01 серпня 2022 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 369/246/20
номер провадження №22-ц/824/7898/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2021 року /суддя Волчко А.Я./
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 законним представником якої є батько - ОСОБА_3 , ОСОБА_6 законним представником якої є батько - ОСОБА_3 , ОСОБА_7 законним представником якого є батько ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Києво-Святошинська районна державна адміністрація про усунення перешкод в праві розпорядження майном,-
В жовтні 2021 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» на користь ОСОБА_1 понесених нею витрат на правничу допомогу у розмірі 31 200 грн.
Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2021 року стягнуто з ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн./т. 2 а.с. 23-27/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його змінити в частині визначення розміру витрат на правничу допомогу та стягнути 31 200 грн. Також просив стягнути з витрати на правничу допомогу при розгляді справи в апеляційному порядку у розмірі 12 000,00 грн.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема, суд першої інстанції взагалі не мотивував, чому вважає, що витрати в розмірі 31 200 грн не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Суд першої інстанції не врахував, що судовий розгляд в суді першої інстанції тривав майже два роки. В цей період представником відповідача періодично здійснювались процесуальні дії, відвідувались судові засідання, які часто відкладались, що ні яким чином не фіксувалось. Суд першої інстанції також не врахував, що справа для відповідача має вкрай важливе значення, оскільки стосується її житлових прав та житлових прав її дітей. Також вказував, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Також вказував, що розмір витрат на правничу допомогу, які ОСОБА_1 понесла і планує понести, у зв'язку з розглядом цієї апеляційної скарги складає 12 000, 00 грн. Докази понесення витрат на правничу допомогу будуть надані суду до закінчення судових дебатів або протягом 5 днів після прийняття постанови апеляційним судом.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з задоволенням вимог про стягнення витрат на правову допомогу у повному обсязі, на підставі наступного.
Судом встановлено, що 29.09.2021 року Києво-Святошинським районним судом Київської області ухвалено рішення яким в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» відмовлено.
13 квітня 2016 року, між відповідачем ОСОБА_1 та Адвокатським Об'єднанням «КПД Консалтинг» було підписано Заявку на надання послуг № 11 від 08 квітня 2020 року до Договору про надання юридичних послуг від 13 квітня 2016 року.
Відповідно до пункту 1 Заявки на надання послуг №11 Адвокатське Об'єднання «КПД Консалтинг» зобов'язується надати Відповідачу наступні послуги: Представництво інтересів Клієнта у Києво-Святошинському районному суді Київської області (суді першої інстанції) у справі № 369/246/20 за позовом ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за участі третіх осіб: Служби у справах дітей Києво- Святошинської районної державної адміністрації, Києво-Святошинської районної державної адміністрації про усунення перешкод в праві розпорядження майном.
Відповідно до пункту 3.1. Заявки на надання послуг №11 вартість послуг, визначених в п.1 цієї Заявки складає 26 000 (двадцять шість тисяч) грн., 00 коп., крім того ПДВ 5 200 (п'ять тисяч двісті) грн., 00 коп., що разом становить 31 200 (тридцять одна тисяча двісті) грн., 00 коп.
На виконання Заявки на надання послуг №11 Відповідач сплатила на користь Адвокатського Об'єднання «КПД Консалтинг» 31 200 (тридцять одна тисяча двісті) грн., 00 коп., що підтверджується банківською випискою з рахунку Адвокатського Об'єднання «КПД Консалтинг».
В свою чергу, Адвокатське Об'єднання «КПД Консалтинг» надало відповідачу правову допомогу, що підтверджується копією акту про надані послуги від 30 квітня 2020 року.
Частково задовольняючи вимоги заяви, суд першої інстанції керувався вимогами ч. 1-3 статті 134 ЦПК України які визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).
Суд першої інстанції дійшов висновків, що витрати в розмірі 31 200 грн не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Тому, беручі до уваги, що рішенням суду було відмовлено в задоволенні позовних вимог позивачу, що дає суду підстави зазначити про здійснення адвокатами відповідача належного захисту її інтересів, враховуючи складність справи, кількість судових засідань, кількість витраченого часу на надані послуги та їх обґрунтованість, дійшов висновків, що необхідно стягнути з позивача на користь відповідача суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, судом першої інстанції необґрунтовано зменшено судові витрати та не враховано, що таке зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Жодних клопотань щодо зменшення суми судових витрат та їх невідповідності виконаним роботам, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» не заявлено, при тому, що їм направлялась заява про стягнення понесених витрат та відповідні документи на їх підтвердження. /т. 1 а.с. 241/
Таким чином, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Крім того, апелянтом заявлено вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 12 000 грн, понесених в суді апеляційної інстанції.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Отже, підлягає стягненню розмір витрат на правничу допомогу, які ОСОБА_1 понесла у зв'язку з розглядом цієї апеляційної скарги у розмірі 12 000, 00 грн. Докази понесення витрат на правничу допомогу надані, судом апеляційної інстанції приймаються.
Клопотань щодо зменшення суми судових витрат та їх невідповідності виконаним роботам, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» не заявлено, при тому, що їм направлялась заява про стягнення понесених витрат та відповідні документи на їх підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.
Додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2021 змінити в частині визначення розміру витрат на правничу допомогу, які необхідно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 31 200 (тридцять одна тисяча двісті) грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: