1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 27 липня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ТОВ «Фосагро-Україна» на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 22 червня 2022 року,
за участі: представника власника майна ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою задоволено частково клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та накладено арешт на грошові кошти, які належать ТОВ «Фосагро-Україна» (код ЄДРПОУ 33542675), у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках у АТ «Райффайзен Банк» у м. Києві (МФО 380805), а саме: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , в частині витрат, шляхом зупинення видаткових операцій, за винятком операцій, пов'язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів до бюджету або державних цільових фондів, так само по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків, пов'язаних з виплатою заробітної плати.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя вказав про наявність підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_8 , яка діє в інтересах ТОВ «Фосагро-Україна» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 22 червня 2022 року.
Представник вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зокрема, зазначає, що клопотання про арешт майна та долучені до нього матеріали на містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували, що майно на яке прокурор просить накласти арешт містить ознаки доказів в даному кримінальному провадженні в розумінні ст. 98 КПК України. При цьому стверджує, що Товариство є добросовісним набувачем майна, і на даний час відсутні підстави вважати, що кошти, які знаходяться на його рахунках дійсно є предметом кримінального правопорушення, набутті злочинним шляхом.
Стверджує, що грошові кошти у безготівковій формі на банківських рахунках (без найменування номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових та індивідуальних ознак, властивих для готівкових коштів), не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, адже не є матеріальними об'єктами, які можуть зберегти сліди злочинів.
Також, представник наголошує, що прокурором не було надано належних, достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували факт фінансування або сприяння діяльності ДРГ, пособників, коригувальників вогню ТОВ «Фосагро-Україна».
Зауважує, що ТОВ «Фосагро-Україна», є українським підприємством і здійснює свою діяльність на території України та сплачує податки до бюджету України. На даний час директором ТОВ «Фосагро-Україна» дійсно являється ОСОБА_9 , який з 31 січня 2015 року має посвідку на постійне місце проживання в Україні, з 2019 року є громадянином Ізраїлю і станом на сьогоднішній день розпочав процедуру повного виходу і відмови від громадянства рф. Засновниками ТОВ «Фосагро-Україна» являється Компанія «Хурума Трейдінг ЛТД», яка знаходиться в Кіпрі і не являється юридичною особою РФ чи РБ. Крім того, на переконання представника сам факт наявності у директора Товариства громадянства рф не може свідчити про те, що діяльність ТОВ «Фосагро-Україна» спрямована на фінансування російської військової агресії проти України.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання завчасно проінформовано Подільську окружну прокуратуру міста Києва, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за його відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з матеріалами судового провадження, Подільським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 20 квітня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42022102070000131 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідування виявлено, що посадовими особами ряду Товариств, у тому числі ТОВ «Фосагро-Україна» (код ЄДРПОУ 33542675) передано матеріальні ресурси незаконним збройним силам чи воєнізованим формуванням держави-агресора, а також здійснюють господарську діяльність у взаємодії з державою агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави агресора.
14 червня 2022 року прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які належать ТОВ «Фосагро-Україна» (код ЄДРПОУ 33542675), у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках у АТ «Райффайзен Банк» у м. Києві (МФО 380805), а саме: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 22 червня 2022 року клопотання прокурора задоволено частково.
Таке рішення слідчого судді, колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду дотримався зазначених вимог закону.
Так, задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42022102070000131про накладення арешту на грошові кошти, які належать ТОВ «Фосагро-Україна», у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках у АТ «Райффайзен Банк», слідчий суддя, як убачається з оскаржуваної ухвали, вивчивши клопотання прокурора та дослідивши матеріали додані до нього, всупереч доводам викладених в апеляційній скарзі прийшов до правильного висновку, щодо необхідності накладення арешту на майно, у тому числі, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, перевіривши при цьому наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
Слідчий суддя обґрунтовано встановив, що накладення арешту на згадане майно є необхідним, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів врахувавши наявні матеріали провадження, у тому числі постанову прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 від 18 травня 2022 року про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На переконання колегії суддів клопотання прокурора про арешт майна цілком відповідає вимогам ст. 171 КПК України, зокрема, містить підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти, які належать ТОВ «Фосагро-Україна», у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках у АТ «Райффайзен Банк», врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому, колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Крім того, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково, якщо вказані особи доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на згадане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому твердження в апеляційній скарзі стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, у провадженні не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 22 червня 2022 року, якою задоволено частково клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та накладено арешт на грошові кошти, які належать ТОВ «Фосагро-Україна» (код ЄДРПОУ 33542675), у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках у АТ «Райффайзен Банк» у м. Києві (МФО 380805), а саме: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ТОВ «Фосагро-Україна», - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 758/4258/22 Справа №11-сс/824/2787/2022 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1