03 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 204/8584/19 (2-а/932/305/20)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.09.2021 року у справі №204/8584/19 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №204/8584/19 з апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.09.2021 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 року апеляційну скаргу залишено без руху. Встановлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку, з зазначенням обґрунтованих причин поважності пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою та доказів підтверджуючих поважність причин пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою, документ про сплату судового збору.
На виконання вказаної ухвали суду подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та документ про сплату судового збору за подану апеляційну скаргу.
Надаючи оцінку поданому клопотанню, колегія суддів зазначає наступне.
Так, рішення суду першої інстанції було отримано скаржником 22.02.2022 року.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана лише у липні 2022 року, тобто з пропуском строку, встановленого п.4 ст.286 КАС України.
Скаржник посилається на воєнний стан як на підставу пропуску строку, водночас колегія суддів зазначає що доказів перебування відповідача у простою з моменту введення воєнних дій на території України не надано. Також не надано інших доказів які свідчили б про роботу відповідача в умовах воєнного стану.
З огляду на наведене, відповідачем не зазначено поважних причин пропуску строку та не зазначено чому останній не міг звернутися з апеляційною скаргою раніше, ніж після спливу 5 місяців з моменту отримання спірного рішення, враховуючий той факт що ст.286 КАС України встановлені скорочені строки на подання апеляційних скарг.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії” Суд звертав увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу”.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини “... підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…”.
Тобто, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом, зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначені скаржником у клопотанні про поновлення строку визнані судом неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями 299, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.09.2021 року у справі №204/8584/19.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко
суддя В.А. Шальєва