02 серпня 2022 року
м.Київ
справа №380/3764/20
адміністративне провадження №К/9901/21561/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Мацедонської В.Е.,
Радишевської О.Р.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про передачу справи № 380/3764/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду та питання щодо розгляду в порядку письмового провадження адміністративної справи № 380/3764/20 за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби, Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці ДФС (далі -Львівська митниця ДФС, відповідач 1), Галицької митниці Держмитслужби (далі - Галицька митниця Держмитслужби, відповідач), з такими позовними вимогами:
- визнати протиправним і скасувати наказ Львівської митниці ДФС від 13.04.2020 №104-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- визнати протиправним і скасувати наказ Львівської митниці ДФС від 15.04.2020 №176-о "Про внесення змін до наказу Львівської митниці ДФС";
- поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Рава - Руська" Львівської митниці ДФС;
- стягнути з Галицької митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.04.2020 до моменту винесення рішення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року, доповненим постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року адміністративний позов задоволено.
14 червня 2021 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені рішення судів та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
14 лютого 2022 року на адресу суду касаційної інстанції надійшло клопотання позивача про передачу справи на розгляд Великої Палати для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Колегія суддів, дослідивши доводи заявленого клопотання про передачу справи № 380/3764/20 на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, для вирішення виключної проблеми у формуванні єдиної правозастосовної практики в подібних судових спорах, вважає що у задоволенні останнього необхідно відмовити.
Так, відповідно до частини п'ятої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною п'ятою статті 346 КАС України, передбачає наявність у справі виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в судовому рішенні від 26 березня 2019 року у справі 804/15369/13-а, для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати декілька з наведених ознак:
- справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;
- встановлена необхідність відступити від викладеного в постанові Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист;
- існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, а саме значний перелік подібних справ (зокрема, між тими ж сторонами або з однакового предмета спору), які перебувають на розгляді в судах;
- існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема:
- немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному;
- невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права;
- встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому;
- наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах.
Згідно зі частиною першою статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Положеннями статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 КАС України є Верховний Суд, у складі якого за змістом статей 36, 37 Закон № 1402-VIII діє, зокрема, Касаційний адміністративний суд. Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, до повноважень Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, належить вирішення питань про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення при вирішенні юридичних спорів в адміністративних справах чи проблем щодо забезпечення захисту прав, свобод або інтересів. Реалізація таких повноважень пов'язана з наявністю правових проблем.
Позивач у своєму клопотанні для підтвердження наявності, на його переконання, виключної правової проблеми, яка негативно впливає на розвиток права та формування єдиної правозастосовної практики наводить до прикладу постанови Верховного Суду з протилежними правовими висновками у справах № 140/6353/20 та № 380/3646/20, правовідносини у яких є подібними правовідносинам у справі № 380/3764/20.
Суд погоджується, що правовідносини у наведених позивачем справах дійсно є подібними правовідносинам у справі № 380/3764/20 за суб'єктним складом учасників правовідносин, об'єктом та предметом правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни правовідносин).
Водночас, Суд звертає увагу, що за результатами касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій у справі № 140/6353/20, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування вказаних рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, що не може свідчити про наявність остаточного правового висновку Верховного Суду, протилежному висновку у справі № 380/3646/20.
Враховуюче викладене, колегія суддів вважає, що наведене у клопотанні обґрунтування наявності виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, не створює підстави для передачі на розгляд Великій Палаті Верховного Суду справи № 380/3764/20.
Щодо питання про можливість розгляду в порядку письмового провадження адміністративної справи № 380/3764/20, Суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (зі змінами, внесеними згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022) введений в Україні воєнний стан, строк дії якого продовжено з 05 годин 30 хвили 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2022 року запропоновано учасникам справи №380/3764/20 протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали повідомити Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду про обраний ними спосіб відеоконференцзв'язку або про причини, що унеможливлюють їхню участь у судовому засіданні або подати заяву до Суду про розгляд справи за їх відсутності (шляхом надіслання електронного листа на електронну адресу суду inbox@supreme.court.gov.ua або через Електронний кабінет чи поштовим зв'язком).
26 липня 2022 року Верховним Судом отримано клопотання представника позивача про розгляд справи без участі позивача і його представника.
28 липня 2022 року на адресу суду касаційної інстанції надійшли клопотання Галицької митниці Держмитслужби, Львівської митниці ДФС про розгляд справи без участі їх представників.
Суд згідно зі статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.
Керуючись статтями 343, 346, 347, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи № 380/3764/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Підготовчі дії по справі закінчити.
Адміністративну справу № 380/3764/20 за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби, Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, призначити до касаційного розгляду в порядку письмового провадження на 03 серпня 2022 року, який відбудеться в приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська