справа №758/6949/21 Головуючий у І інстанції - Головчак М.М.
апеляційне провадження №22-ц/824/4772/2022 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
21 липня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Гуля В.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,
за участю секретаря Линок В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд-Енерджі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Санта Прайм», ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд-Енерджі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Санта Прайм», ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна.
Представника позивача ОСОБА_1 адвокат Ткаченко І.В. 13 грудня 2021 року подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила:
- Вжити заходи забезпечення позову у справі №758/6949/21 шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення першого поверху (літ. «А») за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 194,10кв.м.
- Заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, а саме: суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міськім, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав, в тому числі, але не обмежуючись, посвідчувати правочини, реєструвати право власності, перехід права власності, обтяження, інші речові права та вносити відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно нежитлове приміщення першого поверху (літ. «А») за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 194,10кв.м.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що ОСОБА_1 стало відомо, що згідно до інформаційної довідки від 07.12.2021 №288834651 державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м. Київ Тараненко Ольгою Олегівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 60636761 від 28.09.2021 та зроблено запис від 22.09.2021 № 44199278 про реєстрацію права власності на Приміщення за ТОВ «ГУД-ЕНЕРДЖІ», на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2019 у справі № 910/4622/18.
13.12.2021 року до Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 подана заява від 09.12.2021 року про зміну предмета позову у справі, у зв'язку зі зміною власника Приміщення після відкриття провадження у справі № 758/6949/21.
Заявник вказує, що ТОВ «ГУД-ЕНЕРДЖІ» звернулося до державного реєстратора з заявою про реєстрацію права власності на Приміщення лише 22.09.2021, тобто через два роки з моменту набрання судовим рішенням законної сили та вже під час ініційованого позивачем ОСОБА_1 судового спору щодо визнання права власності на Приміщення.
Станом на 22.09.2021року фактично не існує жодного обтяження речового права ТОВ «ГУД- ЕНЕРДЖІ» як власника Приміщення.
Згідно до інформаційної довідки від 07.12.2021 №288834651 з Державного реєстрі речових прав на нерухоме майно до 22.09.2021 речові права на Приміщення обтяжені виключно щодо власника ТОВ «САНТА ПРАЙМ».
Права на Приміщення ТОВ «САНТА ПРАЙМ» обтяжені на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 16.08.2019 № 757/43555/19-к в інтересах Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України про що державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м. Київ Янович Іванною Ярославівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 58658698 від 10.06.2021 та зроблено запис від 25.05.2020 № 42421063 про обтяження арештом Приміщення у власності ТОВ «САНТА ПРАЙМ».
Права на Приміщення ТОВ «САНТА ПРАЙМ» обтяжені на підставі постанови про арешт майна від 04.03.2020 ВП № 61452877 приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Татарченка Владислава Геннадійовича про що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Татарченком Владиславом Геннадійовичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 51453597 від 04.03.2020 та зроблено запис від 04.03.2020 № 35785948 про обтяження арештом Приміщення у власності TOB «САНТА ПРАЙМ».
Права на Приміщення ТОВ «САНТА ПРАЙМ» обтяжені на підставі ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 31.01.2018 № 756/1153/18 (провадження № 1-кс/756/295/18) в інтересах СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві про що державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м. Київ Янович Іванною Ярославівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 40451079 від 03.04.2018 та зроблено запис від 02.04.2018 № 25555481 про обтяження арештом Приміщення у власності ТОВ «САНТА ПРАЙМ».
З огляду на зазначене вище, та проведення перереєстрації права власності на Приміщення з ТОВ «САНТА ПРАЙМ» на ТОВ «ГУД-ЕНЕРДЖІ» обтяження речового права на Приміщення наразі не існує, адже згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження прав (три арешти) стосуються виключно ТОВ «САНТА-ПРАЙМ».
Вказує, що існує ризик відчуження відповідачем спірного майна до моменту ухвалення судом рішення у справі, що може унеможливити його виконання в подальшому.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.
В обґрунтування доводів вказує, що в провадженні Подільського районного суду м.Києва перебувають шість справ за її позовними вимогами про визнання за нею у порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_3 права власності на чотири різні квартири, нежитлове приміщення.
У п'яти із таких справ, у позовних заявах, з урахуванням заяв про зміну предмета позову, заявлені вимоги про визнання недійсними п'яти різних договорів купівлі-продажу, про витребування у ТОВ «ГУД-ЕНЕРДЖІ» на користь позивача ОСОБА_1 чотирьох квартир та похідні вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
У шостій справі № 758/8151/21 сторонами не є ні ТОВ «ГУД-ЕНЕРДЖІ», ні TOB «САНТА ПРАЙМ», а рейдерське захоплення майна ОСОБА_1 здійснено за іншою схемою.
Після того, як апелянту сало відомо про зміну власника чотирьох квартир та нежитлового приміщення першого поверху (літ. «А») вже на час слухання справ, апелянтом 13.12.2022 року були подані аналогічні заяви про забезпечення позовів у справі № 758/7131/21, у справі №758/7139/21, у справі №758/7140/21, у справі №758/7137/21 та у справі №758/6949/21, якими позивач ОСОБА_1 просила накласти арешт та заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводити будь-які реєстраційні дії та вносити відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (квартири та приміщення).
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 758/7139/21 постановлена ухвала Подільського районного суду міста Києва від 16.12.2021, якою заява ОСОБА_1 задоволена, постановлено накласти арешт на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_2 та заборонено проводити будь-які реєстраційні дії та вносити відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно квартири АДРЕСА_2 .
Таким чином зазначає, що на сьогодні ухвалені судові рішення за участю тих самих сторін, з аналогічних спірних правовідносин, якими судами визнано законним та співмірним заходом забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно та заборони вчинення, щодо нього будь-яких реєстраційних дій заявленим позовним вимогам ОСОБА_1 з урахуванням фактичних обставин справ.
З огляду на зазначене вище, та проведення перереєстрації права власності на Приміщення з ТОВ «САНТА ПРАЙМ» на ТОВ «ГУД-ЕНЕРДЖІ» обтяження речового права на Приміщення наразі не існує, адже згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження прав (три арешти) стосуються виключно ТОВ «САНТА-ПРАЙМ».
Окрім іншого апелянт вказує, що такі її переконання обґрунтовується наступним:
-ТОВ «ГУД-ЕНЕРДЖІ» подало заву 22.09.2021 на реєстрацію права власності на Приміщення будучі обізнаним про судову справу, ініційовану ОСОБА_1 з певними визначеними позовними вимогами до кожного відповідача окремо, а перереєстрація права власності на Приміщення з ТОВ «САНТА ПРАЙМ» на ТОВ «ГУД-ЕНЕРДЖІ» здійснена вже після відкриття провадження у справі № 758/6949/21 за позовом ОСОБА_1 ;
-У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні записи про три обтяження (арешт нерухомого майна) Приміщення у власності ТОВ «САНТА ПРАЙМ», два з арештів накладені на Приміщення в інтересах правоохоронних органів, та вони не завадили провести перереєстрацію права власності на Приміщення з ТОВ «САНТА ПРАЙМ» на ТОВ «ГУД- ЕНЕРДЖИ»;
-ТОВ «ГУД-ЕНЕРДЖІ» не реєструвало у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на Приміщення на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2019 у справі №910/4622/18, тобто ТОВ «ГУД-ЕНЕРДЖІ» дозволило, що б більше двох років Приміщення було зареєстровано на ТОВ «САНТА ПРАЙМ» - опонента по судовим справам.
Від ТОВ «ГУД-Енерджі» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вказують, що вимоги та аргументи апеляційної скарги безпідставні та необґрунтовані, а оскаржувана ухвала є законною та обгрунтованою , оскільки при її постановлені суд першої інстанції виконав всі вимоги цивільного судочинства та вирішив питання про забезпечення позову згідно з законом, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, яким судом надано відповідну правову оцінку.
Вказують про необхідності надання до суду доказів наявності у відповідача наміру відчужити спірне майно, яких позивачем не надано до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що до заяви про забезпечення позову не додано будь-яких доказів того, що відповідач намагається уникнути виконання судового рішення або ж вживає заходи, щодо відчуження належного йому майна.
Суд першої інстанції вказував, що посилання представника позивача у заяві про забезпечення позову на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення заявлених вимог, не є достатньою та обґрунтованою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Суд вказував, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Проте, колегія апеляційного суду погодитись з такими висновками суду першої інстанції не може з огляду на наступне.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що ОСОБА_1 стало відомо, що згідно до інформаційної довідки від 07.12.2021 №288834651 державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м. Київ Тараненко Ольгою Олегівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 60636761 від 28.09.2021 та зроблено запис від 22.09.2021 № 44199278 про реєстрацію права власності на Приміщення за ТОВ «ГУД-ЕНЕРДЖІ», на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2019 у справі № 910/4622/18.
Заявник вказував, що ТОВ «ГУД-ЕНЕРДЖІ» звернулося до державного реєстратора з заявою про реєстрацію права власності на Приміщення лише 22.09.2021року, тобто через два роки з моменту набрання судовим рішенням законної сили та вже під час ініційованого позивачем ОСОБА_1 судового спору щодо визнання права власності на приміщення.
Станом на 22.09.2021року фактично не існує жодного обтяження речового права ТОВ «ГУД- ЕНЕРДЖІ» як власника приміщення.
Згідно до інформаційної довідки від 07.12.2021 №288834651 з Державного реєстрі речових прав на нерухоме майно до 22.09.2021 речові права на приміщення обтяжені виключно щодо власника ТОВ «САНТА ПРАЙМ».
Вказувала, що існує ризик відчуження відповідачем спірного майна до моменту ухвалення судом рішення у справі, що може унеможливити його виконання в подальшому.
Зазначав, що для ефективного захисту порушеного права позивача на спірне майно, за яким він звернувся до суду, з метою запобігання недобросовісних дій відповідачів, таких як численні перереєстрації права власності на приміщення на час розгляду справи, уникнення необхідності у неодноразовій зміни позивачем предмету позову у зв'язку зі зміною власника приміщення, позивач ОСОБА_1 вважає, що необхідним та цілком доцільним буде забезпечення позову шляхом накладення арешту на приміщення та заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводити будь-які реєстраційні дії та вносити відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо приміщення.
У відповідності до приписів ч.ч 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частин 1, 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Види забезпечення позову наведені у ст. 152 ЦПК України.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалене тільки у відповідності до заявлених вимог. Отже, конкретний вид забезпечення позову повинен застосовуватися у разі необхідності та бути співмірним із заявленими вимогами.
У відповідності з абз. 2 п. 1, абз. 1, 3 п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду).
При цьому, відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Виходячи з роз'яснень, наданих Верховним Судом України у п. 4 постанови Пленуму за №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу щодо забезпечення позову, який застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи щодо забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року по справі № 381/4019/18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Таким чином, інститут забезпечення позову є важливим інструментом для захисту прав сторін та реалізації подальшого реального виконання судових рішень. При постановленні ухвал про забезпечення позову суду необхідно дотримуватись балансу ризиків, які пов'язані з реальним майбутнім ухиленням від виконання судового рішення та обмеженні прав сторін судового провадження.
Оскільки метою вжиття заходів, щодо забезпечення позову є уникнення лише можливого в майбутньому порушення, вимога,щодо представлення доказів наявності обставин, яких ще не існує, та на уникнення яких і направлені заходи забезпечення позову, не може вважатися належною. Підставою ж для застосування заходів забезпечення позову є встановлення об'єктивної можливості вчинення відповідачем дій, які ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду або ефективний захист прав, які є предметом розгляду. За таких умов сама по собі наявність необмеженого права особи розпорядитися майном задля уникнення можливої відповідальності і є тими ризиками, які мають враховуватися при вирішення даного роду питань.
При розгляді даної апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з того, що з матеріалів справи вбачається існування реального спору між сторонами, а також наявність можливості у відповідача відчужити спірне мано, відтак реальність заявлених ризиків. За таких умов невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернулися до суду.
Колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з доводами вказаними у відзиві на апеляційну скаргу, щодо необхідності надання до суду доказів наявності у відповідача наміру відчужити спірне майно, оскільки застосування заходів забезпечення позову направлене на уникнення можливості здійснення того, чого ще не існує.
За таких умов, апеляційний суд приходить до висновку, що запропонований позивачем захід забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам, ризики є реальними, а права інших осіб при цьому порушені не будуть. За таких умов заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає до задоволення.
У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 рокускасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешту на нежитлове приміщення першого поверху (літ. «А») за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 194,10кв.м.
Заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, а саме: суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міськім, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав, в тому числі, але не обмежуючись, посвідчувати правочини, реєструвати право власності, перехід права власності, обтяження, інші речові права та вносити відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно нежитлове приміщення першого поверху (літ. «А») за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 194,10кв.м.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий В.В. Гуль
Судді Ю.О. Матвієнко
Я.С. Мельник