25 липня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника власника майна ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2022 року у кримінальному провадженні № 42022102070000160, -
Зазначеною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №42022102070000160 за ч.4 ст.111-1 КК України, яке було вилучено 30 травня 2022 під час проведення обшуку за адресою: місто Львів, вулиця Зелена, буд.238 офісні приміщення на 4, 5 поверсі, зокрема, документи, мобільні телефони, жорсткі диски речі, (перелік та найменування майна зазначені в клопотанні).
В ухвалі слідчий суддя зазначив, що речі, які вилучені за вищевказаною адресою належать ТОВ «Бісо», не мають жодного доказового значення у кримінальному провадженні, тому немає підстав вважати, що вказане майно є речовим доказом та відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на незаконність ухвали слідчого судді, просить її скасувати та накласти арешт на майно в рамках кримінального провадження.
Прокурор мотивує свої вимоги тим, що слідчим суддею не враховано положення ст. 170 КПК України та не досліджено наявність підстав в накладенні арешту на майно, оскільки вилучене майно відповідно до п. 1 ст. 98 КПК України є речовими доказами і є належним доказом, яке підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження. Зазначає прокурор, що вилучене майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив задовольнити апеляційні вимоги, думку представника ТОВ «Бісо» - ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла наступних висновків
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Відповідно до положень ч. 2 п.1 ст. 171 КПК України в клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту.
З матеріалів справи вбачається, що Слідчим управлінням Головногоуправління СБ України в АР Крим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022102070000160 від 06.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42022102070000160, яке було вилучене в ході проведення обшуку за адресою: місто Львів, вулиця Зелена, буд.238 офісні приміщення на 4, 5 поверсі, оскільки останнє відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та є метою забезпечення збереження речових доказів.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, слідчий суддя послався на те, що зазначене в клопотанні майно не має жодного доказового значення у кримінальному провадженні та немає підстав вважати, що воно є речовим доказом злочину передбаченого за ч.4 ст.111-1 КК України.
З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися. Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ст. 170 КПК України підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.
Разом з цим до матеріалів клопотання орган досудового розслідування не долучив доказів, які б вказували на неправомірне походження чи набуття майна, не надав належного обґрунтування щодо правової підстави для арешту майна, яке було вилучено 30.05.2022 року під час проведення обшуку за адресою: за адресою: місто Львів, вулиця Зелена, буд.238, в офісномуприміщенні поверх 4, яке використовує ТОВ «Бісо», не зазначив та належним чином не обґрунтував, яким чином це майно співвідносяться з обставинами кримінального провадження, що розслідується. Не підтвердив прокурор належними доказами обставин, за якими він вважає, що вилученев ході обшуку майноє речами набутими кримінально протиправним шляхом.
Оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь які дані про повідомлення підозри службовим особам ТОВ «Біссо» щодо майна якої ставилось питання про накладення арешту, як і інші докази, які б свідчили, що в діях ТОВ «Бісо» є ознаки злочину передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України, слідчий суддя правильно прийшов до висновку про відсутність на даний час правових підстав для накладення арешту на вищезазначене майно та правомірно відмовив у його задоволенні.
За наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки їх вимоги не ґрунтуються на матеріалах провадження та були враховані під час прийняття рішення слідчим суддею.
Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №42022102070000160 за ч.4 ст.111-1 КК України, яке було вилучено 30 травня 2022 під час проведення обшуку за адресою: місто Львів, вулиця Зелена, буд.238 офісні приміщення на 4, 5 поверсі, зокрема, документи, мобільні телефони, жорсткі диски речі, (перелік та найменування майна зазначені в клопотанні) - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала Київського апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/2607/2022
Єдиний унікальний номер 761/10088/22
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1