27 липня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 липня 2022 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.07.2022 відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області
ОСОБА_8 , погодженого прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , та застосовано до ОСОБА_9 запобіжний захід у виді домашнього арешту, із зобов'язанням його не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , кожного дня, цілодобово, починаючи з 13.07.2022.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_9 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; 2) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим, іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню; 3) здати слідчому свій паспорт громадянина Азербайджанської республіки, та інші паспорти, які дають право на виїзд за кордон; 4) носити електронний засіб контролю.
Визначено строк дії ухвали слідчого судді 34 дні, тобто до 15.08.2022 включно.
Контроль за виконанням ухвали покладено на слідчого та органи Національної поліції України, які обслуговують територію місця реєстрації підозрюваного.
Справа №761/12786/22 Слідчий суддя - ОСОБА_10
Апеляційне провадження № 11-сс/824/2942/2022 Суддя-доповідач - ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою продовжити ОСОБА_9 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 16.08.2022 включно, без визначення розміру застави.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв'язку невідповідністю висновків слідчого судді, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушення вимог кримінального процесуального закону.
На переконання прокурора, органом досудового розслідування доведено наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, зокрема можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Прокурор звертав увагу на те, що ухвалою Київського апеляційного суду від 12.07.2022 відмовлено у задоволенні апеляційної скарги сторони захисту та залишено без змін ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23.05.2022, якою до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Слідчим суддею не взято до уваги, що ОСОБА_9 підозрюється у заздалегідь спланованому умисному вбивстві іншої людини групою осіб. При цьому, інші співучасники злочину до цього часу залишаються нерозшуканими, їх місцезнаходження невідоме.
Також, слідчий суддя не врахував те, що підозрюваний до застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою понад три роки перебував у розшуку, офіційно не працював, не мав постійного джерела доходів.
Крім того, ОСОБА_9 не одружений, перебуває на території України без законних підстав (є громадянином Азербайджанської республіки), мешкає без реєстрації, а відтак не обтяжений сталими соціальними зв'язками, що може слугувати додатковим фактором для зміни місця його мешкання, залишення території України без будь-яких негативних наслідків та переховування від органів слідства та суду.
Слідчий суддя також не пересвідчився у згоді власника квартири за адресою, за якою ОСОБА_9 повинен цілодобово перебувати під домашнім арештом, на проживання останнього у цій квартирі. Раніше зазначене житло винаймає співмешканка підозрюваного.
Прокурор вважав, що встановлені під час досудового розслідування обставини вчинення злочину свідчать про агресивність підозрюваного, здатність ним застосовувати силу для досягнення своїх цілей, у тому числі позбавити життя іншу особу, а це свідчить про те, що підозрюваний для уникнення відповідальності може незаконно впливати на свідків для зміни ними показань в суді або ж відмови давати свідчення.
У судове засідання ОСОБА_9 повторно не прибув, про дату, час та місце судового, засідання був належним чином повідомлений, відомостей про поважність причин неприбуття не надав.
Як убачається із наданих прокурором під час апеляційного розгляду матеріалів, зокрема рапорту начальника відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя Київської обласної прокуратури ОСОБА_11 від 22.07.2022, підозрюваний ОСОБА_9 14.07.2022 виїхав з території України у напрямку Республіки Молдова, та на територію України не повертався.
Прокурором також надано копію ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25.07.2022 про надання дозволу на затримання ОСОБА_9 з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
З урахуванням наведених обставин, колегія суддів, заслухавши думку присутніх прокурора та захисника підозрюваного, дійшла висновку про продовження судового розгляду за відсутності підозрюваного ОСОБА_9 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018110230000741 від 30.07.2018 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Згідно даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що у липні 2018 року, раніше знайомі ОСОБА_9 , спільно з ОСОБА_12 ром Аріф огли, та ОСОБА_13 , матеріали щодо яких виділено в окреме провадження та зупинено на підставі гі. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв'язку з оголошенням останніх у розшук, на ґрунті сталих неприязних відносин, які склалися із раніше знайомим ОСОБА_14 , попередньо домовилися про протиправне заподіяння смерті останньому, при чому узгодили спільний план дій для досягнення злочинного умислу та в подальшому діяли відповідно до розподілених між собою ролей, маючи єдиний спільний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_14 .
Так, ОСОБА_14 29.07.2018 о 19 годині 15 хвилин, керуючи власним автомобілем марки «Audi А6», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 », поїхав до ресторану «Старий Джорат», що розташований за адресою: місто Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 7/1. Рухаючись до вказаного закладу вулицями м. Київ, проїжджаючи вулиці Михайлівська, Володимирівська, бульвар Лесі Українки, ОСОБА_14 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці зустрівся із своїми знайомими ОСОБА_9 та ОСОБА_15 , які сіли до салону його автомобіля марки «Audi А6», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 ». Після чого, рухаючись разом на вказаному автомобілі вулицями міста Києва, а саме: Івана Кудрі, Бойчука, проїжджаючи через міст імені Є.О. Патона та в подальшому вулицями міста Києва, а саме: Раїси Окіпної, Микільсько-Слобідської, приблизно о 20 годині 33 хвилині, прибули до ресторану «Старий Джорат», та увійшли до середини даного приміщення.
Під час бесіди ОСОБА_9 та ОСОБА_16 , діючи згідно заздалегідь узгодженого плану, шляхом обману переконали ОСОБА_14 відвезти їх до кафе «Поплавок», що за адресою: місто Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27-А, де їх очікував ОСОБА_17 .
Прибувши приблизно о 22 годині 00 хвилин до вказаного кафе ОСОБА_14 , ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , зустрілись із ОСОБА_19 , в подальшому близько 22 години 10 хвилин залишили зазначене кафе та разом, на власному автомобілі ОСОБА_14 , марки «Audi А6», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 », продовжили рух, виїхавши за межі м. Києва, рухаючись в напрямку м. Обухова Київської області.
У період часу з 22 години 20 хвилин по 22 годину 30 хвилин, рухаючись по Столичному шосе у м. Києві (автомобільна дорога регіонального значення «Р 01») у напрямку до міста Обухова, що в Київській області, виїхали на Дніпровське шосе (автомобільна дорога національного значення «НО 1»), де у подальшому, проїхавши населений пункт с. Таценки Обухівського району Київської області, звернули з траси на ґрунтову дорогу, що веде в напрямку села Нещерів Обухівського району Київської області та, проїхавши приблизно 400 метрів (координати 50.152570, 30.660502), зупинили автомобіль.
Після чого, 29.07.2018 у період часу з 22 години 3О хвилин по 23 годину 00 хвилин, ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_15 та ОСОБА_19 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на умисне вбивство ОСОБА_14 , діючи спільно, відповідно до розподілених між собою ролей, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_14 , вийшли з салону автомобіля, який належить останньому, та під погрозою застосування вогнепальної зброї, а саме предмету, який за своїми властивостями схожий на пістолет калібру 9x19 мм., примусили ОСОБА_14 пересісти на праве переднє пасажирське сидіння власного автомобіля, що він і зробив.
У момент, коли ОСОБА_14 перебував у сидячому положенні на правому передньому пасажирському сидінні вказаного автомобіля, ОСОБА_17 , перебуваючи біля відчинених правих передніх пасажирських дверцят автомобіля, здійснив три постріли з невстановленої досудовим розслідуванням вогнепальної зброї, яка за своїми властивостями схожа на пістолет калібру 9x19 мм. в ОСОБА_14 , а саме у грудну клітину та живіт, тобто життєво важливі органи, тим самим відповідно до висновку експерта № 81 /т від 16.10.2018 спричинив тяжкі тілесні ушкодження, після отримання яких потерпілий ОСОБА_14 помер на місці.
25.10.2018 у кримінальному провадженні № 12018110230000741 складено повідомлення про підозру ОСОБА_9 в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому за попередньою змово групою осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Постановою старшого слідчого СУ ГУ НП У Київській області ОСОБА_20 від 29.10.2018 оголошено в розшук підозрюваного ОСОБА_9 , та постановою старшого слідчого СУ ГУ НП У Київській області ОСОБА_20 від 29.10.2018 зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018110230000741.
Згідно даних протоколу затримання від 21.05.2022, цього ж дня працівниками поліції у порядку ст. ст. 208, 615 КПК України затримано ОСОБА_9 .
Постановою старшого слідчого СУ ГУ НП У Київській області ОСОБА_8 від 21.05.2022 зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018110230000741.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23.05.2022 застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 16.07.2022.
Постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_21 від 11.07.2022 продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 12018110230000741 до трьох місяців.
11.07.2022 старший слідчий СУ ГУ НП У Київській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , в якому просив продовжити підозрюваному ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 16.08.2022.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.07.2022 відмовлено у задоволенні клопотання слідчого, та застосовано до ОСОБА_9 запобіжний захід у виді домашнього арешту, із зобов'язанням його не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , кожного дня, цілодобово, починаючи з 13.07.2022, строком до 15.08.2022, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
З таким висновком колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Положеннями ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97 ВР (далі - Конвенція) визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання особи, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно пунктів 57-59 рішення Європейського суду з прав людини «Корнійчук проти України» від 30.01.2018, суд нагадує, що обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки воно коротке, має бути переконливо продемонстроване органами влади. Обов'язок посадової особи, яка відправляє правосуддя, надавати відповідні та достатні підстави затримання - на додаток до наявності обґрунтованої підозри - покладається на неї з моменту ухвалення першого рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, тобто «негайно» після затримання (див. рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» [ВП] (Buzadji v. the Republic of Moldova [GC]), заява № 23755/07, пункти 87 та 102, ЄСПЛ 2016 (витяги)). Більше того, вирішуючи питання про звільнення або подальше тримання особи під вартою, органи влади зобов'язані розглянути альтернативні заходи забезпечення її явки до суду (див. рішення у справі «Ідалов проти Росії» [ВП] (Idalov v. Russia [GC]), заява № 5826/03, пункт 140, від 22 травня 2012 року).
До обґрунтувань, які відповідно до практики Суду вважаються «відповідними» та «достатніми» доводами, входять такі підстави, як небезпека переховування від слідства, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризик змови, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку, а також необхідність захисту затриманого (див. рішення у справі «Ара Арутюнян проти Вірменії» (Ara Harutyunyan v. Armenia), заява № 629/11, пункт 50, від 20 жовтня 2016 року, з подальшими посиланнями).
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
У рішенні «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що національні судові органи повинні брати до уваги усі обставини справи, та зважати на наявність суспільного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та доведено продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з чим погоджується і колегія суддів.
На основі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, колегія суддів встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, з чим погоджується і колегія суддів.
Слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість підозрюваного ОСОБА_9 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Разом з тим, слідчий суддя, врахувавши дані про особу ОСОБА_9 , дійшов помилкового висновку про можливість застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, а саме у виді домашнього арешту, не пересвідчившись у наявності підстав для застосування такого запобіжного заходу, та не навівши при цьому в ухвалі достатнього обгрунтування та мотивів такого висновку.
Так, на обгрунтування можливості застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_9 має цивільну дружину та малолітню доньку, та з 2018 року постійно проживав у місті Києва.
Однак, на переконання колегії суддів, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного в їх сукупності, наведені слідчим суддею обставини щодо сімейного стану підозрюваного не є достатніми підставами для висновку, що запобіжний захід у виді домашнього арешту зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором.
Зокрема, слідчий суддя під час розгляду клопотання не в повній мірі оцінив порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, не врахував тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, конкретні обставини інкримінованих ОСОБА_9 дій, підвищену суспільну небезпеку злочину, наслідком якого стало вбивство людини, та залишив поза увагою інші відомості про особу ОСОБА_9 , зокрема те, що він є громадянином іншої держави, не має місця реєстрації на території України, не перебуває в офіційному шлюбі, перебував у розшуку у даному кримінальному провадженні, підозрюється у заздалегідь спланованому умисному вбивстві особи групою осіб.
Встановлені під час апеляційного розгляду вищенаведені обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, які колегія суддів вважає доведеними, та не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
На переконання колегії суддів, наведені прокурором ризики продовжують існувати та в сукупності з даними про особо підозрюваного і конкретними обставинами інкримінованого йому кримінального правопорушення є такими, що виправдовують подальше тримання ОСОБА_9 під вартою, а тому слідчий суддя безпідставно та необгрунтовано відмовив у задоволенні клопотання слідчого про продовження підозрюваному строку тримання під вартою та застосував щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.
Разом з тим, постановляючи нову ухвалу, колегія суддів враховує, що згідно положень ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Ураховуючи надані прокурором під час апеляційного розгляду відомості про те, що ОСОБА_9 після постановлення оскаржуваної ухвали 14.07.2022 виїхав за межі України в напрямку Республіки Молдова та до цього часу не повертався на територію України, колегія суддів фактично позбавлена можливості розглянути клопотання слідчого за відсутності підозрюваного, участь яких є обов'язковою, та продовжити йому строк тримання під вартою.
Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, а ухвала слідчого судді, - скасуванню з постановленням нової ухвали про призначення нового судового розгляду.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 липня 2022 року, якою застосовано до ОСОБА_9 запобіжний захід у виді домашнього арешту, із зобов'язанням його не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , кожного дня, цілодобово, та покладення на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 34 дні, починаючи з 13 липня 2022 року до 15 серпня 2022 включно, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3