Справа № 755/6612/22
"04" серпня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Арапіної Н.Є.
з секретарем Шелудько В.А.
за участі
заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису,
заявник звернулася до суду із заявою за участю заінтересованої особи ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису. Свої вимоги мотивувала тим, що їй на праві власності належить ј частина квартири АДРЕСА_1 . У даній квартирі проживає її син - ОСОБА_3 , який вже досить тривалий час здійснює насильницькі дії психологічного характеру по відношенню до заявника, які полягають у образах, вчиненні сварок на побутовому підґрунті та побитті заявника. 25 грудня 2021 року заявник звернулася до правоохоронних органів в зв'язку із тим, що її син вчиняє по відношенню до неї насильницькі дії психологічного характеру, які проявлялись у образі та погрозі вбивству. Після приїзду до заявника поліції, відносно сина було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення, який у подальшому було передано до Дніпровського районного суду міста Києві для притягнення до відповідальності. Також, був складений та виданий терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА № 116645 строком на 10 (десять) діб, із зобов'язанням залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи. 25 січня 2022 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Після притягнення до адміністративної відповідальності син трохи змінив своє ставлення до заявника, проте починаючи з березня 2022 року почав вчиняти вище зазначені дії спочатку, а саме вчиняти по відношенню до Заявника насильство психологічного характеру, побитті, образі та погрозі позбавити життя заявника. У зв'язку з цим заявник з метою фіксації протиправних дій з боку сина звернулася 15 червня 2022 року до правоохоронних органів Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві. Відповідно до рапорту старшого лейтенанта поліції Дніпровського УП ГУПН в м. Києві було встановлено, що син вчиняє домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до заявника також погрожував та словесно ображав. У зв'язку з цим відносно сина заявника було складено протокол про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення. 14 липня 2022 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Таким чином, заінтересована особа нехтує будь-яким нормальним ставленням до заявника, що у подальшому може призвести до ще більшого погіршення її психологічного здоров'я, а також не бажання змінювати свої звички та ставлення до заявника з метою нормалізації ситуації, що склалася. У зв'язку з чим заявник просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді обмеження, а саме, заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , строком на шість місяців.
Заявник в судовому засіданні вимоги заяви підтримала. Дала пояснення, аналогічні викладеним у заяві. Додатково пояснила, що син вживає спиртні напої та вчиняє домашнє насильство психологічного характеру з різних підстав. Якщо раніше він вимагав скоїти акт самогубства, то останні місяці його вимоги пов'язані з поверненням його собаки. Після притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення син приходить у квартиру і обов'язково говорить, що питання повернення його собаки залишається не вирішеним, при цьому агресивність його висловлювань вона з урахуванням попередньої поведінки сина сприймає як погрозу повторення психологічного насильства з боку сина.
Представник заявника вимоги заяви підтримав з підстав, викладених у заяві.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням останнього за межами м. Києва та неможливістю прибуття у судове засідання.
Згідно з ч. 2 ст. 350-5 ЦПК України суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
У відповідності до вимог ст. 2 ст. 350-5 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних доказів з урахуванням розумного строку розгляду справи.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що заявника знає з 1990 року. 25 грудня 2021 року забрали заявника до себе через вчинення сином домашнього насильства психологічного характеру. У травні привезли заявника у квартиру для проходження лікування і син знову почав вчиняти насильство психологічного характеру. Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства не зупинило його. Останній час син знову погрожує повернутися до питання повернення собаки. Заявник зверталася до поліції та до соціальної служби захисту. Оскільки ризики повторного вчинення не усунуто, то звернулася до безоплатної правової допомоги, щоб захистити себе у судовому порядку.
Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено такі обставини справи.
Заявник є матір'ю заінтересованої особи по справі (а.с. 13).
Заявник та заінтересована особа є співвласниками квартири АДРЕСА_1 (а.с. 6).
25 січня 2022 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 15-16).
14 липня 2022 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 20-21).
Заявник просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді обмеження, а саме, заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , строком на шість місяців.
Предметом доказування є вчинення по відношенню до заявника домашнього насильства, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до заінтересованої особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.
На підтвердження заявлених вимог заявник надала суду копію протоколу про адміністративне правопорушення від 25 грудня 2021 року (а.с. 11), копію термінового заборонювального припису від 25 грудня 2021 року (а.с. 12), копію письмових пояснень ОСОБА_1 від 25 грудня 2021 року (а.с. 14), копію протоколу про адміністративне правопорушення від 15 червня 2022 року (а.с. 17), копію письмових пояснень ОСОБА_1 від 15 червня 2022 року (а.с. 14), копію рапорту інспектора СПДН ВП Дніпровського УП ГУНП в м. Києві (а.с. 19), копію пояснень ОСОБА_1 від 16 січня 2022 року (а.с. 22-24).
Заінтересована особа ОСОБА_3 скористався своїм правом подачі письмових пояснень щодо поданої заяви, відповідно до яких заперечує проти видачі судом обмежувального припису оскільки, 25 грудня 2021 року до його квартири проникли невідомі особи, серед яких був ОСОБА_5 - колишній працівник правоохоронних органів, завдали йому тілесних ушкоджень та викрали його собаку породи - йоркширський тер'єр на кличну Мілтон . До крадіжки собаки причетна дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , оскільки сусіди бачили, як остання виносила собаку з будинку. Вважає, що не допускається виселення кривдника з єдиного місця проживання у разі, якщо у нього немає іншого помешкання та обов'язково враховується права власності кривдника на нерухоме майно. Видача обмежувального припису обов'язкова лише в разі доказового обґрунтованого використання кривдником дій, кваліфікованих як домашнє насильство психологічного характеру, однак даний виклик був одноразовий, не постійний. Факт сварок та непорозумінь між членами сім'ї на побутовому ґрунті не підтверджують факту домашнього насильства. Крім того, видача обмежувального припису вживається лише за настанням певних факторів та ризиків, строк дії припису має бути пропорційним і визначається з врахуванням оцінки ризиків.
На підтвердження письмових пояснень заінтересована особа ОСОБА_3 надав суду копію свідоцтва про право власності на житло від 10 березня 1995 року (а.с. 48), висновок експертного дослідження № 043-915-2021 від 28 грудня 2021 року, відповідно до якого після подій 25 грудня 2021 року ОСОБА_3 заподіяно легкі тілесні ушкодження (а.с. 49-51), копію результатів огляду ОСОБА_3 від 11 січня 2022 року № 44015162 (а.с. 52), копію результатів огляду ОСОБА_3 від 12 січня 2022 року № 44049310 (а.с. 53), консультаційний висновок спеціаліста № 296 від 17 січня 2022 року (а.с. 54), договір № 79 купівлі-продажу від 12 листопада 2015 року, відповідно до якого заінтересована особа придбав мобільний телефон вартістю 4 350,00 грн. (а.с. 55, 56), договір № 08 купівлі-продажу чистопородного собаки від 11 грудня 2011 року, відповідно до якого заінтересована особа придбав цуценя породи - йоркширський тер'єр вартістю 4 500,00 грн. (а.с. 57, 58, 59), письмові пояснення ОСОБА_9 від 21 січня 2022 року (а.с. 60), копію протоколу про адміністративне правопорушення від 25 грудня 2021 року (а.с. 61), копію заяви до ГУ НП в м. Києві про вчинення кримінального правопорушення відносно заінтересованої особи по справі (а.с. 62-64), ухвалу Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року, якою ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2022 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Головного управління Національної поліції у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, скасовано та повернуто ОСОБА_3 його скаргу на бездіяльність службових осіб Головного управління Національної поліції у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення (а.с. 66-71), копію скарги на бездіяльність службових осіб Головного управління Національної поліції у м. Києві від 27 липня 2022 року (а.с. 72-73).
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Суди під час вирішення заяви про видачу обмежуваного припису мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів учасників судового процесу.
Посилання заінтересованої особи, що він є власником частини квартири та не допускається виселення кривдника з єдиного місця проживання у разі, якщо у нього немає іншого помешкання та щодо обов'язкового врахування права власності кривдника на нерухоме майно - безпідставне і спростовується письмовими поясненнями, відповідно до яких останній приходить до спірної квартири не частіше двох разів на місяць.
Отже, зазначене свідчить про його можливість проживати в іншому місці.
Більш того, тимчасове обмеження права власності або користування кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального припису є легітимним заходом втручання у справа та свободи особи. Під час вирішення питання щодо застосування такого заходу суд не підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність втручання у справа і свободи особи кривдника, враховуючи, що ці заходи пов'язані з протиправною поведінкою останнього ).
Доводи заінтересованої особи, про те, що заявником до суду не було надано доказів вчинення ним будь-якого насильства відносно неї спростовуються дослідженими судом доказами, наявними у матеріалах справи.
В даному випадку судом повинні досліджуватись ризики вчинення, а не факт його вчинення.
Судом встановлено, що зі сторони ОСОБА_3 щодо ОСОБА_1 вчинялося домашнє насильство, що підтверджується матеріалами справи, та є ризики продовження та його повторення.
Оцінивши вірогідність продовження та повторного вчинення домашнього насильства, встановивши, що доводи заяви знайшли своє підтвердження, як і продовження конфлікту між матір'ю та сином, які виникають з різних причин, тому з метою захисту прав заявника від насильства в сім'ї, суд вважає за необхідне застосувати стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обмежувальний припис, у вигляді обмеження, а саме, заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , строком на три місяці. В іншій частині відмовити.
Відповідно до ст.350-8 ЦПК України копії повного рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
Про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.
Керуючись Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 350-5, 350-6, 350-8 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді обмеження, а саме, заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , строком на три місяці.
В решті заяви відмовити.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 04 серпня 2022 року.
Суддя Н.Є.Арапіна