Головуючий у І інстанції Ольшевська І.О.
Провадження №22-ц/824/5930/2022 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О.
21 липня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,
суддів: Гуля В.В., Мельника Я.С.,
при секретарі: Ковтун М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу судді Голосіївського районного суду міста Києва від 09 серпня 2021 року в частині відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих протиправними діями відповідача,
У серпні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих протиправними діями відповідача
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 серпня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих протиправними діями відповідача, в частині вимог позивачів щодо визнання протиправними дій КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо проведеного 02.07.2021 року демонтажу об'єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , таза адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих протиправними діями відповідача в частині стягнення з КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 4 775 480,00 грн. матеріального збитку, стягнення з КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_2 2 398 730,00 грн. матеріального збитку, стягнення з КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн. моральної шкоди та стягнення з КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_2 50 000,00 грн. моральної шкоди залишено без руху.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою в частині відмови у відкритті провадження, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просили ухвалу в цій частині скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обгрунтовуючи скаргу, позивачі посилались на те, що ухвала суду не містить жодного обґрунтування, виходячи з чого суддя зробила висновок про те, що справа у цій частині підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. При цьому, на думку апелянтів, їхня вимога про визнання протиправними дій КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо проведеного 02.07.2021 року демонтажу об'єктів нерухомого майна підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства за нормами ЦПК України, оскільки відповідач не є суб'єктом владних повноважень і лише виконував доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
У відзиві, що надійшов від представника КП «Київблагоустрій» - адвоката Косянчук Л.Г., остання просила апеляційну скаргу позивачів залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, як законну та обґрунтовану.
В судовому засіданні представник відповідача КП «Київблагоустрій» - адвокат Косянчук Л.Г. проти задоволення апеляційної скарги заперечила та просила залишити ухвалу суду без змін з підстав, викладених у відзиві на скаргу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивачів, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги та скасування ухвали в частині відмови у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу в частині відмови у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що заявлена позивачами вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо проведеного 02.07.2021 року демонтажу об'єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , таза адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , відноситься до категорії справ, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства.
Однак з вищенаведеними висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, а також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до ст. 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За приписами пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до рекомендацій, які містяться в п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, якийздійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачі звернулися до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо проведеного 02.07.2021 року демонтажу об'єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , та за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, не звернув уваги на те, що КП «Київблагоустрій» не є суб'єктом владних повноважень і не здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції.
Зокрема, п. 2.1 Статуту КП «Київблагоустрій»визначено, що підприємство є юридичною особою, здійснює свою господарську діяльність на засадах повної самостійності, діє на принципах повного господарського розрахунку, веде бухгалтерський облік, статистичну звітність у порядку, встановленому законодавством України, набуває майнових та особистих немайнових прав, несе відповідніобов'язки, укладає угоди (договори, контракти) з юридичними та фізичними особами як в Україні, так і за її межами у встановленому законодавством порядку, виступає позивачем та відповідачем у суді, господарському та третейському суді від свого імені, має закріплене майно, поточний та інші рахунки в установах банків, казначейства, печатки з власним найменуванням, штампи, затверджені в установленому порядку, фірмовий знак чи знак обслуговування, бланки з власними реквізитами та інші атрибути.
Відповідно до п. 19.1.1 Правил благоустрою міста Києва, контроль за станом благоустрою міста, а також за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів» здійснюється Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою у м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад.
Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста та є органом, що вживає заходи із демонтажу (п.13.3.2 Правил благоустрою м. Києва). Заходи із демонтажу, в даному випадку, полягають у залученні організацій із наявною матеріально-технічною базою для можливості реалізації прийнятого рішення суб'єкта владних повноважень.
Комунальне підприємство «Київблагоустрій», як підпорядковане Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) підприємство залучається Департаментом до виконання покладених на останнього завдань, тобто фактично забезпечує Департамент матеріально-технічною базою для здійснення демонтажних робіт. Дії комунального підприємства «Київблагоустрій» щодо проведення демонтажу є похідними від Доручення Департаменту, не носять самостійного характеру, а тільки стосуються технічного виконання зобов'язального розпорядчого акту останнього.
Отже, відповідач Комунальне підприємство «Київблагоустрій» не є суб'єктом владних повноважень і не здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції, а лише вчиняє дії по демонтажу на підставі доручення (без делегування повноважень) від Департаменту міського благоустрою, при цьому ці дії є похідними і не носять самостійного характеру.
Враховуючи викладене, спір, що виник між позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині вимог про визнання протиправними дійне носить ознакпублічно-правового, що виключає можливість його розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Відтак, висновок суду першої інстанції про те, що справа у частині вимог позивачів про визнання протиправними дій відповідача по демонтажу належних їм об'єктів нерухомого майна підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, не відповідає вимогам ст. 19 КАС України та є помилковим, а ухвала суду про відмову у відкритті провадження у цій частині позовних вимог з тих підстав, що ці вимоги не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки Голосіївським районним судом м. Києва ухвалу від 09 серпня 2021 року в частині відмови у відкритті провадження постановлено з порушенням норм процесуального права, оскаржувана ухвала в цій частині підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст.379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 383 ЦПК України, Київськийапеляційний суд в складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу судді Голосіївського районного суду міста Києва від 09 серпня 2021 року в частині відмови у відкритті провадження у справі - скасувати, направити справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: