Справа № 149/1452/22
Провадження №2-а/149/32/22
Номер рядка звіту 140
іменем України
01.08.2022 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Робак М. В.,
при секретарі Поліщук Л. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Адамчука Павла Борисовича до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (відповідач 1), інспектора СРПП Хмльницького РВП ГУНП у Вінницькій області Українця Володимира Петровича (відповідач 2) про скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Адамчук Павло Борисовича звернувся до Хмільницького міськрайонного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (відповідач 1), інспектора СРПП Хмльницького РВП ГУНП у Вінницькій області Українця Володимира Петровича (відповідач 2) про скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що постановою серії БАБ № 756204 та постановою серії БАБ № 152860 від 26.05.2022 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та ч. 6 ст. 121 КУпАП, як порушення правил дорожнього руху, зокрема за те, що позивач керуючи транспортним засобом BMW, д.н.з. НОМЕР_1 не пристебнувся ременем пасивної безпеки та номерний знак на його авто був закритий стороннім предметом, що не давало змоги чітко визначити символи номерного знаку. Однак, представник позивача зазначає, що про винесення постанов позивачу відомо не було і вони йому не вручалися. Про наявність оскажуваних постанов позивач дізнався лише при ознайомленні його представника із матеріалами справи за ст. 130 КУпАП. Крім того, представник позивача зазначає, що доказів вчинення ОСОБА_1 вищезазначених правопорушень немає, оскільки, як вбачається із матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП не містить доказів, що працівники поліції зупиняли автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , що останній був не пристебнутий ременем безпеки під час руху, що номерний знак на втомобілі був закритий стороннім предметом, що унеможливило визначення його символів. Приймаючи наведені обставини представник позивача просить скасувати оскаржувані постанови та закрити провадження по справах.
Ухвалою суду від 01.07.2022 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (викликом) сторін).
15.07.2022 на дресу суду від представника Головного управління Наіональної поліції у Вінницькій області (відповідач 1) надійшов відзив на позовну заяву. Відзив на позовну заяву мотивований тим, що оскаржувана постанова є правомірною, винесена на підставі зібраних у справі доказів, а при розгляді справи позивачу було роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. За таких обставин відповідач 1 просить відмовити в задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
З оскаржуваної постанови серії БАБ № 756204 встановлено, що 26.05.2022 о 17:40 год. в с. Уланів по вул. Миру водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом BMW, д.н.з. НОМЕР_1 , був не пристебнутий ременем пасивної безпекм, проте транспортний засіб обладнаний ним, чим порушив п.п. "в" п. 2.3 ПДР, внаслідок чого його приягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
За змістом підпункту "в" пункту 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
За змістом ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови серії БАБ № 152860 від 26.05.2022 встановлено, що 26.05.2022 о 17:42 год. в с. Уланів по вул. Миру водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW, д.н.з. НОМЕР_1 , та на якомц був закритий д.н.з. стороннім предметом, що не давало змоги чітко визначити символи номерного знаку, чим порушив вимоги п. 2.9 в ПДР України, внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та затосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факт порушення ПДР має бути належним чином задокументованим та доведеним належними і допустимими доказами.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2019 р. у справі № 686/11314/17.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Окрім цього, суд зазначає, що відповідачами не виконано обов'язок, визначений в ч. 2 ст. 77 КАС України щодо доказування правомірності прийнятих рішень. Відповідачі не надали належних та допустимих доказів порушення позивачем п. 2.3 в, та п. 2.9 в ПДР України.
При цьому, суд враховує, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 р. у справі №338/1/17.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини справи, суд вважає обгрунтованими доводи представника позивача щодо відсутності доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення. За таких обставин позов підлягає задоволенню, а оскаржувані постанови - скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем понесено судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 496,20 грн, а тому дані витрати у відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню з ГУНП у Вінницькій області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 121, 251, 280 КУпАП, ст.ст. 9, 77, 79, 132, 139, 162, 205, 246, 250, 286 КАС України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративних стягнень у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі серії БАБ № 756204 від 26.05.2022, серії БАБ № 152860 від 26.05.2022 - скасувати, закрити провадження у справах про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу правопорушення.
Стягнути з ГУНП у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 496.20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суд може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Марина РОБАК