Ухвала від 01.08.2022 по справі 161/21289/21

Справа № 161/21289/21 Провадження №11-сс/802/271/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Категорія:запобіжний захід. Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2022 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

підозрюваного - ОСОБА_8 ,

перекладача - ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 липня 2022 року щодо ОСОБА_8 (ЄРДР № 12021030580001838),

В С Т А Н ОВ И В:

Слідчий СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бендери, Республіки Молдова, жителя та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , молдованина, громадянина Молдови, із базовою загальною середньою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше судимого вироком Суворовського районного суду м.Одеси від 09 липня 2020 року за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12021030580001838.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 липня 2022 року клопотання слідчого задоволено, застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 18 вересня 2022 року включно, з визначенням розміру застави 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 173 670 (сто сімдесят три тисячі шістсот сімдесят) гривень.

В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 вважає ухвалу слідчого судді незаконною. Посилаються на те, що слідчим не надано доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Також зазначає, що слідчим суддею не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти можливим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Також зазначає, що слідчий суддя вийшов за межі клопотання, оскільки в ньому слідчий просив визначити розмір застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тоді як слідчий суддя визначив в розмірі 70. Вказує, що підозрюваний одружений, тимчасово не працює, а тяжкість злочину, в якому ОСОБА_8 підозрюється, не дає підстави для застосування щодо нього найсуворішого запобіжного заходу. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які підтримували подану апеляційну скаргу і просили скасувати ухвалу слідчого судді, міркування прокурора, який апеляційну скаргу заперечував і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, пояснення слідчого, перевіривши матеріали клопотання за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Згідно вимог ч.4 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень ч. ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Приписами ст.177 КПК України визначено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України;

- наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України, а саме переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення;

- недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого.

Як убачається з матеріалів провадження, 30 жовтня 2021 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів (а.п.58-59).

Обгрунтованість оголошеної ОСОБА_8 підозри повністю стверджується такими доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 (а.п.8-9, 20-21), протоколом огляду місця події від 22.07.2021 (а.п.10-13), протоколом допиту свідка ОСОБА_13 (а.п.14-16), протоколом пред'явлення особи для впізнання (а.п.32-43), протоколами обшуків (а.п.48-55, 56-57).

Вирішуючи питання про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя в цілому мотивував своє рішення.

З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.

Слідчий суддя правильно врахував дані про особу підозрюваного, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого в період іспитового строку за попереднім вироком, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років. Також враховано і ту обставину, що ОСОБА_8 переховувався від органів досудового розслідування, перебував у розшуку тривалий час.

За викладених обставин у сукупності апеляційний суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_8 є недостатнім.

Доводи наведені в апеляційній скарзі захисника щодо неправильного визначення розміру застави стосовно ОСОБА_8 , а також такого, що визначений розмір застави є більшим, ніж прохав слідчий в своєму клопотанні, є необґрунтованими та безпідставними, з врахуванням таких обставин.

З аналізу положень ч.1 ст.184 КПК України убачається, що слідчий не наділений повноваження для визначення розміру застави під час складання клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Положеннями ч.4 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України регламентовано, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При обранні розміру застави стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , слідчий суддя суду дотримався вищезазначених вимог процесуального закону та при визначенні розміру застави врахував всі необхідні для цього обставини, а саме тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, також взято до уваги дані про його особу та ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого в період іспитового строку, тривалий час переховувався від органів досудового розслідування, у зв'язку з чим оголошувався у розшук, на підставі цього слідчий суддя прийшов до висновку про можливість визначити ОСОБА_8 розміру застави у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 173 670 (сто сімдесят три тисячі шістсот сімдесят) гривень.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є правом слідчого судді та конкретно в даному кримінальному провадженні слідчий суддя прийшов до висновку про можливість визначення щодо ОСОБА_8 саме такого розміру застави, належним чином обґрунтувавши своє рішення в ухвалі суду, з даними висновками слідчого судді погоджується і суд апеляційної інстанції.

Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі захисника, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 липня 2022 року щодо ОСОБА_8 - без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді:

Попередній документ
105557465
Наступний документ
105557467
Інформація про рішення:
№ рішення: 105557466
№ справи: 161/21289/21
Дата рішення: 01.08.2022
Дата публікації: 25.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Волинський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (25.11.2021)
Дата надходження: 25.11.2021
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
АРТИШ ЯРОСЛАВ ДАНИЛОВИЧ
суддя-доповідач:
АРТИШ ЯРОСЛАВ ДАНИЛОВИЧ