропозиції № 5 на електронну пошту відповідача, яка була вказана у вищевказаній заяві-приєднання. Отже, позивачем було належним чином і у встановлений договором спосіб повідомлено відповідача про зміну умов публічного договору.
Відповідач у встановлений п. 13.2. договору строк не скористався своїм правом на розірвання договору у випадку, якщо він не погоджувався із запропонованими змінами до цієї комерційної пропозиції, а відтак, вказані зміни в цілому до вказаної пропозиції набрали чинності з 01.07.2019
У зміненій редакції Комерційної пропозиції № 5, серед іншого, позивач змінив строк дії договору, зазначивши, що такий діє до 31.12.2022.
За змістом вказаної комерційної пропозиції, у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору. З метою уникнення споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну дії чинного договору (абз. 3 п. 6.1.3 ПРРЕЕ).
З 01.07.2019 і по 12.01.2021 відповідач вчиняв фактичні дії щодо виконання умов вказаної публічної Комерційної пропозиції № 5 зі змінами, які набрали чинності з 01.07.2019 зокрема шляхом оплати рахунків позивача за електричну енергію по ціні, яка щомісячно визначалася позивачем згідно умов зміненої комерційної пропозиції. Такі фактичні дії підтверджують факт прийняття (акцептування) відповідачем вищевказаних змін до публічної Комерційної пропозиції № 5 з 01.07.2019.
04.12.2020 відповідач повідомив позивача листом за № 242-04 про зміну електропостачальника з 01 січня 2021 року, тобто про намір припинити з 31.12.2020 діючий договір з позивачем та укласти з 01.01.2021 договір з новим постачальником. Разом з тим, відповідач, керуючись пунктом 6.1.5 ПРРЕЕ 10.12.2020, повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгова електрична компанія” про намір змінити електропостачальника направивши 10 грудня 2020 року заяву-приєднання.
Листом від 24.11.2021 № 904-2021-6711 позивач надіслав відповідачу рахунок від 23.11.2021 про сплату штрафу за дострокове розірвання/припинення договору про постачання електричної енергії споживачу в розмірі 243 801, 31 грн. Даний лист з рахунком був отриманий відповідачем , про що вказує відповідь відповідача від 06.12.2021 № 06-12/2021 ПР на такий лист та останнім не оплачений.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору у відповідності до законодавства (частина 1 статті 180 ГК України).
Відповідно до статей 633-634 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який є публічним договором приєднання, розробленим з урахуванням вимог Правил і положень Закону України "Про ринок електричної енергії".
При цьому між сторонами існували правовідносини з постачання електроенергії на умовах комерційної пропозиції № 5 “Базовий з тарифом ОСР”.
Як зазначалось вище, 04.12.2020 відповідач повідомив позивача про зміну електропостачальника з 01.01.2021.
За змістом статті 56 Закону України “Про ринок електричної енергії”, постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
Нормою вказаної статті також передбачено, що у договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов'язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.
Згідно зі статтею 58 Закону України “Про ринок електричної енергії” споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.
Відповідно до статті 59 Закону України “Про ринок електричної енергії” зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника.
Умовами договору також передбачено право споживача змінити електропостачальника. Так, відповідно до п. 10 договору споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Водночас вказаним пунктом передбачено, що зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно із порядком, встановленим ПРРЕЕ.
Згідно з пунктом 3.1.8 ПРРЕЕ, договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
Споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником (пункт 6.1.1 ПРРЕЕ).
За змістом пункту 6.1.3 ПРРЕЕ, зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.
Фактично вказане положення (абз. 3 п. 6.1.3 ПРРЕЕ) викладене у комерційній пропозиції від 01.07.2019 № 5, в якій зазначено, що у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору. З метою уникнення споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору (абзац 3 п. 6.1.3 ПРРЕЕ).
При цьому, комерційною пропозицією № 5 визначено строк дії договору - до 31.12.2022, що відповідає положенню п. 13.1 договору. Вказана обставина відповідачем не заперечується.
Відтак, відповідачем при чинному до 31.12.2022 договорі з позивачем у грудні 2020 року ініційовано зміну електропостачальника.
Згідно з п. 13.5 договору зміна електропостачальника є підставою для припинення дії договору.
За загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором (аналогічну правову позицію викладено у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 № 916/1684/18).
Враховуючи наведене, зазначені вище положення Закону України “Про ринок електричної енергії” та умови договору, споживач має право на одностороннє припинення договору у спосіб зміни електропостачальника.
З посиланнями представника відповідача, що змінивши постачальника з 01.01.2021, останнім не вчинено правопорушень в сфері господарювання і відповідач діяв відповідно до порядку встановленого договором, і тому відсутні підстави для стягнення позивачем штрафу, суд не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до п. 10 ч. 7 ст. 56 Закону України “Про ринок електричної енергії” у договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.
Тобто Законом не передбачено імперативного встановлення у договорі умови про застосування штрафної санкції за дострокове розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, проте, надано таке право сторонам договору.
Право постачальника - позивача у даному спорі стягувати штрафні санкції за дострокове розірвання договору за ініціативою споживача передбачене п. 13.3 договору, яким передбачено, що за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача споживач зобов'язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове розірвання договору.
Як зазначалось вище, Комерційною пропозицією від 01.07.2019 № 5 деталізовано умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності санкції (штрафу) за дострокове розірвання/припинення договору. На відміну від редакції попередньої комерційної пропозиції від 10.12.2018 № 5, чинна пропозиція не містить умови стосовно випадків передбачених чи не передбачених договором, а передбачає стягнення штрафу за сам факт дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача. Відтак, суд відхиляє покликання відповідача на те, що комерційна пропозиція № 5 встановлює розмір штрафу лише за дострокове розірвання договору у випадках, не передбачених умовами договору.
При цьому, за змістом комерційної пропозиції від 01.07.2019 № 5, у випадку попередження про зміну електропостачальника за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору, з урахуванням положень п. 6.1.3 ПРРЕЕ про строк процедури зміни електропостачальника, не буде факту дострокового припинення дії договору. І саме у такому випадку не застосовуватиметься стягнення штрафу у випадку дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача.
Суд вважає, що викладена у комерційній пропозиції умова про застосування штрафу за дострокове припинення договору з ініціативи споживача, не суперечить приписам статті 59 Закону України “Про ринок електричної енергії”, оскільки такою передбачено не лише те, що зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі, а й те, що така зміна здійснюється у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Аналогічно, п. 10.2 договору також передбачено, що зміна електропостачальника здійснюється відповідно до порядку, передбаченого ПРРЕЕ. А положення п. 6.1.3 вказаних ПРРЕЕ фактично відповідають викладеному у комерційній пропозиції № 5 від 01.07.2019 положенню щодо застосування штрафних санкцій.
Також суд враховує висновки Верховного Суду, наведені в ухвалі від 30.06.2021 у справі № 914/2404/20 та постанові від 04.02.2020 у справі № 914/545/19 про те, що можливість застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору (укладеного на визначений строк) з ініціативи споживача внаслідок зміни електропостачальника не суперечить чинному законодавству, а тому відповідна умова договору не може вважатися нікчемною. Крім того, штрафні санкції за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії у разі зміни постачальника не є тотожними платі (додатковим фінансовим зобов'язанням) за зміну постачальника. Додаткові фінансові зобов'язання, про які йдеться у частині 10 статті 56 Закону України “Про ринок електричної енергії”, не стосуються штрафних санкцій за недотримання умов договору, а лише “вартості зміни постачальника”, витрат, які могли би бути встановлені при такій зміні (можливі витрати з технічних причин чи інші витрати). Як Директива 2009/72/ЄС, так і Закон України “Про ринок електричної енергії” передбачають відсутність плати за зміну електропостачальника поряд з можливістю застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору (п. п. 70, 71 постанови).
За змістом частин 1 та 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Особливості господарсько-правової відповідальності визначені у ГК України. Так, за змістом частини 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1 та 2 статті 217 ГК України).
Згідно з частиною 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як зазначалось вище, штраф у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору, застосовується у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача.
Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. А відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Відтак, оскільки строк дії договору погоджений сторонами до 31.12.2022, а відповідач змінив електропостачальника з 01.01.2021 (тобто до закінчення строку дії договору), то мало місце дострокове розірвання договору, що має наслідком припинення дії договору з позивачем, з ініціативи споживача.
Враховуючи, що ст. 56 Закону України “Про ринок електричної енергії” визначено умови, які зазначаються у договорі постачання електричної енергії, якими є умови припинення та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору, беручи до уваги, що п. 13.3 договору та комерційною пропозицією від 01.07.2019 № 5 передбачено можливість стягнення штрафної санкції за факт дострокового розірвання/припинення дії договору, суд приходить висновку, що позивачем обгрунтовано заявлено позовні вимоги про стягнення штрафу.
Сума штрафу визначена позивачем виходячи з спожитого відповідачем обсягу електроенергії у грудні 2020 року вартістю 243 801, 31 грн, що відображено в рахунку за електричну енергію за грудень 2020 року та в розрахунку штрафу, долученому до позовної заяви. Наведене відповідає правилам визначення розміру штрафу, передбаченим комерційною пропозицією від 01.07.2019 № 5.
Таким чином, суд дійшов висновку, що строк дії договору визначений до 31.12.2022, а відповідач змінив електропостачальника з 01.01.2021, тобто з порушенням встановлено договором строку, який перевищує 21 день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а відтак підлягають до задоволення.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомагістраль-Південь” (65058, м. Одеса, вул. Р. Кармена, 21, код ЄДРПОУ 34252469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівенергозбут” (79016, м. Львів, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 42092130) 243 801, 31 грн штрафу та 3 657, 02 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 04 серпня 2022 року.
Суддя Манюк П.Т.