Справа № 11-cc/824/973/22
Єдиний унікальний номер761/39167/21 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
18 липня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участі прокурора ОСОБА_6
адвоката ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями директора ТОВ «КУА «БОНУМ ГРУП» ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року у кримінальному провадженні №22020000000000032,
Зазначеною ухвалою задоволено частково клопотання процесуального керівника - прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №22020000000000032 від 26.02.2020 року, що розслідується за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.258-5, ч.3 ст.212, ч.3 ст.209, ч.2 ст.205-1, ч.2 ст.362, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, в тому числі фінансово-господарські документи ТОВ «КУА «БОНУМ ГРУП», які були вилучені 27 жовтня 2020 року під час проведення обшуку приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: кв. 2 нежилих приміщеннях з №1 по №9 (гр.прим.№3 - колишня кв. АДРЕСА_2 ) (в літ Г), кв.4, приміщеннях №4/2. Обшук був здійснений на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2021 року.
Рішення слідчого судді мотивоване тим, що клопотання прокурора відповідало вимогам ст.171 КПК України, було належно обґрунтоване, доводи клопотання були підтверджені відповідними доказами. При цьому слідчий суддя погодився з доводами прокурора про те, що тимчасово вилучене майно фінансово - господарські документи мають ознаки речових доказів, оскільки відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, та можуть доводити чи спростовувати обставини, які є предметом доказування у даному кримінальному провадженні, а тому є необхідність у збереженні цих документів.
В апеляційній скарзі директор ТОВ «КУА «БОНУМ ГРУП» просить скасувати ухвалу слідчого судді та, відповідно, відмовити у задоволенні клопотання прокурора. На переконання апелянта слідчим суддею при розгляді клопотання була допущена неповнота дослідження доводів прокурора щодо відповідності тимчасово вилученого майна речовим доказам, що в своє чергу, призвело до невідповідності висновків слідчого судді щодо необхідності накладення арешту. Апелянт зазначає, що прокурором не доведено, а слідчим суддею не було встановлено, що до жодної юридичної особи, документи якої вилучено, не було пред'явлено жодних обвинувачень та не було притягнуто до кримінальної відповідальності. Слідчим суддею не враховано розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, не враховано наслідки, які були отримані юридичними особами під час вилучення їх майна. Окрім того, апелянт вказує, що слідчим суддею не надано належної оцінки тій обставині, що діяльність товариства «КУА «БОНУМ ГРУП» є правомірною, та зазначає, що жодна особа товариства не має процесуального статусу у даному кримінальному провадженні. Також додає апелянт, що слідчий суддя не звернув увагу при прийнятті рішення на те, що під час обшуку були вилучені документи, що становлять персональні дані, а саме документи, які збираються та обробляються товариством, як суб'єктом первинного фінансового моніторингу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, клопотання про накладення арешту до слідчого судді надійшло в кримінальному провадженні №22020000000000032 від 26.02.2020 року, що розслідується Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.258-5, ч.3 ст.212, ч.3 ст.209, ч.2 ст.205-1, ч.2 ст.362, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що групою осіб, за попередньою змовою, з метою реалізації злочинного умислу, упродовж 2019-2021 років, вчиняються протиправні дії, які полягають у штучному формуванні податкового кредиту з ПДВ, рядом суб'єктів господарської діяльності, шляхом підміни номенклатурі товарів. Вказана протиправна діяльність у подальшому дає змогу ухилятись від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів підприємствам реального сектору економіки та призводить до завдання збитків державі в особливо великих розмірів.
В ході обшуку, що мав місце 27 жовтня 2020 року на підставі ухвали слідчого судді в офісних приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: кв. 2 нежилих приміщеннях з №1 по №9 (гр.прим.№3 - колишня кв.№3) (в літ Г), кв.4, приміщеннях №4/2 було вилучено речі, фінансово - господарські документи ряду СГД в тому числі ТОВ «КУА «БОНУМ ГРУП».
Враховуючи що клопотання прокурора про арешт майна було подано з дотриманням вимог ст..171 КПК України та відповідало вимогам ст.170 КПК України, а тимчасово вилучене майно мало ознаки речових доказів, слідчий суддя задовольнив клопотання.
З таким рішенням колегія суддів погоджується.
Так, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
На думку колегії суддів, в клопотанні органу досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на майно, яке було вилучено 27 жовтня 2020 року під час проведення обшуку приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: кв. 2 нежилих приміщеннях з №1 по №9 (гр.прим.№3 - колишня кв. АДРЕСА_2 ) (в літ Г), кв.4, приміщеннях №4/2. з метою його збереження, оскільки за матеріалами доданими до клопотання вони можуть містити інформацію про об'єкт досудового розслідування.
За таких обставин, посилання апелянта на відсутність будь-яких правових підстав для накладення арешту на майно, вилученого під час проведення обшуку не може прийматися до уваги.
Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, зазначене у клопотанні прокурора, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта, слід визнати непереконливими.
Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року, якою задоволено частково клопотання процесуального керівника - прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №22020000000000032 від 26.02.2020 року, що розслідується за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.258-5, ч.3 ст.212, ч.3 ст.209, ч.2 ст.205-1, ч.2 ст.362, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, в тому числі фінансово-господарські документи ТОВ «КУА «БОНУМ ГРУП», які були вилучені 27 жовтня 2020 року під час проведення обшуку приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: кв. 2 нежилих приміщеннях з №1 по №9 (гр.прим.№3 - колишня кв.№3) (в літ Г), кв.4, приміщеннях №4/2. Обшук був здійснений на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2021 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями директора ТОВ «КУА «БОНУМ ГРУП» ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4