Справа № 439/888/20 Головуючий у 1 інстанції: Петейчук Б.М.
Провадження № 22-ц/811/3819/21 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
01 серпня 2022 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Ванівського О.М.,
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Секретар Оксани Леонідівни на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 09 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
Короткий зміст позовних вимог.
В липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовними вимогами до відповідача ОСББ «Надія», у яких просила суд стягнути з відповідача 2 370 гривень завданої матеріальної шкоди та 10 000 гривень на відшкодування заподіяної моральної шкоди.
В обґрунтування позову посилалась на те, що 07 травня 2020 року в квартирі АДРЕСА_1 , трапилось залиття. В результаті залиття пошкоджена стеля кухні. Також виявлені осипання штукатурки в санвузлі площею до 0,5 м2 в районі водопровідної груби, водяна пляма з відставанням побілки на стелі кухні площею до 1 м2.
Вказувала, що ймовірними причинами залиття є:
-вихід з ладу трубопроводу холодного водопостачання в місці міжповерхового перекриття;
-відсутність контролю за технічним етапом водопровідної мережі (каналізації);
-необережне користування водопровідної мережі (каналізації) власниками (мешканцями) квартири АДРЕСА_2 .
Наголошувала, що звернулася до голови ОСББ «Надія» Лесика Мирослава Степановича із заявою щодо скликання комісії для проведення обстеження її квартири за фактом залиття її сусідами, які проживають поверхом вище та скласти відповідний акт. Проте станом на день звернення із позовною заявою до суду, жодна комісія від ОСББ «Надія» обстеження не проводила, відповідного акту складено не було.
Зазначала, що голова ОСББ «Надія» надав письмову відповідь, що обстеження квартири буде проводитись після огляду спеціалістами з Бродиводоканал в його присутності.
Вважає, що залиття квартири АДРЕСА_1 , відбулося з вини відповідача. Однак у добровільному порядку відповідач відмовляється відшкодувати позивачу завдану шкоду.
Звертає увагу, що вартість ремонтно-будівельних робіт об'єкта нерухомого майна, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень внаслідок залиття, становить 2 370 гривень. Окрім цього позивачці завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях та хвилюваннях, які вона відчувала через пошкодження її майна. Позаяк вона вимушена звернутися до центру з надання безкоштовної вторинної правової допомоги та збирати необхідні документи, щоб підтвердити, що вона потребує надання такої допомоги. Враховуючи вік позивачки та стан її здоров'я (а саме: гіпертонічну хворобу II ступені та кардіосклероз), внаслідок неправомірних дій відповідача, звичайний ритм її життя був змінений. Остання несла психологічні страждання. Тому відшкодування моральної шкоди в матеріальному еквіваленті в розмірі 10 000 гривень буде в повній мірі розумним відшкодуванням за понесені страждання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 09 вересня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її доводи.
Рішення суду оскаржила представник ОСОБА_1 - адвокат Секретар Оксана Леонідівна, подавши апеляційну скаргу.
Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням усіх фактичних обставин справи.
Вказує, що в матеріалах справи міститься акт, згідно якого слідує, що 01 липня 2020 року у квартирі відповідачки за АДРЕСА_1 було проведено обстеження комісією Бродівської управляючої компанії, внаслідок якого встановлено, що замокання стель у квартирі були спричинені несправністю загально будинкового каналізаційного стояка, діаметром 110 мм.
Крім того, будь-яких доказів проведення профілактичних оглядів системи водопостачання та водовідведення в будинку АДРЕСА_3 із періодичністю встановленою законодавством, ОСББ «Надія» не надано.
Вважає, що залиття квартири позивачки сталося з причини неналежного технічного обслуговування внутрішньо будинкових каналізаційних систем балансоутримувачем будинку, що призвело до залиття.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов задоволити.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "VarelaAssalinocontrelePortugal", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Встановлено, що 29 травня 2020 року в квартирі АДРЕСА_1 , зафіксовано наслідки залиття міжповерхового перекриття між квартирами АДРЕСА_4 та квартирою АДРЕСА_2 . А саме: осипання штукатурки в санвузлі площею до 0,5 м2 в районі водопровідної труби, водяна пляма з відставанням побілки на стелі кухні площею 1 м2.
Ймовірними причинами залиття є:
-вихід з ладу трубопроводу холодного водопостачання в місці міжповерхового перекриття;
-відсутність контролю за технічним станом водопровідної мережі (каналізації) чи необережного користування нею власниками (мешканцями) квартири АДРЕСА_2 .
Акт складено за результатами зовнішнього обстеження в квартирі за АДРЕСА_4 , при відсутності доступу до квартири за АДРЕСА_2 , що підтверджується Актом про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого або холодного водопостачання від 29.05.2020 року, який складений комісією в складі: голови комісії - міського архітектора Лящука Дмитра Євгеновича, юриста міської ради - Данильчука Андрія Романовича, депутата міської ради - Шелест Людмили Василівни (а.с. 33).
ОСОБА_1 належить частка у праві спільної часткової власності, в розмірі 1/3, на житлову квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 215942918 від 12.07.2020 року; Будинковою книгою; Свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок) від 14.03.1994 року, яка зареєстрована у реєстрову книгу за № 21; Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 26.03.1996 року (а.с. 20-25).
Житлова квартира за АДРЕСА_5 , перебуває у володінні ОСОБА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 215942916 від 12.07.2020 року, відповіддю на звернення № 433/01-16 від 24.12.2020 року, яка надана приватним нотаріусом Бродівського районного нотаріального округу Головного територіального управління юстиції в Львівській області Кривіцькою Маріанною Анатоліївною, Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 61730301 від 18.09.2020 року, фотознімками (а.с. 26, 35-36, 59, 62, 91, 103).
Вартість відновлювального ремонту квартири за АДРЕСА_1 , після залиття міжповерхового перекриття між квартирами АДРЕСА_4 та квартирою АДРЕСА_2 - становить 2 370 гривень 00 копійок, що підтверджується довідкою «Замовлення», яка видана фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , Технічною характеристикою квартири (а.с. 31, 97).
ОСОБА_1 звернулася до правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія» із метою скликання комісії для проведення обстеження квартири за фактом залиття. Проте отримала відповідь, що комісія буде скликана після огляду спеціалістами з Комунального підприємства «Броди водоканал», що підтверджується заявою від 02.06.2020 року та відповіддю від 02.06.2020 року (а.с. 34).
За результатами обстеження квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_1 , встановлено, що замокання стель у квартирі за АДРЕСА_4 були спричинені несправністю загально будинкового каналізаційного стояка, діаметром 110 міліметрів. Обстеження проводилося за зовнішнім оглядом, що підтверджується Актом про результати обстеження квартири АДРЕСА_5 від 01.07.2020 року № 78, який складений комісією в складі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с. 53).
Позиція Апеляційного суду.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачкою недоведена наявність протиправної поведінки відповідача у заподіянні наслідків (заподіяння матеріальної шкоди). Суд вважав, що надані позивачкою докази, такі як акт про залиття від 29.05.2020, акт №78 від 01.07.2020 в сукупності з показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які були допитані в судовому засіданні не підтверджують перед судом тієї обставини, що замокання стелі у санвузлі та кухні квартири АДРЕСА_1 сталось із вини відповідача, внаслідок виходу із ладу загальнобудинкового каналізаційного стояка, оскільки досліджені судом докази дають лише можливість припускати, що це є однією із причин замокання стелі у зазначеній квартирі, а не справжня, дійсна причина такого.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.
Відповідно до ст..81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, для правильного вирішення спору суду належало встановити наявність обставин, які дають підстави для покладення на відповідача обов'язку відшкодувати шкоду. До таких належать протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина завдавача шкоди.
Відповідно до ст..1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст.. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
Відповідно до ст.. 16 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: 1) проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; 2) міжопалювальний період для систем опалення виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; 3) ліквідацію наслідків аварії.
У разі застосування планової перерви в наданні комунальних послуг виконавець зобов'язаний повідомити споживача через засоби масової інформації або в інший спосіб, що гарантує доведення такої інформації до кожного споживача, про таку планову перерву не пізніш як за 10 робочих днів (крім перерви на ліквідацію наслідків аварії). У повідомленні необхідно зазначити причину та строк перерви в наданні відповідних послуг.
У разі застосування перерви в наданні комунальних послуг на ліквідацію наслідків аварії виконавець зобов'язаний повідомити споживача через засоби масової інформації або в інший спосіб, що гарантує доведення такої інформації до споживача, про таку перерву не пізніш як через три години з початку такої перерви. У повідомленні зазначаються причини та строк перерви в наданні відповідних комунальних послуг.
Якість комунальної послуги повинна відповідати вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства та договором. Обов'язок забезпечення відповідності якості комунальної послуги встановленим вимогам покладається на виконавця такої послуги. Обов'язок забезпечення відповідності якості послуги з управління встановленим вимогам та договору покладається на управителя багатоквартирного будинку.
Захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.
Обов'язок щодо забезпечення готовності до надання комунальних послуг внутрішньобудинкових систем, що знаходяться в житловому будинку (у тому числі багатоквартирному) і призначені для надання комунальних послуг, покладається на власника такого будинку (співвласників багатоквартирного будинку), якщо цей обов'язок не покладено ним (ними) на управителя чи іншу особу відповідно до закону або договору.
У разі настання перерв, визначених цією статтею, плата за відповідні житлово-комунальні послуги за час таких перерв не нараховується.
Згідно з ст..7 «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;
Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов'язаний:
1) забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;
2) готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором;
3) без додаткової оплати надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, передбачену законодавством;
4) своєчасно проводити підготовку об'єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період;
5) розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг;
Відповідно до ст.. 27 ЗУ «Про житлово - комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.
У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг.
Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов'язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.
Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.
У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, централізованого постачання гарячої води або постачання природного газу споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії.
Порядок здійснення забору проб та проведення їх дослідження щодо послуг з централізованого водопостачання, централізованого постачання гарячої води та послуг з постачання природного газу затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі встановлення за результатами дослідження відібраних проб факту постачання послуг неналежної якості витрати споживача на оплату проведених досліджень проб підлягають компенсації за рахунок виконавця відповідної послуги.
У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.
Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п'яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).
Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Вказані правила визначають порядок надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій, в тому числі забезпечення нормального функціонування жилих будівель та прибудинкових територій протягом усього періоду їх використання за призначенням;
Технічне обслуговування жилих будинків це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання.
Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку.
Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.
Згідно з п. 5.3.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно, зокрема, регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи промерзання трубопроводів, витік води та ін.; здійснювати не рідше одного разу на рік профілактичне обслуговування запірної арматури (з прогонкою вентилів кранів), прочищення дворової та не рідше двох разів у рік - будинкової каналізаційної мережі; вчасно виконувати роботи з ремонту внутрішньо будинкових водопровідно-каналізаційних систем за заявками мешканців, усувати засмічення в системі.
Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 14.01.2009 року не передбачено відповідальності мешканців будинку, зокрема, за водовідведення, оскільки це є обов'язком балансоутримувача. Мешканець будинку є споживач та відповідає за збереження та належну експлуатацію майна всередині своєї квартири.
У пункті 12 Правил зазначено, що балансоутримувач житлового будинку несе відповідальність перед власниками квартир в разі ненадання послуг або неякісного надання послуг, що призвело до нанесення збитків.
Враховуючи, що Актом про результати обстеження №78 від 01 липня 2020 року встановлено, що замокання стель у квартирі АДРЕСА_4 були спричинені несправністю загально будинкового каналізаційного стояка, діаметром 110 мм., ОСББ «Надія» як балансоутримувач будинку несе відповідальність за завдані збитки.
Відповідно до п. 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Неусунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов'язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку.
У разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).
Покликання відповідача на те, що ОСОБА_1 не пустила комісію в квартиру, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки ОСОБА_1 ще 02.06.2020 року зверталась до ОСББ «Надія» з заявою про складення акта, проте, в порушення вимог законодавства, комісія для огляду прийшла тільки 21 березня 2021 року.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить ддо висновку, що з ОСББ «Надія» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 2 370 грн. матеріальної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В постанові Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина 2 ст. 23 ЦК України).
Відповідно до частини 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода - це негативні наслідки (втрати) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв'язку з посяганням на її права та інтереси.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
При оцінці обґрунтованості вимог позивачів у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об'єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.
Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.
Разом з тим, з огляду на моральну зумовленість виникнення інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.
Апеляційний суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 2000грн. моральної шкоди.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Секретар Оксани Леонідівни - задовольнити частково.
Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 09 вересня 2021 року - скасувати.
Постановити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.
Стягнути з ОСББ «Надія» на користь ОСОБА_1 2370 грн. матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди.
Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 01 серпня 2022 року.
Головуючий : Ванівський О.М.
Судді: Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.