15.07.2022 Справа №607/21693/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Багрія Т.Я., з участю секретаря судового засідання Твардовської М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу в порядку ч.3 ст.194 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Тернопільської митниці Державної митної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Тернопільської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил №0015/40300/21 від 29 жовтня 2021 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.469 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що 29 жовтня 2021 року начальником Тернопільської митниці Дорофій Д.О. було винесено постанову в справі про порушення митних правил №0015/40300/21. Позивач вважає дану постанову незаконною, та такою, що підлягає до скасування, оскільки відповідачем при розгляді даної справи було порушено вимоги ст.526 Митного кодексу України, стосовно повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил. Вказує, що поштове відправлення з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи вона отримала лише 15 листопада 2021 року. Таким чином, безпідставне недопущення позивача та її захисника до участі у розгляді справи про порушення митних правил через відсутність належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, позбавило її можливості реалізувати права, передбачені ст..498 МК України.
Крім того, відповідачем не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.469 МК України. Зазначає, що 22 жовтня 2018 року на підставі довіреності вона набула право управління та користування автомобілем марки MERCEDES-BENZ A-170, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_2 . 05 листопада 2018 року нею було ввезено на митну територію України вищевказаний автомобіль, однак через відсутність місця для його зберігання по місцю проживання, 20 листопада 2018 року позивач залишила вказаний автомобіль на зберігання у ОСОБА_2 . Жодних дозволів або домовленостей про те, що ОСОБА_2 чи будь-яка інша особа буде користуватись вищевказаним автомобілем не було. З того часу, позивач вказаним автомобілем не користувалась, оскільки має у користуванні інший автомобіль. У жовтні 2021 року позивач отримала поштою оскаржуваний протокол про порушення митних правил. З'явившись в Тернопільську митницю 18 жовтня 2021 року, працівник митниці повідомив їй, що ОСОБА_2 здійснила митне оформлення автомобіля MERCEDES-BENZ A-170, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_2 . Для митного оформлення ОСОБА_2 був наданий інвойс, згідно якого вона купила у ОСОБА_3 вищевказаний автомобіль. Також працівники митниці вказали позивачу, що вона порушила ст..469 МК України. При цьому, жодних порушень митних правил вона не вчиняла та про укладення угоди між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про купівлю-продаж автомобіля MERCEDES-BENZ A-170, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_2 позивачу не було відомо. Про даний факт вона довідалась зі змісту протоколу про порушення митних правил №0015/40300/21. Оскільки Тернопільською митницею було здійснено митне оформлення вищевказаного автомобіля на підставі інвойсу б/н від 24 серпня 2021 року, позивач була вимушена визнати ту обставину, що вона втратила право на керування та використання автомобіля MERCEDES-BENZ A-170, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Однак, ні фактично, ні юридично вона не могла його передати у володіння, користування або розпорядження ОСОБА_2 , оскільки таке розпорядження 24 серпня 2021 року зробив власник автомобіля - ОСОБА_3 . З огляду на те, що позивач залишила автомобіль MERCEDES-BENZ A-170, реєстраційний номер НОМЕР_1 на зберігання ОСОБА_2 , а не передавала його у володіння, користування або розпорядження, а також враховуючи те, що ОСОБА_2 здійснила його митне оформлення будучи його власником, тому позивач ОСОБА_1 вважає, що в її діях відсутня об'єктивна та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.469 МК України.
Крім того, 18 жовтня 2021 року, головний державний інспектор Косюк М.С. під час проведення процесуальних дій за участі позивача, не роз'яснила їй прав, передбачених ст..ст.494, 498 МК України, в тому числі права користуватися юридичною допомогою,
У зв'язку з наведеним, вважає, що наявні підстави для задоволення позову шляхом скасування постанови в справі про порушення митних правил №0015/40300/21 від 29 жовтня 2021 року та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 та її представник Дубчак С.П. в судове засідання не з'явились, однак адвокат Дубчак С.П. подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.
Представник відповідача Тернопільської митниці Державної митної служби України, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, та не повідомив суду причини своєї неявки, однак подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просить відмовити. Обгрунтовуючи свої заперечення на позовну заяву посилається на те, що доводи позивача про порушення при розгляді справи вимог ст.526 Митного кодексу України, стосовно повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил, не відповідають дійсності, оскільки згідно витягу з сайту https/trak/ukrposhta.ua, поштове відправлення №460162136262 ( лист Тернопільської митниці №7.25-08-3/7.25-20/8/1387 щодо розгляду справи про порушення митних правил), ОСОБА_1 отримала 25 жовтня 2021 року. Також, розгляд даної справи був відкладений декілька разів із зв'язку з клопотанням адвоката. Таким чином, посадовими особами Тернопільської митниці забезпечено реалізацію позивачем її права на захист в якості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в повній мірі. Також у відзиві зазначено, що згідно з інформацією «За даними диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску» автоматизованої системи митного оформлення Держмитслужби України, транспортний засіб MERCEDES-BENZ A-170, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_2 , ввезений на територію України 05 листопада 2018 року ОСОБА_1 , в митному режимі «транзит», в зоні діяльності Львівської митниці. Позивач ОСОБА_1 була ознайомлена працівниками митниці у пункті пропуску із умовами митного режиму «транзит» під час ввезення вищевказаного автомобіля на митну територію України, а також про адміністративну відповідальність за порушення умов такого режиму. Таким чином, досліджені та встановлені під час провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності обставини, свідчать про володіння та користування ОСОБА_1 вищевказаним автомобілем, ввезеним нею в митному режимі транзит, з наступною передачею його у володіння, користування, розпорядження іншій особі.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
В оскаржуваній постанові в справі про порушення митних правил серії № 0015/40300/21 від 29 жовтня 2021 року зазначено, що 13 вересня 2021 року в зону митного контролю Тернопільської митниці з метою митного оформлення, в рамках положень Закону України «15 квітня 2021 року № 1403-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України», громадянкою України ОСОБА_2 ввезено транспортний засіб марки Mercedes-Benz А170, VІN № НОМЕР_2 . Для митного оформлення вказаного транспортного засобу був наданий інвойс б/н від 24.08.2021 на купівлю-продаж автомобіля, де продавцем виступає - ОСОБА_5 , а покупцем - ОСОБА_7 . Згідно із інформацією "За даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску" автоматизованої системи митного оформлення Держмитслужби України транспортний засіб марки Mercedes-Benz А 170, VIN № НОМЕР_2 , ввезений на митну територію України 15 листопада 2018 року, громадянкою України ОСОБА_1 , в митному режимі «транзит», в зоні діяльності Львівської митниці.
Таким чином, ОСОБА_1 передала у володіння, користування чи розпоряджання транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ A-170, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_2 , який вона 05 листопада 2018 року ввезла у митному режимі «транзит» на митну територію України, особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України - громадянці України ОСОБА_7 .
Вищевказаною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.4 ст.469 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн.
Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ст.486 МК України).
Посадова особа, при розгляді справи про порушення митних правил у відповідності до вимог ст.489 МК України, зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок у правління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачем ОСОБА_1 на підставі довіреності від 22 жовтня 2018 року, 05 листопад 2018 року в зоні діяльності Львівської митниці, в митному режимі «транзит» було ввезено на митну територію України автомобіль MERCEDES-BENZ A-170, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_2 .
Крім того, 13 вересня 2021 року в зону митного контролю Тернопільської митниці з метою митного оформлення, ОСОБА_7 ввезено транспортний засіб марки Mercedes-Benz А170, VІN № НОМЕР_2 . Для митного оформлення вказаного транспортного засобу був наданий інвойс б/н від 24.08.2021 на купівлю-продаж автомобіля, де продавцем виступає - ОСОБА_5 , а покупцем - ОСОБА_7.
14 вересня 2021 року головним державним інспектором-кінологом оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушення митних правил Тернопільської митниці Хархут А.І. складено протокол відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 469 МК України.
Зі змісту вищевказаного протоколу про порушення митних правил №0015/40300/21 від 14 вересня 2021 року вбачається, що такий складений без участі ОСОБА_1 . У протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться 09 жовтня 2021 року о 14 год. 00 хв. за адресою вул.Текстильна, 38, м.Тернопіль, Тернопільська митниця. У графі «примірник протоколу отримав» відсутня відмітка про його отримання ОСОБА_1 .
Згідно ст. 469 ч. 4 МК України передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 4 п. 60 МК України транспортні засоби особистого користування це наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.
Ст. 255 ч. 5 МК України встановлено, що митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України (ст. 325 ч. 3 МК України).
Згідно ст. 380 ч. 5 абз. 1, 3 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
Разом з тим, статтею 489 Митного кодексу України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу зазначених норм вбачається, що для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.4 ст.469 МК України, має бути встановлено, що транспортний засіб, який ввозився на митну територію України, перебував у володінні, користуванні чи розпорядженні ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України та поміщував його у митний режим транзит; ОСОБА_7 , яка подала митну декларацію з метою митного оформлення транспортного засобу марки Mercedes-Benz А170, дійсно отримала у володіння, користування або розпорядження вказаний транспортний засіб від ОСОБА_1 та безпосередньо сама не ввозила транспортний засіб на митну територію України.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний митний орган. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Тобто, положеннями статті 526 МК України визначено обов'язкову умову розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.531 МК України підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду.
Законодавством регламентовано чітку процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка передбачає повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, поштовим відправленням з повідомленням про вручення та розгляд справи виключно за наявності відомостей про належне і завчасне повідомлення такої особи та в її присутності.
При цьому, зазначена процедура покликана забезпечити реальну можливість особі, яка притягається до відповідальності, реалізувати її процесуальні права, зокрема на ознайомлення з матеріалами справи, надання пояснень, бути присутньою під час розгляду справи тощо.
Як наслідок, відсутність належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, є окремою самостійною і достатньою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного, викладеною у постанові віл 06.02.2020 року у справі №679/2278/15-а. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.04.2018 року у справі №156/404/17 зазначив наступне: «безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, що має місце в даній справі через відсутність належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, є окремою самостійною і достатньою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил».
Відповідач посилається на те, що позивача та її захисника про час та місце розгляду повідомлено у порядку, передбаченому ч.3 ст.526 МК України.
Разом із тим, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що на час розгляду справи у Тернопільській митниці Держмитслужби були наявні відомості про належне повідомлення позивача про розгляд справи.
Копія відомостей з сайту «Укрпошти» про вручення кореспонденції не засвідчують виконання контролюючим органом вимог статті 526 Митного кодексу України щодо своєчасного повідомлення особи про час і місце розгляду справи по порушення митних правил.
Відповідачем також не надано доказів повідомлення захисника Юркевич І.Ф. про розгляд справи 29 жовтня 2021 року.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що справа про порушення митних правил була розглянута за відсутності особи, яка притягалася до відповідальності, без належного її сповіщення про дату, час та місце розгляду справи, тобто, з порушенням вимог, встановлених ст.526 Митного кодексу України. Внаслідок цього, позивача було позбавлено можливості реалізувати свої права визначені ст.498 Митного кодексу України, зокрема позивача позбавлено можливості ознайомитись з правами та обов'язками, надати пояснення, подати докази, скористатись послугами адвоката, а також порушено принципи змагальності та повноти розгляду справи.
При цьому, порушення органами державної влади встановленої законом процедури здійснення контрольних повноважень, зокрема, позбавлення права на участь особи, щодо якої здійснюють контрольні заходи, є істотним, а не формальним порушенням.
Вищезазначений висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.06.2018 №806/2554/16, від 29.03.2019 по справі №502/1664/16-а, які в силу положень ч.5 ст.242КАСУкраїни мають бути враховані при розгляді цієї справи.
Судом встановлено, що відповідачем не було дотримано процедури розгляду справи про порушення митних правил щодо позивача, відповідачем не надано жодних доказів належного повідомлення позивача чи її захисника про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ст.531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що при винесенні постанова у справі про порушення митних правил року №0015/40300/21 від 29 жовтня 2021 року щодо позивача ОСОБА_1 відповідачем допущені процедурні порушення при розгляді справи, оскільки позивач та її захисник належним чином не були повідомлені про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, внаслідок чого позивач була позбавлена можливості реалізувати свої права визначені ст.498 Митного кодексу України, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування п.2 ч.3 ст.286 КАС України та часткового задоволення позовних вимог шляхом скасування рішення суб'єкта владних повноважень і направлення справи на новий розгляд до компетентного органу - Тернопільської митниці Держмитслужби.
Враховуючи наведене інші доводи позивача для скасування постанови судом не розглядаються, оскільки вони є похідними від процесуальних рішень посадової особи, щодо встановлення обставин справи в ході її розгляду, який проведено з порушеннями процесуального порядку, що у свою чергу слугує підставою для скасування постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 112, 380, 469, 526, 531 МК України, ст. ст. ст. ст. 5, 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Тернопільської митниці Державної митної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил - задовольнити частково.
Постанову в справі про порушення митних правил №0015/40300/21, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.469 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень - скасувати та надіслати справу на новий розгляд до Тернопільської митниці Державної митної служби України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного судуабо через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а учасниками справи, яким повне рішення не було вручене у день його проголошення, у той же строк з дня його вручення.
Головуючий суддяТ. Я. Багрій