Головуючий суддя
в суді І інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 374/47/21
03 серпня 2022 року Ржищівський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурорів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
захисника - ОСОБА_11 ,
потерпілого - ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в м. Ржищів Київської області кримінальне провадження № 120 191 103 500 001 09, відомості про яке внесено в ЄРДР 31 серпня 2019 року по обвинуваченню:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Одеса, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працює, розлучений, має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_10 31.08.2019 близько 13 год. 00 хв., керуючи автомобілем «Daewoo Nubira», реєстраційний номер НОМЕР_1 , республіка Польща, рухався заднім ходом по вул. Комарова в м. Ржищів Київської області. В цей час ОСОБА_12 , керуючи автомобілем РАФ 2203, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 , виданого Кагарлицьким МРЕВ ДАІ від 30.05.1998 належить йому, рухався попереду автомобіля, під керуванням ОСОБА_10 .
На перехресті вул. Комарова напроти домогосподарства № 26 в м. Ржищів Київської області за участі вказаних автомобілів виникла аварійна ситуація, внаслідок якої ОСОБА_14 та ОСОБА_10 зупинили автомобілі, залишили їх та почали з'ясовувати між собою стосунки і між ними виникла сварка. Під час сварки у ОСОБА_10 виник умисел на заволодіння автомобілем РАФ 2203, н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_15 , щоб провчити останнього за його поведінку. Реалізуючи свій умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, ОСОБА_10 31.08.2019 приблизно о 13 год. 15 хв. підійшов до автомобіля РАФ 2203, н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_15 , та який вийшов з автомобіля для з'ясування обставин аварійної ситуації з ОСОБА_10 , та залишив його незамкнутим напроти домогосподарства АДРЕСА_2 , та діючи відкрито в присутності ОСОБА_12 через незамкнені двері сів за кермо в салон автомобіля. Обвинувачений ОСОБА_10 , усвідомлюючи те, що власник автомобіля не давав йому дозволу на використання вказаного транспортного засобу, запустив двигун та виїхав із вул. Комарова і поїхав на вул. Шевченка в м. Ржищів Київської області, де залишив автомобіль на стоянці біля будинку № 72, а сам з місця події зник.
Позиція сторони обвинувачення.
Прокурор підтримав обвинувачення в повному обсязі за ч. 1 ст. 289 КК України, вважаючи згідно поданих доказів винуватість ОСОБА_10 у вчиненні даного злочину доведеною, вказував, що у даному випадку усічений склад злочину, який не передбачає корисливих мотивів, тому не має значення мотив вчинення злочину. У судовому засіданні під час судових дебатів прокурор просив призначити обвинуваченому ОСОБА_10 покарання за ч.1 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на 5 років, на підставі ст. 75 КК України - звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. Вирішити питання щодо речових доказів.
Потерпілий ОСОБА_12 у судовому засіданні 23.06.2021, допитаний в порядку 352, 353 КПК України, показав, що в кінці літа 2019 року після 15 години вони зібрали картоплю та перевозили її автомобілем РАФ, треба було завезти товариша додому. Коли він привіз товариша, там була вузька вулиця з виїздом до дороги. Коли він виїжджав, то не помістився в поворот, трохи відкотився і побачив автомобіль на Євро-номерах, потім з автомобіля вийшов ОСОБА_10 і сказав, що він пом'яв двері. Коли він вийшов подивитись що сталося і став розмовляти з водієм, що був в автомобілі, то раптово вийшов ОСОБА_10 , сів за кермо його автомобіля та почав рух, інший автомобіль поїхав слідом за ним. Потім він викликав поліцію. ОСОБА_12 відкинув твердження, що він перебував у нетверезому стані. Можливо вони хотіли щось мати, бо казали: - «давайте розбиратися». Чи він мав намір викрасти автомобіль, йому важко сказати.
У подальшому, у судове засідання потерпілий ОСОБА_12 не з'являвся, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому суд ухвалив проводити судовий розгляд за відсутності потерпілого, у порядку ст. 325 КПК України.
Свідок сторони обвинувачення ОСОБА_16 у судовому засіданні показав, що він був присутній під час події, яка сталась наприкінці літа 2019 року, стояв біля хвіртки свого домогосподарства. Він бачив, що автомобіль ОСОБА_17 здійснював рух заднім ходом і в'їхав в автомобіль на єврономерах, який під'їхав задом, була вм'ятина. Там вузька дорога, розминутись автомобілі не могли. ОСОБА_12 хотів викликати поліцію. Тоді за кермо автомобіля ОСОБА_12 сів якийсь чоловік, який був на пасажирському сидінні, тепер йому відомо, що це був ОСОБА_10 , і поїхав у невідомому напрямку. Другий чоловік, що був у автомобілі, поїхав слідом, ОСОБА_12 хотів його зупинити.
Свідок сторони обвинувачення ОСОБА_18 у судовому засіданні показав, що він він не знайомий з обвинуваченим та з потерпілим. Бачив, що автомобіль РАФ рухався заднім ходом і вдарив автомобіль Daewoo Nubira, який також рухався заднім ходом. Думає, що автомобіль РАФ покотився. Після зіткнення чув, що була лайка: водій ОСОБА_19 вимагав відшкодування збитків від водія РАФ. Сварка закінчилась тим, що чоловік, який був на пасажирському місці автомобіля Daewoo Nubira, сів за кермо автомобіля РАФ і поїхав у невідомому напрямку.
Позиція сторони захисту.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, визнав частково. Показав, що ОСОБА_12 перекрив вулицю своїм автомобілем, вийшов з автомобіля і сказав, що не пропустить. Він сказав, що переставить автомобіль, ОСОБА_12 нічого не говорив, а пішов в іншу сторону, при цьому двері залишив відкриті і ключ у замку запалення двигуна. Тому він переставив його автомобіль на парковку, щоб той не їздив у стані алкогольного сп'яніння. Умислу на заволодіння автомобілем не було, він просто хотів переставити автомобіль на найближчу парковку. ОСОБА_12 почав їхати назад і тому в'їхав в його автомобіль. Поліція бачила, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння, проте протокол не оформляли. ДТП сталося, проте значних пошкоджень не було.
Пояснив, що він хотів зробити гарний вчинок - зупинити ОСОБА_12 , який на його думку керував автомобілем РАФ у нетверезому стані.
Захисник ОСОБА_11 у судовому засіданні вказував, що ОСОБА_12 був не правий, він різко заїхав у двері автомобіля ОСОБА_10 під час розвороту на перехресті. ОСОБА_12 заперечував, що він їхав, намагався піти з місця ДТП. ОСОБА_10 хотів, щоб ОСОБА_12 не керував автомобілем п'яним, тому перепаркував автомобіль. Вказував, що ОСОБА_10 частково визнає свою вину у вчиненні даного злочину.
Під час судових дебатів просив призначити покарання у виді 2 років обмеження волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, призначивши 1 рік іспитового строку.
Свідок сторони захисту ОСОБА_20 у судовому засіданні показав, що був присутній під час подій, їхав у автомобілі разом з ОСОБА_10 . Коли вони переїжджали перехрестя, то ОСОБА_12 здавав назад і вдарив у правий бік автомобіль ОСОБА_10 . Коли вони вийшли з автомобіля, то з'ясували, що ОСОБА_12 був у стані сильного сп'яніння, хитався, поліцію викликати не хотіли. ОСОБА_12 все заперечував, відігнав свій автомобіль на 2 метри. ОСОБА_10 сів за кермо автомобіля ОСОБА_12 , щоб запобігти подальшому руху авто, крім того, цей автомобіль загороджував проїзд, відігнав автомобіль на іншу вулицю, метрів на 500, і там залишив його. Поруч залишити автомобіль не було можливим, він би заважав руху. При цьому ОСОБА_12 перешкод не створював, не намагався наздогнати. Через декілька годин з'явилась поліція, з'ясувати про нібито "викрадення" автомобіля. Поліцію викликав ОСОБА_12 , він не хотів домовлятися, звинувачував ОСОБА_10 у ДТП.
Суд приймає до уваги матеріали справи:
- витяг з ЄРДР від 31.08.2019, протокол прийняття заяви від 31.08.2019, картку первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону від 31.08.2019, з яких встановлено, що ОСОБА_12 подав письмову заяву про незаконне заволодіння невідомою особою його автомобілем РАФ 2203, н.з. НОМЕР_2 (а.с.62 т.2);
- постанову про визнання та приєднання до справи речових доказів від 31.08.2019, з якої встановлено, що речовим доказом визнано та приєднано до матеріалів справи автомобіль РАФ 2203 білого кольору, н.з. НОМЕР_2 , та передано під збережну розписку власнику ОСОБА_12 (а.с.70-71 т.2); розпискою ОСОБА_12 від 31.08.2019 про отримання вказаного автомобіля (а.с.72 т.2);
- протокол огляду місця події від 31.08.2019, сліди папілярних візерунків та фототаблицями до протоколу, з яких встановлено, що було оглянуто місцезнаходження автомобіля РАФ 2203 білого кольору, н.з. НОМЕР_2 (а.с.73-74, 75, 76-79 т.2);
- протокол огляду місця події та фототаблицями до нього від 31.08.2019, з яких встановлено, що було оглянуто місце події: вул. Комарова в м. Ржищів (а.с.80-81, 82-83);
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.08.2019, з якого встановлено, що ОСОБА_10 було затримано о 15 год 30 хв. 31.08.2019, вручено пам'ятку про права і обов'язки та взято відбитки пальців та долонь (а.с.84-87, 88-92, 93 т.2);
- постанову про звільнення затриманої особи від 01.09.2019, згідно якої ОСОБА_10 звільнено з приміщення Ржищівського ВП Обухівського РВ ГУНП в Київській області у зв'язку з закінченням строку затримання та відмовою прокурора у погодженні повідомлення про підозру (а.с.94-95 т.2);
- протокол огляду місця події від 17.10.2019, з якого встановлено, що було оглянуто автомобіль DAEWOO NUBIRA, н.з. НОМЕР_4 , та виявлено механічні пошкодження (а.с.98-99, 100-101). До протоколу долучено копію технічного паспорту на автомобіль, копію свідоцтва про закінчення навчального закладу з підготовки водіїв транспортних засобів, копію полісу страхування, копії талонів, копію екзаменаційної картки водія (96-106 т.2).
Суд приймає до уваги матеріали, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_10 , а саме:
- копію паспорта, серії НОМЕР_5 , з якої встановлено що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.107-108 т.2);
- вимогу № 5240/109/1009.1/02-20 від 23 листопада 2020 року, з якої встановлено,що ОСОБА_10 на час вчиненні даного злочину, - 31.08.2019, в силу ст. 89 КК України не судимий (а.с. 109-11 т.2);
- характеристику, видану виконавчим комітетом Ржищівської міської ради Київської області від 28 жовтня 2019 року, з якої встановлено, що відсутня інформація щодо ОСОБА_10 (а.с.112 т.2);
- довідку КЗ "Южненська міська лікарня" № 673/01-19 від 17.10.2019, з якої встановлено, що ОСОБА_10 , який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікаря-нарколога не знаходиться (а.с.113 т.2);
- довідку КЗ "Южненська міська лікарня" № 674/01-19 від 17.10.2019, з якої встановлено, що ОСОБА_10 , який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікаря-психіатра не знаходиться (а.с.113 т.2);
- протокол № 33 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 31.08.2019, з якого встановлено, що ОСОБА_10 31.08.2019 о 18 год 10 хв. перебував без ознак сп'яніння (а.с.115 т.2);
- лист ОСББ "Десанту 2830" № 75 від 28.10.2019, з якого встановлено, що характеристику стосовно ОСОБА_10 надати не можуть у зв'язку з відсутністю інформації про нього (а.с.116 т.2); Згідно довідки про склад сім'ї/зареєстрованих від 28.10.2019 встановлено, що до складу сім'ї ОСОБА_10 входять його дружина ОСОБА_21 , син ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За адресою АДРЕСА_1 , крім вказаних вище осіб зареєстрований ОСОБА_23 (а.с.117 т.2).
Судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_10 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом.
Згідно матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_10 в ході досудового розслідування заходи забезпечення кримінального провадження не обирались.
Твердження зі сторони захисту про те, що потерпілий ОСОБА_12 перебував у стані алкогольного сп'яніння не підтвердилось під час розгляду справи жодними доказами.
За змістом п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" № 14 від 23.12.2005, незаконне заволодіння транспортним засобом слід розуміти як умисне, протиправне вилучення його з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі (з місця стоянки чи під час руху) шляхом запуску двигуна, буксирування, завантажування на інший транспортний засіб, примусового відсторонення зазначених осіб від керування, примушування їх до початку чи продовження руху тощо. Таке заволодіння може бути вчинене таємно або відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, із застосуванням насильства або погроз.
Цей злочин визнають закінченим з моменту, коли транспортний засіб почав рухатись унаслідок запуску двигуна чи буксирування.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_10 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, особу винного, який в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставин, що згідно ст.ст. 66, 67 КК України пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_10 судом не встановлено.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає що виправлення ОСОБА_10 можливе в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши покарання в межах санкції ч. 1 ст. 289 КК України у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки саме таке рішення, на думку суду, є обґрунтованим, справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. З огляду на відсутність вагомих підстав, що пом'якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та особу обвинуваченого, підстав для застосування стосовно нього положень ст. 69 КК України судом не встановлено.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Майнова шкода не заподіяна, цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст. ст. 100, 369- 371, 373 -376 КПК України, суд,-
ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_10 обов'язок:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_10 не обирався.
Речовий доказ : автомобіль РАФ 2203 білого кольору, н.з. НОМЕР_2 , - залишити власнику ОСОБА_12 .
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ржищівський міський суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: