Справа 556/1172/22
Номер провадження 3/556/603/2022
03.08.2022 року. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого - судді Котик Л.О.
при секретарі - Соловей Г.С.
за участю особи, відносно якої складено Протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1
розглянувши матеріали, що надійшли від т.в.о. начальника Володимирецького ВП Вараського ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , не працює,-
за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно Протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААБ №313203 від 18 червня 2022 року, ОСОБА_1 , 18.06.2022, о 22 год. 27, в с.Рудка по вул. Білоозерська, поблизу РОК «Біле озеро», керував автомобілем, марки “Volkswagen Golf”, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці). Відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального технічного засобу та в медичному закладі, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав і суду пояснив, що дійсно 18 червня 2022 року він їхав у автомобілі, марки “Volkswagen Golf”, державний номерний знак НОМЕР_1 , на пасажирському сидінні. За кермом був його знайомий - ОСОБА_2 . Неподалік РОК «Біле озеро» Вараського району Рівненської області, до них підійшли працівники поліції та запитали хто є власником даного автомобіля. ОСОБА_1 відповів, що власником даного транспортного засобу є він, однак за кермом даного автомобіля був ОСОБА_2 . Працівники поліції його не слухали. Також ОСОБА_1 не було роз'яснено прав, передбачених ст.63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. У протокол не внесено відомості про відеофіксацію. Також наявні порушення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, оскільки ОСОБА_3 незаперечує, що дійсно відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, однак не відмовлявся, хоча і не був за кермом транспортного засобу, від огляду у медичному закладі, але поліцейські це проігнорували та не вжили передбачених законом заходів для його проведення, а саме: не оформили відповідне письмове направлення, не запропонували ОСОБА_1 доставити його до даного медичного закладу тощо. Натомість працівники поліції перепитували, чи дійсно ОСОБА_1 готовий пройти такий огляд, та в розмові схиляли його до відмови від проходження. Отже, ОСОБА_1 не відмовлявся від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі та відповідно не порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, а тому обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсним обставинам справи та в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Аналогічні покази надав суду і свідок ОСОБА_2 , який підтвердив, що дійсно 18 червня 2022 року, він їхав за кермом автомобіля, марки “Volkswagen Golf”, державний номерний знак НОМЕР_1 . На пасажирському сидінні були ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Коли працівники поліції підїхали до автомобіля, ОСОБА_2 злякався, оскільки не мав при собі документів, що посвідчують його особу, і відійшов від автомобіля. 18 червня 2022 року ОСОБА_1 за кермом даного автомобіля не був.
Свідок ОСОБА_4 дав аналогічні пояснення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, суд прийшов до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Згідно ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адмінправопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і обєктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора -водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані спяніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння.
Так, відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у відповідності до ч.1 ст.130 КУпАП є підставою для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.
При цьому, закон пов'язує таку відмову виключно з керуванням цією особою транспортним засобом, що має бути доведеним.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Таким чином, доказуванню в даній справі підлягає безпосередній факт керування особою транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Так, до матеріалів справи долучено відеозапис поліцейського з якого не вбачається факт керування ОСОБА_5 транспортним засобом, а лише наявні дані про його знаходження в автомобілі та біля автомобіля, який не рухався та розмова із поліцейськими, а також подальші події, зокрема сам момент складання протоколу на відео відсутній.
Крім того, поліцейськими не додано до справи належних доказів зупинки транспортного засобу, у тому числі й у зв'язку із порушенням правил дорожнього руху й відповідно в матеріалах справи відсутні будь-які постанови, складені на місці про порушення останнім правил дорожнього руху, які б підтверджували факт законності зупинки транспортного засобу.
Також з матеріалів переглянутого відеозапису не вбачається факт порушення ОСОБА_1 інших правил дорожнього руху, що свідчить про сумніви щодо правомірності складання протоколу.
Таким чином, з відеоматеріалів убачається лише факт того, як працівники поліції підійшли до транспортного засобу, який не рухався, а був припаркований, та подальша відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
З урахуванням викладеного, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт саме керування ОСОБА_1 18.06.2022 року о 22 год. 47 хв. в с.Рудка по вул. Білоозерська, поблизу РОК «Біле озеро», автомобілем, марки “Volkswagen Golf”, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. А обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Також, в судовому засіданні встановлено, що 18 червня 2022 року працівниками поліції не було дотримано порядок проходження огляду на визначення стану сп'яніння, який встановлено чинним законодавством України, а саме ст.266 КУпАП, а також відомчими та міжвідомчими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.
Так, як вбачається з ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Пунктом 4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07.11.2015 року, огляд на стан алкогольного спяніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких під підпис вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного спяніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан спяніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
У відповідності до ч.3 ст.266 КУпАП, п.6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України №1103 від 17.12.2008 року, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Таким чином, при виявленні у водія зовнішніх ознак сп'яніння, працівник поліції проводить його огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі відмови водія пройти огляд на місці зупинки або незгоди з його результатами направляє водія до відповідного медичного закладу.
Однак дані вимоги закону працівниками поліції не дотримано.
Як стверджує ОСОБА_1 , він не відмовлявся пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, але поліцейський проігнорував його вимогу про звернення до медичного закладу.
З відео записаного на СD диску, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААБ №313203 від 18 червня 2022 року, не вбачається, що правопорушеник ОСОБА_1 відмовився пройти освідчення на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. Згідно відеозапису, останній не заперечував від проходження освідчення на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, хоча і стверджував, що транспортним засобом він не керував. За кермом даного транспортного засобу була інша особа. І вище наведені факти в судовому засіданні не спростовано.
Крім того, з відеозапису встановлено, що мало місце спілкування працівників поліції з ОСОБА_3 , утім відеозаписом не зафіксовано, що саме він керував транспортним засобом.
Також на відеозаписі не зафіксовано роз'яснення ОСОБА_1 прав, передбачених ст.63 Конституції України, ст. 286 КУпАП.
А згідно ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно розяснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі Кобець проти України (з відсиланням на п. 282 рішення у справі Авшар проти Туреччини (Avsar v. Turkey), згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом .
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів, при розгляді справ про адміністративні правопорушення на транспорті необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях247і280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а Європейський Суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Подібний висновок суду ґрунтується на положеннях ст.19 ч.2 Конституції України, у відповідності до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також і на вимогах ст.ст.6, 7 Закону України «Про Національну поліцію», з яких вбачається, що органи Національної поліції в своїй діяльності керуються принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Також працівниками поліції допущено порушення оформлення матеріалів справи, а саме в протоколі немає посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис, (в протоколі тільки зазначено, що додається оптичний диск), а як зазначено в постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року по справі № 524/5536/17, від 13.02.2020 по справі 524/9716/16-а, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, відеозапис, поданий на підтвердження факту порушення ПДР, є неналежним доказом, якщо в протоколі немає посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
На підставі вищенаведеного, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Таким чином, вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені в протоколі не підтверджені.
Крім того, суд взяв до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у Постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, згідно з якою в силу принципу презумції невинуватості, всі сумніви щодо винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що належних і допустимих доказів у підтвердження того, що ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження огляду в медичному закладі на визначення стану сп'яніння, суду не надано.
Тобто в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно ст.. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як зазначено в ч.1,2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданнями провадження в справах проадміністративні правопорушенняє: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.(ст.245 КУпАП)
А як зазначено в ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 245, 247, 251, 252, 266, 278, 283, 284 КУпАП, суд, -
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області.
Суддя: Котик Л.О.