01 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 824/37/22
провадження № 2-к/824/73/2022
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кравець В.А.
за участю секретаря судового засідання - Шевчук А.В.
учасники справи:
стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансовий достаток»
боржник - товариство з обмеженою відповідальністю COLLATON LIMITED («Коллатон Лімітед»)
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансовий достаток» - Семенова Олексія Володимировича
про визнання остаточного рішення Міжнародного комерційного арбітражу від 12 січня 2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансовий достаток» до товариства з обмеженою відповідальністю COLLATONLIMITED («Коллатон Лімітед») про зобов'язання виплатити суму 54 257 817,77 доларів США в якості погашення угоди про надання комерційного кредиту відповідно до договору застави та зобов'язання виплатити суму у розмірі 100 000 доларів США як відшкодування пені та штрафів за несвоєчасне погашення заборгованості за угодою про надання комерційного кредиту та договором застави, -
22 лютого 2022 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансовий достаток» - Семенова Олексія Володимировича про визнання остаточного рішення Міжнародного комерційного арбітражу від 12 січня 2022 року.
В обґрунтування заяви зазначає, що Угода про надання комерційного кредиту (кредитна) та договір застави під комерційний кредит укладені 27 квітня 2012 року між NASTERNO COMMERCIAL LTD (Настерно Комершіал ЛТД), банком Mein Bank AG та АТ «Банк Фінанси та Кредит».
Угода №1 від 17 липня 2020 року про відступлення дебіторської заборгованості укладена між ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» та ТОВ «Кредит Інвестмент Груп».
18 серпня 2021 року укладена угода про відступлення дебіторської заборгованості (комерційного кредиту) між ТОВ «Кредит Інвестмент Груп» та ТОВ «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції».
27 серпня 2021 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції» та ТОВ «ФК «Фінансовий достаток» укладено угоду про відступлення дебіторської заборгованості (комерційного кредиту).
Арбітром Міжнародного комерційного арбітражу, створеного для розгляду конкретного спору, на підставі Арбітражної угоди від 21 грудня 2021 року про вирішення спору, який виник з правовідносин відповідно до вищевказаних угод, за результатом розгляду позовної заяви ТОВ «ФК «Фінансовий достаток» до ТОВ «Коллатон Лімітед» (COLLATION LIMITED) про стягнення заборгованості, 12 січня 2022 року винесено рішення комерційного арбітражу, відповідно до якого Міжнародний комерційний арбітраж вирішив, що ТОВ «Коллатон Лімітед» (COLLATION LIMITED) повинна виплатити ТОВ «ФК «Фінансовий достаток» суму 54 257 817,77 доларів США в якості погашення угоди про надання комерційного кредиту відповідно до договору застави, а також 100 000 доларів США як відшкодування пені та штрафів за несвоєчасне погашення заборгованості за угодою про надання комерційного кредиту та договором застави.
Посилається на те, що ТОВ «Коллатон Лімітед» (COLLATION LIMITED) не відмовляється від виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу, створеного для розгляду конкретного спору, на підставі Арбітражної угоди від 21 грудня 2021 року, між товариствами погоджені строки та порядок виконання рішення.
Рішення Міжнародного комерційного арбітражу, створеного для розгляду конкретного спору, від 12 січня 2022 року було отримано ТОВ «ФК «Фінансовий достаток» 18 січня 2022 року.
Остаточне арбітражне рішення, що підлягає виконанню сторонами відповідно до Типового закону ЮНСІТРАЛ і арбітражної угоди, винесено в Пафос Республіка Кіпр.
За наведених обставин представник ТОВ «ФК «Фінансовий достаток» - Семенов О.В. просить задовольнити заяву ТОВ «ФК «Фінансовий достаток» та визнати рішення Міжнародного комерційного арбітражу, створеного для вирішення конкретного спору, від 12 січня 2022 року.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьої цієї статті.
Справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).
Справи щодо визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу розглядаються:
1) якщо місце арбітражу знаходиться на території України - апеляційними загальними судами за місцезнаходженням арбітражу;
2) якщо місце арбітражу знаходиться поза межами України - апеляційним загальним судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Згідно з ч. 3 ст. 475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.
За вимогамистатті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Учасники справи у судове засідання втретє своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
29 липня 2022 року на електронну адресу апеляційного суду надійшла заява адвоката Компанії «Коллатон Лімітед» (COLLATION LIMITED) - Мороза І.М., в якій останній просить справу розглядати за його відсутності у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання. Заяву ТОВ «ФК «Фінансовий достаток» підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
01 серпня 2022 року апеляційним судом на електронну адресу отримано клопотання директора ТОВ «ФК «Фінансовий достаток» Степченка С. про розгляд справи за відсутності заявника згідно наявних доказів. Зазначає також, що подану заяву підтримує у повному обсязі.
Вивчивши заяву разом з доданими до неї матеріалами, взявши до уваги те, що представник боржника підтримує подану заяву,суд дійшов висновку про задоволення заяви з наступних підстав.
Судом установлено, що 27 квітня 2012 року між NASTERNO COMMERCIAL LTD (Настерно Комершіал ЛТД), банком Mein Bank AG та АТ «Банк Фінанси та Кредит» укладено Угоду про надання комерційного кредиту (кредитна) та договір застави під комерційний кредит.
17 липня 2020 року підписано Угоду №1 про відступлення дебіторської заборгованості укладена між ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» та ТОВ «Кредит Інвестмент Груп».
18 серпня 2021 року укладена угода про відступлення дебіторської заборгованості (комерційного кредиту) між ТОВ «Кредит Інвестмент Груп» та ТОВ «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції».
27 серпня 2021 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції» та ТОВ «ФК «Фінансовий достаток» укладено угоду про відступлення дебіторської заборгованості (комерційного кредиту).
21 грудня 2021 року ТОВ «ФК «Фінансовий достаток» та ТОВ «Коллатон Лімітед» (COLLATION LIMITED) уклали арбітражну угоду про передачу цього спору одноосібному ad-hoc арбітру відповідно до Типового закону ЮНСІТРАЛ і положенням угоди для вирішення відповідно до принципу ex aequo et bono, тобто на основі дружнього посередництва. Мовою арбітражу є англійська. Арбітражний розгляд має бути завершено не пізніше 30 днів з дати призначення арбітра.
У зв'язку з тим, що сторони цієї арбітражної угоди не змогли прийти до взаємної згоди, ТОВ «ФК «Фінансовий достаток» звернулося до Міжнародного комерційного арбітражу, створеного для розгляду конкретного спору, з позовом про зобов'язання виплатити суму 54 257 817,77 доларів США в якості погашення угоди про надання комерційного кредиту відповідно до договору застави та зобов'язання виплатити суму у розмірі 100 000 доларів США як відшкодування пені та штрафів за несвоєчасне погашення заборгованості за угодою про надання комерційного кредиту та договором застави.
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражу, створеного для розгляду конкретного спору, від 12 січня 2022 року встановлено, що ТОВ «Коллатон Лімітед» (COLLATION LIMITED) повинна виплатити ТОВ «ФК «Фінансовий достаток» суму 54 257 817,77 доларів США в якості погашення угоди про надання комерційного кредиту відповідно до договору застави, а також 100 000 доларів США як відшкодування пені та штрафів за несвоєчасне погашення заборгованості за угодою про надання комерційного кредиту та договором застави
Статтею 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражі в та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Частиною 1 статті 82 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.
Звертаючись до суду із заявою про визнання рішення міжнародного комерційного арбітражу представник ТОВ «ФК «Фінансовий достаток» - Семенов О.В., посилаючись на статті 474, 475, 476, 481 ЦПК України, уважає, що подана ним заява відповідає особливостям глави 2 розділу ІХ ЦПК України, оскільки на цей час компанія ТОВ «Коллатон Лімітед» не відмовляється від виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу, створеного для розгляду конкретного спору, від 12 січня 2022 року на підставі Арбітражної угоди від 21 грудня 2021 року, між стронами погоджено строки та порядок виконання рішення, а отже, на думку заявника, вказане рішення є таким, що не підлягає примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статі 481 ЦПК України визнання рішень міжнародного комерційного арбітражу, що не підлягають примусовому виконанню, здійснюється в порядку, передбаченому цією главою, з урахуванням особливостей, встановлених главою 2 цього розділу.
За змістом статей 471, 472 ЦПК України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.
До клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, додаються такі документи:
1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про визнання якого порушується клопотання;
2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рішенні;
3) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно частини сьомої статті 473 ЦПК України у визнанні в Україні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, може бути відмовлено з підстав, встановлених статтею 468 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 468 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено:
1) якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи;
3) якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
4) якщо раніше ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, яка порушена до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
5) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Кодексом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
6) якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
7) якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
8) якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
9) в інших випадках, встановлених законами України.
Визнання рішення іноземного суду служить підтвердженням цивільних та інших прав і обов'язків у такому ж ступені, що і рішення відповідного вітчизняного суду. В одних випадках досить, щоб рішення було визнано, і не передбачає його примусового виконання.
Відповідно до ст. 52 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах рішення іноземного суду немайнового характеру, які не потребують виконання, винесені судом кожної договірної сторони, після набрання ними законної сили визнаються на територіях інших договірних сторін без спеціального провадження, якщо установою юстиції запитуваної договірної сторони раніше у цій справі не було винесено рішення, що набрало законної сили, або якщо згідно з цією Конвенцією, а в не передбачених нею випадках - відповідно до законодавства договірної сторони, на території якої рішення має бути виконано, ця справа не належить до виключної компетенції установ юстиції останньої.
Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», не потребують виконання рішення про: визнання прав; оголошення банкрутом; визнання недійсними певних актів; визнання, оспорення батьківства; позбавлення батьківських прав; розірвання шлюбу; встановлення фактів, що мають юридичне значення; усиновлення; визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Відповідно до положень окремих міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, рішення іноземних судів, ухвалені компетентними органами на території держави, з якою України уклала двосторонній договір про правову допомогу, і які не потребують виконання, вважаються дійсними без проведення будь-яких спеціальних процедур з їх визнання.
Залежно від виду судового рішення визнання може бути простим і кваліфікованим.
Просте визнання застосовується відносно рішень, що не вимагають примусового виконання. У цьому випадку юридичні наслідки визнання пов'язані з дією властивостей неспростовності, винятковості і преюдиціальності. Просте визнання без подальшого провадження в справі можливе за відсутності заперечень з боку заінтересованої особи, які вона може заявити протягом певного часу. Встановлена законом презумпція відсутності заперечень щодо визнання рішення може бути спростована заінтересованою особою.
Кваліфіковане визнання являє собою більш складну процедуру, що складається з підтвердження дії законної чинності судового рішення і санкціонування (допущення) примусового виконання. Допущення примусового виконання не відбувається автоматично, виходячи з визнання, для цього необхідна заява клопотання стягувачем протягом строку виконавчої давнини.
Отже, під визнанням іноземного судового рішення варто розуміти дозвіл дії законної чинності судового рішення, що проявляється у властивостях неспростовності, винятковості, преюдиціальності, а також допущення примусового виконання.
У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Як убачається з матеріалів справи та змісту арбітражного рішення, про визнання якого просить заявник, між ТОВ «ФК «Фінансовий достаток» та ТОВ «Коллатон Лімітед» склалися правовідносини майнового характеру, а саме щодо відшкодування пені та штрафів за несвоєчасне погашення заборгованості, у зв'язку з чим вказне рішення не є таким, що не підлягає примусовому виконанню. Та обставина, що ТОВ «Коллатон Лімітед» рішення Міжнародного комерційного арбітражу, створеного для вирішення конкретного спору, від 12 січня 2022 року, сформованого відповідно до Арбітражної угоди від 21 грудня 2021 року, наразі не оспорює та визнає його в повному обсязі не свідчить про те, що вказане рішення є таким, що не підлягає примусовому виконанню у розумінні статті 481 ЦПК України.
Зважаючи на викладене, при розляді даної заяви не підлягає до застосування положення статті 481 ЦПК України, також як і норми глави 2 розділу ІХ ЦПК України.
Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені в Главі 3 Розділу IX ЦПК України «Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів».
Визнання та виконання арбітражних рішень регулюється також Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк) (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 08 січня 1961 року, та членами якої є, зокрема, Швейцарія та Сполучене Королівство Велика Британія.
Нью-Йоркська конвенція встановлює, що кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення як обов'язкові і приводить їх до виконання згідно з процесуальними нормами тієї території, де запитується визнання і приведення у виконання цих рішень, на умовах, викладених у нижченаведених статтях Конвенції.
Стаття 4 Конвенції встановлює, що для визнання і приведення у виконання рішення іноземного арбітражного суду сторона, яка просить про таке визнання і виконання, при подачі відповідного прохання надає: а) належним чином засвідчений оригінал арбітражного рішення або належним чином завірену копію такого; b) оригінал арбітражної угоди або її належним чином засвідчену копію. Якщо арбітражне рішення або угода викладені не офіційною мовою тієї країни, де порушене клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, також надається переклад цих документів на офіційну мову. Переклад засвідчується офіційним чи присяжним перекладачем чи дипломатичною або консульською установою.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2018 року у справі № 796/35/2018 зроблено висновок про те, що вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.
Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, презюмуючи обов'язковість арбітражного рішення, передбачає вичерпний, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав, за яких компетентний суд може відмовити у визнанні та виконанні арбітражного рішення.
Перелік підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначено в статті 478 ЦПК України, статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», що узгоджується з переліком підстав, викладеним у статті 5 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк) (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 08 січня 1961 року, згідно якого у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямовано, лише у разі, якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем порушеного клопотання про визнання і приведення рішення у виконання докази того, що: а) сторони в арбітражній угоді, за принципами застосовуваного до них закону, в будь-якій мірі були недієздатними або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності вказівки про таке підпорядкування, згідно із законом країни, де рішення було винесено, або b) сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла подати свої пояснення, або с) вказане рішення винесено у спорі, не передбаченому або не підпадаючому під дію положень арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить висновки з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що у разі, якщо висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і виконана, або d) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж, або е) рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасовано або призупинено його виконання компетентною владою країни, де воно було винесено, або країни, закон якої застосовувався. У визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій порушується клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, дійде висновку, що: а) об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законами цієї країни, або b) визнання і приведення у виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї країни.
Тлумачення статті 478 ЦПК України свідчить, що тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви.
15 липня 2022 року на адресу апеляційного суду надійшла заява від адвоката Компанії «Коллатон Лімітед» - Мороз І.М., в якій останній зазначає, що Компанія «Коллатон Лімітед» остаточне рішення Міжнародного комерційного арбітражу від 12 січня 2022 року на даний час не оспорює, визнає його в повному обсязі та просить задовольнити заяву ТОВ «ФК «Фінансовий достаток».
Як убачається з матеріалів справи, відомості про будь-які заперечення Компанії «Коллатон Лімітед» відносно призначеного складу арбітражного суду та/або непогодження останнього з обраним складом арбітражного суду відсутні.
Арбітражна угода не оспорювалася та недійсною не визнавалася.
Окрім того, Компанія «Коллатон Лімітед» через представника приймала активну участь у розгляді справи арбітражним судом, подавала заяви, пояснення.
При цьому, в остаточному рішенні Міжнародного комерційного арбітражу від 12 січня 2022 року відсутні посилання Компанії «Коллатон Лімітед» на відсутність компетенції у створеному для конкретного спору МКАС. Натомість сторонами укладено Арбітражну угоду від 21 грудня 2021 року, в якій, зокрема, погоджено компетенцію суду та арбітра. Такі дії сторони заявника свідчать про визнання та підтвердження компетенції МКАС на вирішення даного спору.
Окрім того, вказаною Арбітражною угодою визначено, що у разі присудження арбітром будь-яких рішень, фінансових чи інших, такі рішення повинні бути вручені уровноваженій стороні протягом 30 днів з моменту винесення рішення арбітром. Обидві сторони погодилися з тим, що якщо відбудеться заключне слухання і буде винесено рішення, то рішення буде остаточним і таким, що підлягає негайному виконанню будь-якою зі сторін, або рішення буде приведено у виконання відповідно до законів про виконання, прийнятними для таких рішень міжнародного комерційного арбітражу.
Таким чином остаточне рішення Міжнародного комерційного арбітражу, створеного для вирішення конкретного спору, від 12 січня 2022 року, сформованого відповідно до Арбітражної угоди від 21 грудня 2021 року, набуло законної сили та є обов'язковим для виконання.
Отже, дослідивши матеріали справи, взявши до уваги, що боржник підтримує подану заяву про визнання рішення міжнародного комерційного арбітражу та визнає рішення у повному обсязі, суд уважає, що обставини, які могли би бути підставою для відмови у задоволенні заяви про визнання остаточного рішення Міжнародного комерційного арбітражу, створеного для вирішення конкретного спору, від 12 січня 2022 року, передбачені статтею 5 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та статтею 478 ЦПК України, відсутні.
Згідно з нормами статті 479 ЦПК України за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансовий достаток» - Семенова Олексія Володимировича про визнання остаточного рішення Міжнародного комерційного арбітражу, створеного для вирішення конкретного спору, від 12 січня 2022 року, сформованого відповідно до Арбітражної угоди від 21 грудня 2021 року.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з ТОВ COLLATON LIMITED («Коллатон Лімітед») на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий достаток» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 240,50 грн.
Керуючись ст.ст. 268, 351, 474, 477, 478, 479, 481 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -
У X В А Л И В:
Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансовий достаток» - Семенова Олексія Володимировича про визнання рішення Міжнародного комерційного арбітражу, створеного для вирішення конкретного спору, від 12 січня 2022 року, сформованого відповідно до Арбітражної угоди від 21 грудня 2021 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансовий достаток» до товариства з обмеженою відповідальністю COLLATONLIMITED («Коллатон Лімітед») про зобов'язання виплатити компанією COLLATON LIMITED («Коллатон Лімітед») (реєстраційний номер 096555С, юридична адреса: вул. Хоуп, 36, Дуглас, ІМ1 1АК, Острів Мен, Сполучене Королівство) на користь Товарства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансовий достаток» (ЄДРПОУ 43497467, юридична адреса: 04073, м. Київ, вул. Семена Скляренка, 9, Україна) суму 54 257 817,77 доларів США в якості погашення угоди про надання комерційного кредиту відповідно до договору застави та зобов'язання виплатити компанією товариства з обмеженою відповідальністю COLLATON LIMITED («Коллатон Лімітед») суму у розмірі 100 000 доларів США як відшкодування пені та штрафів за несвоєчасне погашення заборгованості за угодою про надання комерційного кредиту та договором застави - задовольнити.
Визнати рішення Міжнародного комерційного арбітражу, створеного для вирішення конкретного спору, від 12 січня 2022 року, сформованого відповідно до Арбітражної угоди від 21 грудня 2021 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансовий достаток» до товариства з обмеженою відповідальністю COLLATON LIMITED («Коллатон Лімітед») про зобов'язання виплатити компанією COLLATON LIMITED («Коллатон Лімітед») (реєстраційний номер 096555С, юридична адреса: вул. Хоуп, 36, Дуглас, ІМ1 1АК, Острів Мен, Сполучене Королівство) на користь Товарства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансовий достаток» (ЄДРПОУ 43497467, юридична адреса: 04073, м. Київ, вул. Семена Скляренка, 9, Україна) суму 54 257 817,77 доларів США в якості погашення угоди про надання комерційного кредиту відповідно до договору застави та зобов'язання виплатити компанією товариства з обмеженою відповідальністю COLLATONLIMITED («Коллатон Лімітед») суму у розмірі 100 000 доларів США як відшкодування пені та штрафів за несвоєчасне погашення заборгованості за угодою про надання комерційного кредиту та договором застави.
Стянути з товариства з обмеженою відповідальністю COLLATON LIMITED («Коллатон Лімітед») (реєстраційний номер НОМЕР_1 , юридична адреса: вул. Хоуп, 36, Дуглас, ІМ1 1АК, Острів Мен, Сполучене Королівство) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансовий достаток» (ЄДРПОУ 43497467, юридична адреса: 04073, м. Київ, вул. Семена Скляренка, 9, Україна) судовий збір за подання заяви про визнання рішення Міжнародного комерційного арбітражу, створеного для вирішення конкретного спору, від 12 січня 2022 року, у розмірі 1 240,50 грн.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до цього суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст ухвали складено «02» серпня 2022року.
Суддя В.А. Кравець