Провадження № 11-кп/803/2188/22 Справа № 207/260/20 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
02 серпня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12019040780001370 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 липня 2022 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст.121 КК України, якому продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16 вересня 2022 року,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 просить ухвалу суду скасувати як незаконну, та обрати обвинуваченому ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що судом першої інстанції не надано оцінки всім доводам сторони захисту.
Стверджує, що підозра є необгрунтованою, при цьому, стороною обвинувачення не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Звертає увагу на те, що обвинувачений майже 3 роки перебуває під вартою.
Окрім того, допитаний в судовому засіданні батько обвинуваченого повідомив, що він має вплив на обвинуваченого, а тому зможе здійснити належний контроль за виконанням ним своїх обов'язків.
Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 липня 2022 року ОСОБА_6 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16 вересня 2022 року.
Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначив, що обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким злочином, раніше судимий, не працює, не має міцних соціальних зв'язків, а тому обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілу, які ще не допитані, переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Від обвинуваченого, захисника та прокурорів - процесуальних керівників не надійшло клопотання про їх участь у розгляді провадження, у зв'язку з чим відповідно до ст.4221 КПК України розгляд апеляційної скарги проведено у відсутність обвинувачених, захисника та прокурора.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги захисника не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до матеріалів провадження, на розгляді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт № 12019040780001370 щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст.121 КК України.
З матеріалів провадження вбачається, що ухвалою суду від 10.12.2019 року до обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався.
Прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції 19.07.2022 року було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 з підстав наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Розглядаючи вказане клопотання прокурора, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. ст. 199, 331 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Під час апеляційного розгляду ухвали суду встановлено, що зазначені вимоги закону при розгляді клопотання були дотримані в повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що, вирішуючи клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою, судом правильно встановлена наявність ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, при цьому враховано особу обвинуваченого, який раніше судимий, не працює, міцних соціальних зв'язків не має.
Окрім того, відповідно до клопотання прокурора, обвинувачений вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення, маючи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, при цьому покинув місце вчинення злочину, відразу після його вчинення.
Також слід зазначити, що до ризиків належить наявність введеного в Україні воєнного стану, оскільки вказана обставина суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Разом з цим, посилання суду на ризики незаконного впливу на свідків та потерпілу, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки прокурором в клопотанні про продовження запобіжного заходу ОСОБА_6 вказані ризики не були заявлені.
Однак, оскільки встановлено ризики, що підтверджуються зазначеними обставинами, тому для їх запобігання необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підстав для застосування судом до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені обставини.
Також, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України, із застосуванням насильства, та ч.2 ст.121 КК України, що спричинило смерть потерпілого, а тому, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суддя також має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, та щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Твердження захисника про те, що судом не надано оцінки всім доводам сторони захисту є необгрунтованим, оскільки колегією суддів встановлено, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам КПК України, оскільки містить всі необхідні відомості, передбачені ч.1 ст.196 КПК України, в тому числі, встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та зазначено щодо неможливості застосування іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
Посилання захисника на те, що підозра є необгрунтованою є безпідставним, оскільки відповідно до клопотання прокурора підозра ОСОБА_6 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показами свідків, протоколом огляду місця події, протоколами проведення слідчих експериментів, речовими доказами, протоколами пред'явлення особи для впізнання, висновками судово-медичних експертиз, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. Окрім того, встановлення обставин суб'єктивної та об'єктивної сторони кримінального правопорушення є задачею судового розгляду, відповідно до якого, у випадку встановлення відсутності складу кримінального правопорушення постановлюється виправдувальний вирок.
Доводи апеляційної скарги про те, що стороною обвинувачення не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 відповідає вимогам ч.3 ст.199 КПК України, так як в ньому, в тому числі, зазначені обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, а також щодо неможливості застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Твердження захисника про те, що обвинувачений ОСОБА_6 майже 3 роки перебуває під вартою не є підставою для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу або скасування запобіжного заходу, оскільки розгляд кримінального провадження триває, викликано для допиту експерта та не досліджено додаткові докази, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5, ч.1 ст.177 КПК України.
Посилання захисника на те, що батько обвинуваченого має вплив на останнього, а тому зможе здійснити належний контроль за виконанням ним своїх обов'язків, колегія суддів вважає таким, що не зменшує заявлені у кримінальному провадженні ризики, враховуючи вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень під час домашнього арешту.
Клопотання про допит свідка не підлягає задоволенню на підставі ч.3 ст.404 КПК України, відповідно до якої не наведено підстав для його допиту.
Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Будь-яких порушень КПК України при постановленні ухвали, що оскаржується, судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 липня 2022 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 липня 2022 року щодо ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ _________ __________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3