П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 серпня 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/232/22
Категорія:112010200 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:04.05.2022 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1) про:
- визнання протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУПФ України в Одеській області) оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2021 року, у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ), положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку з 01 січня 2021 року основного розміру пенсії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до ГУПФ України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2021 року, у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку з 01 січня 2021 року основного розміру пенсії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він - капітан 2 рангу запасу звільнений з військової служби з посади начальника науково-дослідного управління оперативного (бойового) забезпечення Військово-Морських Сил науково-дослідного центру Збройних Сил України "Державний океанаріум" Інституту Військово-Морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 22 червня 2020 року №174. В тому ж році йому призначено пенсію за вислугою років.
Позивач зазначав, що оклад за військовим званням та посадовий оклад, які увійшли у грошовий атестат №460/1938 від 30 липня 2020 року (додаток 5) та довідку про розміри щомісячних додаткових видів забезпечення №460/1939 від 30 липня 2020 року (додаток 6), видані Інститутом Військово-Морських Сил Національного університету "Одеська морська академія", і на підставі яких був розрахований розмір його пенсійного забезпечення, обчислені з розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня 2018 року, який складав 1 762 грн. З 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 2 270 грн., тому, на переконання позивача, з 01 січня 2021 року у нього виникло право на перерахунок розміру його пенсії.
02 грудня 2021 року позивач звернувся із заявою до військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1, в якій, з урахуванням зазначеного вище, просив підготувати та надати до ГУПФ України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку з 01 січня 2021 року основного розміру пенсії. Проте, отримав відповідь, якою позивачу було відмовлено у задоволенні заяви.
Позивач вказує, що відмовляючи у задоволенні заяви відповідач наводить висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27 травня 2021 року у справі №520/5794/20, в якій був зовсім інший предмет позову.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що починаючи з дня набрання чинності п.6 Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 (далі - Постанова №103), припинив свою дію п.4 Постанови №704 (в редакції від 30 серпня 2017 року). який передбачав застосування під час визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання у якості розрахункової величини розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року, а також обмежувальну величину у розмірі 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Проте, на думку відповідача, позивач виходячи з того, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18. якою було визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103, здійснив помилковий висновок про те, що починаючи з 29 січня 2020 року відновила свою дію попередня редакція п.4 Постанови №704, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу - визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідач вважає, що скасування у судовому порядку п.6 Постанови №103, яким були внесені зміни до п.4 Постанови №704 не поновлює дію попередньої редакції п.4 Постанови №704. Зокрема, не зважаючи на те, що п.6 Постанови №103 втратив чинність 29 січня 2020 року, сама Постанова №704 досі викладена в редакції Постанови №103, де в п.4 зазначено: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
З урахуванням викладеного, ІНФОРМАЦІЯ_1 керувався чинною Постановою №704 та вказаною нормою (пунктом 4), яка є обов'язковою для застосування, оскільки іншої не існує, а попередня не може бути відновлена судом.
Крім того, відповідач вказував, що позивачем, а також його представником не було надано до ІНФОРМАЦІЯ_1, а також до суду відомостей, а також відповідних доказів на їх підтвердження щодо підвищення посадових окладів, окладів за військовим званням відповідних до позивача категорій військовослужбовців з 01 січня 2021 року або про зміну розміру посадових окладів, окладів за військовим званням зазначених осіб з 01 січня 2021 року.
За умови ненадходження з ГУПФ України в Одеській області до ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідного списку, а також за умови відсутності правових підстав для складання нової довідки про розмір грошового забезпечення щодо позивача, у ІНФОРМАЦІЯ_1 були відсутні правові підстави для підготовки та подання до ГУПФ України в Одеській області нових довідок про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку його пенсії.
Відповідач переконаний, що відмовляючи у підготовці нової довідки станом на 01 січня 2021 року із зазначенням у довідці визначеного позивачем на власний розсуд розміру посадового окладу та окладу за військовим званням ІНФОРМАЦІЯ_1 діяв правомірно та у межах повноважень.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій він зазначив, що адміністративний позов підтримує в повному обсязі, а доводи викладені у відзиві вважає необґрунтованими.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2022 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу на його аргументи, формально розглянув справу, взявши перший ліпший шаблон, чим порушив право позивача на справедливий суд.
Застосування відповідачем положень Постанови №704 зі змінами, внесеними Постановою №103, та використовуючи величину прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року зводить нінащо наслідки прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18 в частині внесення змін до Постанови №704. Адже, правові наслідки дії законної сили судового рішення, передбачають, що зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства чи шляхом ігнорування рішень суду, тому вважає, що його позовні вимоги належать до задоволення.
Відзиву на апеляційну скаргу на адресу суду апеляційної інстанції не надходило.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:
ОСОБА_1 звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1, на яку надано відповідь від 21 грудня 2021 року за №943/16132, в якій зазначено, що у позивача не виникало право на проведення перерахунку призначеної пенсії з 01 січня 2021 року, та як наслідок у ІНФОРМАЦІЯ_1 не виникали законні підстави на здійснення підготовки нових довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, із зазначенням у цих довідках відомостей про розмір грошового забезпечення за станом на 01 січня 2021 року з урахуванням іншого розміру посадового окладу та окладу за військовим званням у визначених позивачем на власний розсуд розмірах із застосуванням в якості розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного за станом на 01 січня 2021 року. Також, з огляду на ненадходження з відповідного ГУПФ України відповідного списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, у якому зазначено позивача, у ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні правові підстави для оформлення та надання до ГУПФ України в Одеській області нових довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Позивач вважає, що такі дії відповідача є протиправними, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 01 січня 2021 року не відбулось зміни розміру грошового забезпечення як обов'язкової передумови для виникнення у відповідача обов'язку зі складення довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця для перерахунку пенсії, що свідчить про відсутність підстав для видачі оновлених довідок позивачу. Відповідно, суд першої інстанції вважав позов таким, що не підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", п.4 Постанови №704.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 4 Постанови №704 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Така редакція Постанови №704 діяла до 24 лютого 2018 року, оскільки п.6 Постанови №103 (яка набрала чинності 24 лютого 2018 року) до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких п.4 Постанови № 704 викладено у новій редакції: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Отже, на момент набрання чинності Постановою №704 (01 березня 2018 року) п.4 зазначеної постанови викладений у редакції згідно з п.6 Постанови №103.
Разом з тим, згідно п.1 Примітки Додатку 1 Постанови №704 "Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1041 від 20 грудня 2017 року) посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відповідно до Примітки Додатку 14 "Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Проте, з 29 січня 2020 року п.6 Постанови №103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18.
Водночас, колегія суддів зазначає, що 06 грудня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон України №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01 січня 2017 року (далі - Закон №1774-VIII).
Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Тобто, з моменту набрання чинності Законом №1774-VIII (01 січня 2017 року) на законодавчому рівні існує заборона застосовувати мінімальну заробітну плату, як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Оскільки, Закон України має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України, то застосуванню підлягають саме норми Закону, як правового акта вищої юридичної сили.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій.
В постанові у справі № 200/9195/19-а від 04 листопада 2020 року Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків: "Зі змісту Закону № 1774-VIIІ вбачається, що ним вносилися зміни до низки законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Отже, таким приписом законодавець заборонив застосовувати розмір мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів. Водночас, п.3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VIII законодавець передбачив, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року. З прийняттям Закону №1774-VIII в Україні було змінено підхід щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини не лише при визначенні посадових окладів, а й щодо розрахунку всіх виплат, де раніше застосовувалася як розрахункова величина мінімальна заробітна плата. Аналіз такого правового регулювання дає підстави зробити висновок про те, що законодавець, по-перше, заборонив застосовувати для визначення розмірів посадових окладів розмір мінімальної заробітної плати; по-друге, чітко передбачив, що для визначення посадових окладів застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений на 01 січня відповідного календарного року".
Скасування в судовому порядку п.6 Постанови №103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу позивача та не може слугувати підставою для надання до ГУПФУ оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 не створює підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача.
Крім того, у вказаний період уряд не приймав змін до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовляючи позивачу у складанні оновлених довідок, діяв правомірно та у межах повноважень.
За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 02 серпня 2022 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Суддя: Лук'янчук О.В. Ступакова І.Г.