Справа № 462/1969/22 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.
Провадження № 22-ц/811/1864/22 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
про повернення апеляційної скарги
01 серпня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Ванівського О.М.
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 16 червня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , з участю третьої особи приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Лучко Ірини Ярославівни про визнання договору недійсним, -
Оскаржуваною ухвалою у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , з участю третьої особи приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Лучко Ірини Ярославівни про визнання договору недійсним - відмовлено за його безпідставністю.
Не погодившись із вище зазначеною ухвалою ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу.
У статті 129 Конституції України у числі основних засад судочинства зазначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно норм процесуального закону, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції має відбуватись з дотриманням певних умов.
Стаття 353 ЦПК України встановлює вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду.
Системне тлумачення статті 353 ЦПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжкових ухвал місцевого суду взагалі, їх право лише відтерміновується до прийняття остаточного рішення у справі.
Як вбачається з апеляційної скарги, апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про зупинення розгляду справи.
Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції відповідно до буквального змісту кожного з пунктів.
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте, такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Volovik v. Ukraine» (Воловік проти України) від 06 грудня 2007 року, § 53, 55).
Крім цього, Європейський суд з прав людини також зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення у справі «Shishkov v. Russia» (Шишков проти Росії), від 20 лютого 2014 року, § 110).
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Наведене дає підстави для висновку про те, що законом передбачено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку, при цьому, у разі оскарження ухвали суду першої інстанції, яка не передбачена переліком, для апеляційного суду також діє імперативна норма, яка передбачає повернення апеляційної скарги.
В свою чергу, у переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, відсутня ухвала про відмову в задоволенні заяви про зупинення розгляду справи, відтак така не може бути предметом окремого оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч. 2 ст. 353 ЦПК України).
Враховуючи те, що оскаржувана ухвала не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 16 червня 2022 року не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню скаржнику.
При цьому, якщо, на думку апелянта, відповідні процесуальні порушення допущені судом, унеможливлять захист прав та інтересів, такі можуть бути підставами оскарження рішення суду по суті спору.
За таких обставин відсутні підстави для вирішення питання відповідності апеляційної скарги вимогам цивільного процесуального закону.
Керуючись ст. ст. 356, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 16 червня 2022 року повернути скаржнику.
Роз'яснити апелянту, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді: Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.