Головуючий у суді першої інстанції Луценко О.М.
Єдиний унікальний номер справи № 756/15643/13-ц
Апеляційне провадження №22ц/824/6805/2022
28 липня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Ігнатченко Н.В., Савченка С.І.,
секретар - Олешко Л.Ю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», заінтересовані особи: Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк», ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд , -
У жовтні 2021 року представник заявника ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 24 квітня 2014 року позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №СМ-SМЕ004/128/2006 від 28 грудня 2006 року .
Між ПАТ «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 16 липня 2021 року укладено Договір бн про відступлення права вимоги , відповідно до якого заявник набув право вимоги за вказаним зобов'язанням.
Відповідно до ст. 512 ЦК України до заявника перейшло право вимоги за договором та всіма похідними договорами укладеними між банком та ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, заявник просить замінити сторону стягувача - ПАТ «ОТП Банк» на його правонаступника ТОВ « Діджи Фінанс» .
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 06 жовтня 2021 року заяву задоволено.
Замінено стягувача Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746) у зобов'язанні про стягнення з ОСОБА_1 на користь Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором №СМ-SМЕ004/128/2006 від 28 грудня 2006 року .
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення норм процесуального права, постановити ухвалу якою відмовити у задоволенні заяви. У скарзі зазначено ,що суд не врахував наявні в матеріалах докази , судову практику, не встановив всіх обставин , що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України особи, які приймають участь у справі , повідомлені про день та час розгляду справи на 28 липня 2022 року . Апелянт та його представник приймали участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції .
Від інших осіб, які приймають участь у розгляді справи, заяв клопотань не надходило. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 , п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
З матеріалів справи видно ,що заява надійшла до суду 06 жовтня 2021 року .
Доказів повідомлення сторін , зокрема ОСОБА_1 , про день та час розгляду справи матеріали справи не містять.
З огляду на вказане , це є підставою для скасування судового рішення .
Суд першої інстанції задовольняючи заяву про заміну сторони на правонаступника , виходив із того, що заява обґрунтована. Однак апеляційний суд не погоджується з такими висновками з огляду на таке .
Як видно із тексту заяви ,рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 квітня 2014 року ( справа №756/15643/13-ц) стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ « ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № СМ - SМЕ004/128/2006 від 28 грудня 2006 року в розмірі 111216 ,65 грн ,з яких:
заборгованість по кредиту у розмірі 12 115,79 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 13 грудня 2013 року становить 96 841, 50 грн;
заборгованості по відсоткам у розмірі 1 538,78 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 13 грудня 2013 року становить 12 299,46 грн;
заборгованість по штрафним санкціям у розмірі 2 075,68 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором № СМ-004/008/2006 від 28 лютого 2006 року в розмірі 154 476,87 грн , з яких
Заборгованість по кредиту 109829,29 грн ,
Заборгованість по відсоткам 16 683,49 грн ,
Заборгованість по штрафним санкціям -964,09 грн . Стягнуто судові витрати .
Між ПАТ «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 16 липня 2021 року укладено Договір бн про відступлення права вимоги , відповідно до якого заявник набув право вимоги за вказаним зобов'язанням.
Згідно вказаного договору до ТОВ «Діджі Фінанс» перейшло право вимоги за договором № СМ - SМЕ004/128/2006 від 28 грудня 2006 року в розмірі 21 884,14 Доларів США суму еквівалентну 597 229,12 грн , та за договором іпотеки № РМ- SМЕ004/128/2006 від 28 грудня 2006 року. ( а.с. 3-5)
На думку заявника ТОВ «Діджі Фінанс» до нього перейшло право вимоги за кредитним договором № СМ - SМЕ004/128/2006 від 28 грудня 2006 року та всіма похідними договорами укладеними між Банком та ОСОБА_1 , натомість вказане суперечить тексту договору відступлення прав вимоги .
Як видно із матеріалів справи, постановою головного державного виконавця відділу ДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві від 21 квітня 2016 року повернуто виконавчий документ стягувачу ПАТ ОТП Банк» за підставі п. 1ч1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача).(а.с. 53, 54).
Крім того ,як видно із матеріалів справи , ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21 лютого 2022 року ТОВ «Діджі Фінанс» відмовлено у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання .
Розглядаючи справу, суд першої інстанції не встановив факту наявності або відсутності виконавчого провадження по виконанню рішення від 24 квітня 2014 року, що є обов'язковим при розгляді даної категорії справ.
Дана обставина є істотною, оскільки би два виданих на виконання даного рішення виконавчі листа не перебувають на виконанні , з огляду на те . що один з них відкликаний представником банку, а інший є виконаним .
Таке неповне з'ясування судом обставин справи стало наслідком помилкового застосування норм матеріального і процесуального права, а також невідповідність рішення суду правовій позиції.
Згідно з частинами першою, другою, п'ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.
У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, виснувала про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.
У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).
У цій справі ТОВ «Діджі Фінанс» просить суд замінити стягувача ПАТ «ОТП Банк» на заявника у виконанні рішення у справі № 756/15643/13-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором .
Водночас, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21), при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити чи не сплив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.
У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження№ 14-197 цс 21) Велика Палата Верховного Суду виснувала:
"124. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
125. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
126. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
127. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
128. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.
129. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
130. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва".( Постанова Верховного Суду від 26 квітня 2022 року справа № 333/3655/14)
Суд першої інстанцій при розгляді заяви не з'ясував чи пред'являлися виконавчі листи до виконання та у разі пред'явлення виконавчих листів до виконання, які були подальші дії державного виконавця (закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого листа без виконання).
З'ясування зазначених обставин має значення для правильного вирішення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі чи у виконавчому провадженні.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що згідно з інформацією з АСВП виконавчий документ про стягнення коштів з нього - один повернутий стягувачу за його заявою, другий виконаний. Крім того звернення ТОВ з заявою про поновлення строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання свідчить про те ,що виконавче провадження не здійснюється ,і ухвалою суду товариству відмовлено у задоволенні такої заяви. З огляду на вказане відсутні підстави для заміни сторони на правонаступника.
З огляду на вказані обставини, судову практику з даного питання, висновок суду першої інстанції про задоволення заяви є хибним, а відтак рішення суду підлягає скасуванню,з ухваленням рішення про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись ст. ст. 367, 369, 371, 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, суд ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року скасувати. Ухвалити у справі нове судове рішення.
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», заінтересовані особи: Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк», ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 02 серпня 2022 року.
Головуючий
Судді