79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
03.10.07 Справа № 3/405-3/264А
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого -судді - М.В.Юркевича
суддів - М.І.Городечна
В.Л.Кузь
Розглянув апеляційні скарги ПП «Паритет КС»м. Львів
та Військового радгоспу «Львівський»с. Висів
на постанову господарського суду Львівської області від 21.02.2007 року
в адміністративній справі № 3/405-3/264 А
за позовом Військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Львівського ордена Червоної Зірки інститут Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету «Львівська політехніка»м. Львів
до відповідача Скнилівської сільської ради Львівської області
3-ті особи ПП «Паритет»м. Львів та Військовий радгосп «Львівський»с. Висів
Про визнання недійсним рішення Скнилівської сільської ради № 124 від 26.07.2005 року «Про надання в оренду земельної ділянки»
З участю представників :
від прокуратури: Палига О.І. -прокурор відділу
від позивача-1: Попович Ю.І. -ю/т.
від позивача-2: Дурач В.М. - нач. юрид. служби
від відповідача: Оприск Л.Є. -предст.
3-тя особа-1: Борсук П.Й.- предст.
3-тя особа-2: Цейко І.П. - предст
Права та обов'язки сторін передбачені ст.49 КАС України роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало.
Постановою господарського суду Львівської області від 21.02.2007 року в адміністративній справі № 3/405-3/264 А задоволено позов Військового прокурора Західного регіону України заявлений в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Львівського ордена Червоної Зірки інститут Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету «Львівська політехніка»до Скнилівської сільської ради, за участю третіх осіб ПП «Паритет»та Військовий радгосп «Львівський», визнавши нечинним рішення Скнилівської сільської ради № 124 від 26.07.2005 року про надання земельної ділянки в с. Скнилів в оренду ПП «Паритет КС».
ПП «Паритет КС»та Військовий радгосп «Львівський»не погоджуються з даною постановою місцевого господарського суду, тому у своїх апеляційних скаргах просять переглянути її в порядку апеляційного провадження, скасувати, з огляду на наступні обставини і підстави:
По апеляційній скарзі ПП «Паритет КС»:
- Суд першої інстанції задовольняючи клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання до суду адміністративного позову, неправильно визначив подію від якої можна відраховувати строк звернення до адміністративного суду. Такою подією не можна вважати дату, коли прокуратура дізналась про порушення кримінальної справи № 1702 відносно Фірича В.Ф. за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 і ч. 3 ст. 365 КК України, адже порушені права не прокуратури, а позивачів, в інтересах яких звернувся до суду прокурор;
- Місцевий господарський суд при винесенні оскарженої постанови прийшов до хибного висновку про те, що спірна земельна ділянка належить до земель оборони. В оскарженому судовому рішенні вказано, що режим права власності та користування землею визначається законами України. Сам Закон, зокрема, ст. 8 Закону України «Про оборону»передбачає, що Кабінет Міністрів України встановлює порядок надання Збройним Силам України, іншим формуванням у користування державне майно, в тому числі земельні ділянки. В оскарженому судовому рішенні є посилання на форму 6-зем (статистичної звітності) Скнилівської сільської ради станом на 01.01.2005 року, але такі дані не досліджені, а також відсутні докази, які б свідчили про включення спірної земельної ділянки в єдиний земельний кадастр. Постанова Кабінету Міністрів України не досліджувалася.
По апеляційній скарзі Військового радгоспу «Львівський»:
- Заступник військового прокурора Західного регіону України, пред'являючи позов в інтересах держави не обґрунтував свої вимоги, як це передбачають ст. ст. 92, 116, 177 КАС України та ст. 33 Закону України «Про власність». Жодних доказів того, що Міністерство оборони України в даних спірних правовідносинах належним чином уповноважене здійснювати функції держави, як це передбачає ст. 33 Закону України «Про власність», якою встановлено, що управління державним майном від імені народу здійснює відповідно Верховна Рада України і місцеві Ради народних депутатів України, а також уповноважені ними державні органи, прокурором в даній позовній заяві не наведено;
- Заявляючи позов про визнання недійсним рішення Скнилівської сільської ради № 124 від 26.07.2005 року в інтересах військового інституту НУ «Львівська політехніка», заступник прокурора необґрунтовано визначив Міністерство оборони України як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Міністерство оборони України не може виступати як позивач і сторона у господарському процесі, а його права як співзасновника навчального закладу визначаються відповідним законодавством України про вищу освіту;
- Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об'єкти визначаються Кабінетом Міністрів України. Законом України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», зокрема ст. 6 встановлено, що при розмежуванні земель державної та комунальної власності не можуть передаватися до земель комунальної власності серед інших і землі оборони, крім земельних ділянок під об'єкти соціально-культурного, виробничого та житлового призначення. Передана відповідно до Земельного кодексу Української РСР спірна земельна ділянка в постійне користування військовому навчальному закладу Міністерства оборони Союзу РСР -Львівському вищому військово-політичному училищу, станом на час видання оскаржуваних рішень перебувала у власності місцевих органів влади, а відповідно до вимог Закону України «Про власність», ЦК України, Земельного кодексу України, Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності»- у комунальній власності територіальної громади, оскільки цільове використання земельної ділянки було визначено як землі, передані для розміщення та обслуговування цілісного майнового комплексу відгодівлі тварин, тобто відповідно до ст. 6 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності»- має статус землі під об'єктами виробничого призначення;
- Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 27 ЦК України право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства, організації чи установи. В той же час, передбаченими положеннями ст. 37 ЦК України встановлено, що юридична особа припиняє свою діяльність шляхом ліквідації чи реорганізації;
- Акт на постійне землекористування спірною земельною ділянкою був виданий відповідно до законодавства Української РСР військово-навчальному закладу. В подальшому, даний вищий військовий навчальний заклад неодноразово проходив процедуру реорганізації та ліквідації. Реорганізація учбового закладу шляхом перетворення, а в подальшому приєднання є юридичним фактом для припинення його права на користування земельною ділянкою.
Прокурор та позивачі проти апеляційних скарг заперечили, оскаржене рішення вважають таким, що ґрунтується на чинному законодавстві, відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи. В задоволені апеляційних скарг просять відмовити, а постанову господарського суду Львівської області -залишити без змін.
Причини та підстави відкладення розгляду справи викладені в попередніх ухвалах Львівського апеляційного господарського суду.
В ході перегляду оскарженої постанови за наявними матеріалами та доказами у справі, Львівським апеляційним господарським судом з'ясовано:
Рішенням Скнилівської сільської ради від 26.07.2005 року № 124 розглянуто звернення ПП «Паритет КС»і вирішено передати останньому в оренду земельну ділянку площею 10,2 га терміном на 15 років за адресою: с. Скнилів, вул. Чорновола, 2.
Військовий прокурор, непогодившись з даним рішенням звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Львівського ордена Червоної Зірки інститут Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету «Львівська політехніка»про визнання рішення недійсним.
В основу позовних вимог прокурором покладено ту обставину, що згідно виданого у 1989 році виконавчим комітетом Пустомитівської районної Ради народних депутатів державного акту № 040210 на право користування земельною ділянкою площею 9,5 га, що знаходиться в с. Скнилів по вул. Чорновола, 2 земля була закріплена за Львівським вищим військово-політичним училищем на праві безтермінового і безоплатного користування. На сьогоднішній день правонаступником останнього, в тому числі щодо землекористування, є Львівський орден Червоної Зірки інститут Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету «Львівська політехніка»З огляду на це, передача спірної земельної ділянки в оренду ПП «Паритет КС»є неправомірною.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, наявні в ній докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржену постанову місцевого господарського суду слід скасувати, апеляційні скарги -частково задоволити, а адміністративне провадження у даній адміністративній справі підлягає закриттю. При цьому, судова колегія виходить із наступного:
Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. В силу ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду, дослідивши наявні матеріали адміністративної справи та надавши їм юридичну оцінку, прийшла до висновку, що спірні правовідносини виникли, в зв'язку з передачею в оренду ПП «Паритет КС»спірної земельної ділянки площею 10,1771 га Скнилівською сільською радою рішенням № 124 від 26.07.2005 року, в свою чергу право землекористування якою, бажає довести Військовий інститут НУ «Львівська політехніка».
Із мотивувальної частини оскарженої постанови також вбачається, що дані спірні правовідносини по своїй суті, досліджувались судом, як право користування спірною земельною ділянкою тією чи іншої стороною. Сторони в судовому процесі, як і в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді наводили аргументи та обставини за яких, як позивач-2 так і третя особа мають право користування на спірну земельну ділянку. Зокрема, військовий інститут НУ «Львівська політехніка»підтримуючи позовні вимоги прокурора та обґрунтовуючи свою позицію, посилався на те, що на сьогоднішній час Львівський ордена Червоної Зірки інститут Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету «Львівська політехніка»є правонаступником всіх прав та обов'язків Львівського вищого військово-політичного училища, якому в 1989 році виконавчим комітетом Пустомитівської районної ради народних депутатів видано державний акт № 040210 на право користування спірною земельною ділянкою.
Третя особа -ПП «Паритет КС»у своїй позиції наполягає на тому, що право на спірну земельну ділянку приватним підприємством отримано на підставі приватизації об'єктів, що розташовані на спірній земельній ділянці. Приватизація об'єктів ПП «Паритет КС» здійснювалась на підставі дозволів Міністерства оборони України, а законність набуття права власності на такі об'єкти є ніким не оскаржено.
За таких обставин, фактично предметом даного спору є право користування спірною земельною ділянкою, відновлення порушеного права із сторони третьої особи, яка як і позивач-2, на підставі рішень владних органів претендує на користування спірною земельною ділянкою. Тобто, між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.
При аналогічних обставинах, до такого ж висновку прийшов і Верховний Суд України при прийнятті постанови від 27.03.2007 року в адміністративній справі за позовом ВАТ «Київський річковий порт»до Київської міської ради, за участю третьої особи ТОВ «Ніко Інвест»про скасування рішення органу владних повноважень.
Згідно ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вище наведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність правових підстав для скасування оскарженої постанови та закриття провадження в адміністративній справі.
Керуючись п.6 Р.VІІ Прикінцевих та перехідних положень, ст. ст. 152, 157, 196, 198, 205, 207 КАС України ,
Суд ухвалив:
1.Апеляційні скарги ПП «Паритет КС»м. Львів та Військового радгоспу «Львівський»с. Висів частково задоволити.
2. Постанову господарського суду Львівської області від 21.02.2007 року по справі № 3/405-3/264 А скасувати.
3. Адміністративне провадження по справі № 3/405-3/264 А закрити.
4.Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена сторонами в касаційному порядку.
5. Матеріали справи № 3/405-3/264А повернути в господарський суд Львівської області.
6. Пояснити прокурору та позивачам про наявність в них можливості переоформлення позовних матеріалів для заявлення позову до господарського суду Львівської області, як господарського спору.
Головуючий-суддя М.В.Юркевич
Суддя М.І Городечна
Суддя В.Л.Кузь