Справа № 127/7580/22
Провадження 2/127/976/22
25 липня 2022 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Мельник В.В.
розглянувши в спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/7580/22 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
позов мотивований тим, що 24.12.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. вчинив виконавчий напис за реєстр. № 49775 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитним договором № 2001283384101 від 05.04.2019 року в загальній сумі 50 606,21 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. від 21.01.2022 року було відкрито виконавче провадження № 68269594 з виконання виконавчого напису від 24.12.2021 року.
Позивач вважає, що вимоги стягувача є неправомірними, нотаріус порушив процедуру вчинення виконавчого напису, Закон України «Про нотаріат», Постанову КМУ від 29.06.1999 року «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Позивач ОСОБА_1 просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 24.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. за реєстр. № 49775 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в загальній сумі 50 606, 21 грн. та судових витрат: 8 000 грн. витрат згідно договору про надання правової допомоги та 992, 40 грн. судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 14.04.2022 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.
Ухвалою суду від 15.04.2022 року було витребувано докази.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Покоєвич А.О. не з'явились, звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи у спрощеному провадженні у їх відсутності, зазначивши, що позов підтримують та наполягають на задоволенні вимог позивача. Проти ухвалення заочного рішення не заперечили.
Представник Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» в судове засідання повторно не з'явився з невідомих причин, про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно. Відзиву на позов, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності не надавав. Про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК Українисуд провів заочний розгляд справи.
Третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. в судове засідання не з'явився, ухвалу суду про витребування доказів виконав, просив розглядати справу у його відсутності та ухвалити рішення згідно чинного законодавства.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України неявка третьої особи не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулась до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» з заявою про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та прийняла пропозицію банку на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, які розміщена на сайті, в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті пропозиції, так і послуг, що можуть бути їй надані в процесі обслуговування. Просила відкрити на її ім'я поточний рахунок у гривнях, надати кредитну картку та встановити кредитний ліміт 30 000 грн., погодилась із реальною річною ставкою 47, 88% та орієнтовною загальною вартістю кредиту.
23.12.2021 року із заявою про вчинення виконавчого напису звернувся представник Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк».
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 2001283384001 від 05.04.2021 року, заборгованість боржника ОСОБА_1 станом на 21.11.2021 року складає 50 356,21 грн.
Дана сума складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 7 993,75 грн., простроченої заборгованості за процентами - 10 695,96 грн., строкової заборгованості за сумою кредиту - 30 164,83 грн., строкової заборгованості за процентами - 1 501,67 грн.
24.12.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. вчинив виконавчий напис за реєстр. № 49775 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитним договором № 2001283384101 від 05.04.2019 року в загальній сумі 50 606, 21 грн. (до складових суми боргу додано 250 грн. плати за вчинення виконавчого напису).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. від 21.01.2022 року було відкрито виконавче провадження № 68269594 з виконання виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальній сумі 50 606,21 грн.
Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат»(далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, закономвстановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.
Враховуючи наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16 при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сума заборгованості, що стягнута на підставі виконавчого напису, є спірною і не визнається боржником ОСОБА_1 .
Розрахунок боргу відповідачем не наданий.
Доказів того, що позивач була ознайомлена з детальним розписом складових загальної вартості кредиту і реальної процентної ставки, із графіком платежів з повернення кредиту, сплатою процентів за його користування та інших платежів за угодою, відповідач також не надав.
Не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило її можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості за кредитним договором та можливості надати свої заперечення щодо суми боргу або оспорити вимоги стягувача. Позивач не мала можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу, повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості за кредитним договором.
Крім того, відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172, для одержання виконавчого напису подається оригінал нотаріально посвідченої угоди.
Кредитний договір від 05.04.2019 року нотаріально посвідчений не був, тому у відповідача були відсутні правові підстави звернення до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису щодо стягнення такого боргу.
При ухваленні рішення суд також приймає до уваги, що на сьогодні є чинною постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, якою визнано незаконною постанову КМ України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, пунктів 1, 2 та враховує Ухвалу ВП ВС від 15.04.2020 у справі № 554/6777/17 щодо застосування редакції Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172, при вирішенні спорів про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню.
Враховуючи наведені обставини і те, що виконавчий напис вчинений на підставі угоди, яка не була посвідчена нотаріусом, між сторонами існує спір з приводу суми боргу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, вчиненого 24.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. за реєстр. № 49775 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитним договором № 2001283384101 від 05.04.2019 року в загальній сумі 50 606,21 грн.
На підставі ст.ст. 137, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати: сплачений згідно квитанції від 12.04.2022 року (а.с. 5) судовий збір в розмірі 992,40 та витрати на правову допомогу - 8 000 грн., сплата яких позивачем підтверджена квитанцією від 21.02.2022 року, договором про надання правової допомоги від 21.02.2022 року (а.с. 10-12).
Відповідач не висловив заперечення з приводу розподілу судових витрат або зменшення суми витрат на правничу допомогу в зв'язку з її неспівмірністю.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 257, 258, 1050,1054 Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат», ст.ст. 2, 10, 12, 49, 76, 77-81, 82, 89, 265, 141, 280-282 ЦПК України, суд,-
позов задоволити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 24.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. за реєстр. № 49775 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитним договором № 2001283384101 від 05.04.2019 року в загальній сумі 50 606, 21 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір - 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу - 8 000 (вісім тисяч) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.
Учасники справи:
- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
- відповідач - Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», ЄДРПОУ 14282829, м. Київ, вул. Андріївська, 4
- третя особа без самостійних вимог - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, м. Київ, проспект Петра Григоренка, 15
Повне судове рішення складене 25 липня 2022 року.
Суддя: