03 серпня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 686/26413/21
Провадження № 22-ц/4820/1293/22
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. ( суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.
розглянув у порядку ч. 1 ст. ст. 369 ЦПК України цивільну справу № 686/26413/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 травня 2022 року в складі судді Павловської А.А. у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
У листопаді 2021 року АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом, в якому банк просив, стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 лютого 2017 року у розмірі 14 418 грн 80 коп.
На підтримання заявлених позовних вимог позивач посилався, що 10 лютого 2017 року відповідно до укладеного договору б/н, відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 46,80% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг разом з Умовами та правилами і тарифами, які викладені на сайті банку http://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір.
Банк свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Проте, ОСОБА_1 належним чином не виконувала зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 19 жовтня 2021 року має заборгованість у розмірі 14418 грн 80 коп, яка складається з: 9214 грн 04 коп - заборгованість за кредитом, 5 204 грн 76 коп - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, вказаний розмір заборгованості банк просив стягнути з відповідачки на свою користь.
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 травня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
АТ «Акцент-банк» подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Апелянт зазначає, що висновок суду щодо відсутності підпису відповідачки на тарифах та Умовах і Правилах надання банківських послуг є безпідставним, оскільки ОСОБА_1 підтвердила своїм підписом факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг в банку і погодилася з ними, оскільки даний договір є договором оферти. Крім того, відповідачка користувалася кредитними коштами та сплачувала періодичні платежі по кредиту. Тому суд мав би застосувати правову позицію Верховного Суду щодо природи даних відносин та дійсності Умов і Правил, що викладені постанові Верховного Суду від 09 липня 2018 року по справі № 202/19403/13-ц та постанові Верховного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 705/6051/15-ц та постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 265/7652/15-ц. Крім того, на думку апелянта навіть в разі не підписання позичальником тарифів, умов та правил, позичальник все одно отримала кредитну картку та користувалася кредитним коштами, а тому мала сплачувати і проценти за користування коштами, розмір яких повинен був стягнутий виходячи із розміру облікової ставки Національного Банку України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так судом встановлено, що 10 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Акцент-Банк» ( скорочена назва АТ «А-Банк» ) та підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку, за змістом якої відповідач визнала, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг.
До анкети-заяви від 10 лютого 2017 року Банк додав Витяг із Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку та тарифи надання банківських послуг, розрахунок заборгованості за договором станом на 19 жовтня 2021 року.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як передбачено ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
В силу ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Звертаючись до суду з позовом, банк посилався, що внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 має станом на 19 жовтня 2021 року має заборгованість у розмірі 14418 грн 80 коп, яка складається з: 9214 грн 04 коп - заборгованість за кредитом, 5 204 грн 76 коп - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
До поданої позовної заяви Банк надав суду розрахунок заборгованості за договором №Б/Н від 10 лютого 2017 року, Анкету-заяву від 10.02.2017, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розміщеного на сайті http://a-bank.com.ua/terms тарифи користування кредитною карткою «Універсальна».
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 10 лютого 2017 року підписала лише анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку, проте, підписана відповідачем анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку не містить жодної інформації про те, за отриманням яких саме послуг звернувся до банку відповідач. Також анкета-заява не містить відомостей щодо домовленості сторін про встановлення розміру кредиту, терміну його повернення, розміру та підстав для нарахування процентів, комісії та неустойки за порушення зобов'язання та їх розміру.
Надані позивачем на підтвердження позовних вимог Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» та Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна» не підписані ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги з тарифів та умов розуміла відповідачка, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи анкету-заяв про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.
Таким чином, за відсутності достатніх підтверджень про конкретно запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір кредиту, сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Положеннями статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
У зв'язку з цим, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч.1 ст.634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.
Таким чином, АТ «Акцент-Банк» не довело укладення з ОСОБА_1 договору про надання банківських послуг на умовах, які зазначені у позові.
Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного сторонами кредитного договору, то наданий АТ «Акцент-Банк» розрахунок заборгованості достовірно не вказує на розмір невиконаного відповідачем зобов'язання та є неналежним доказом.
Суд першої інстанції дослідив усі зібрані докази та дійшов правильного висновку, що факт невиконання зобов'язання за кредитним договором в частині сплати процентів не доведений.
Посилання АТ «Акцент-Банк» на обґрунтованість позову та неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому, суд апеляційної інстанції не приймає до розгляду додану АТ «Акцент-Банк» до апеляційної скарги виписку по рахунку, оскільки цей письмовий доказ поданий позивачем без дотримання вимог ст.ст. 83, 367 ЦПК України.
Оскільки укладеним сторонами договором не встановлений розмір процентів за користування кредитними коштами, тому відсутні підстави для задоволення позову і в цій частині.
З цих же підстав суд не приймає до уваги, посилання банку про необхідність стягнення з відповідача процентів на рівні облікової ставки Національного банку України, оскільки в ході розгляду справи позивачем взагалі не був доведений факт укладення кредитного договору на умовах зазначених в позовній заяві.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги про неврахування судом норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, є необґрунтованими.
Посилання АТ «Акцент-Банк» в апеляційній скарзі на правові висновки, висловлені Верховним Судом у постанові від 09 липня 2018 року по справі № 202/19403/13-ц та постанові Верховного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 705/6051/15-ц та постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 265/7652/15-ц, щодо форми кредитного договору, є безпідставними, оскільки вказані правові позиції були змінені з огляду на правову позицію висловлену Верховним Судом в постанові від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17).
За таких обставин, доводи АТ «Акцент-Банк» про неправомірність застосування судом першої інстанції правової позиції висловленої Верховним Судом в постанові від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17) є безпідставними.
Не спростовують висновків суду й інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги на вбачається.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення.
Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 травня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 серпня 2022 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова