03 серпня 2022 р. № 400/2930/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, 29001,
про:визнання протиправним та скасування рішення; зобов'язання вчинити певні дії,
03 червня 2022 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач 1) про:
визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 у п/с № 9480301428978 від 05.04.2022 щодо відмови позивачу здійснити з 01.01.2022 перерахунок раніше призначеної пенсії у відповідності до вимог статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, що діяла на момент призначення йому пенсії, виходячи з розрахунку 90 % від середнього заробітку, на підставі довідки Миколаївської обласної прокуратури № 21-17 вих-22 від 18.02.2022, та здійснити відповідні виплати без обмеження максимального розміру;
зобов'язання відповідача 1 здійснити з 01.01.2022 позивачу перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до вимог статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, яка діяла на момент призначення пенсії, виходячи з розрахунку 90 % від середнього заробітку, на підставі довідки Миколаївської обласної прокуратури № 21-17 вих-22 від 18.02.2022 та здійснити відповідні виплати без обмеження максимального розміру з урахуванням вже проведених виплат.
Позов позивач обґрунтував тим, що з 05.09.2001 він перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ), в редакціях Закону України від 26.11.1993 № 3662-ХІІ і Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ, в розмірі 90 % від суми заробітку за посадою начальника відділу прокуратури області та має право на її перерахунок з 01.01.2022 у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.06.20202 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, встановленому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалу суду від 08.06.2022 про відкриття провадження надіслані відповідачу 1 в його електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримані ним 09.06.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
14.07.2022 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залучення до участі у справі як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач 2). Розгляд адміністративної справи розпочато з початку.
Ухвала суду від 14.07.2022 про залучення другого відповідача надіслані відповідачу 1 і відповідачу 2 в їх електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримані ними 14.07.2022, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідачі правом на подачу відзиву не скористалися. На підставі частини шостої статті 162 КАС України суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Позивач з 05.09.2001 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону № 1789-ХІІ в розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, за якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 № 400/2410/20 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 скасовано в частині та ухвалено нову постанову, якою, зокрема, зобов'язано відповідача 1 провести з 13.12.2019 перерахунок пенсії позивачу виходячи з розрахунку 90 % від середнього заробітку на підставі довідки прокуратури Миколаївської області від 27.02.2020 № 18-100 вих-20 та здійснити відповідні виплати без обмеження максимального розміру, з урахуванням вже проведених виплат.
За результатами розгляду звернення позивача Миколаївська обласна прокуратура видала йому довідку від 18.02.2022 № 21-17 вих-22 про розмір плати (грошового забезпечення) за нормами чинними на 01.01.2022 за відповідною (прирівняною) посадою начальника відділу, що враховується для перерахунку пенсії (далі - довідка № 21-17).
21.02.2022 позивач звернувся до відповідача 1 із заявою про перерахунок йому пенсії на підставі вищезазначеної довідки.
Листом від 06.05.2022 № 4149-3714/З-02/8-1400/22 відповідач 1 повідомив позивача про те, що на підставі рішення від 05.04.2022 йому відмовлено у перерахунку пенсії згідно із заявою від 21.02.2022. Копія зазначеного рішення додана відповідачем до цього листа.
Рішення про відмову в перерахунку пенсії у п/с 948030142898 прийнято 05.04.2022 відповідачем 2. Відмова аргументована відповідачем 2 тим, що відповідно до пункту 132 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» максимальний розмір пенсії призначеної, зокрема, згідно Закону України «Про прокуратуру» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Дана норма передбачена також частиною 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697. ОСОБА_1 одержує пенсію згідно рішення суду в розмірі 33052,48 грн, а тому здійснити перерахунок з врахуванням довідки про складові заробітної плати від 18.02.2022 № 21-17 вих-22 немає підстав.
Вважаючи дії відповідача 1 протиправними щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки № 21-17 позивач звернувся до суду з цим позовом. Позивач переконаний, що порушено його право на отримання пенсії за вислугу років у належному розмірі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, підстави, механізм та умови призначення, перерахунку і виплати пенсії за вислугу років працівникам органів прокуратури встановлені Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ та Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ).
Умови пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури до 15.07.2015 визначалися статтею 501 Закону № 1789-ХІІ.
Згідно з частиною першою статті 501 Закону № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (у редакції, чинній станом на 05.09.2001 - день призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Відповідно до частини дванадцятої статті 501 Закону № 1789-ХІІ (у редакції, чинній станом на 05.09.2001) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Частиною сімнадцятою статті 501 Закону №1789-ХІІ (у редакції, чинній станом на 05.09.2001) передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
15.07.2015 набрав чинності новий Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ.
Частина двадцять статті 86 Закону № 1697-VІІ (в первинній редакції) встановлювала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Отже, первинна редакція частини двадцять статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина 18 статті 501 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
15.07.2015 втратив чинність Закон № 1789-ХІІ (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 462, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 501, частини третьої статті 512, статті 53 щодо класних чинів).
01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким, зокрема, внесено зміни до частини вісімнадцятої статті 501 Закону № 1789-ХІІ (чинна до 14.07.2015) та частини двадцять статті 86 Закону № 1697-VІІ (чинна з 15.07.2015) шляхом викладення їх в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Отож законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
У пункті 32 постанови Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 569/5531/16-а зазначено, що наведені зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ при призначенні пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.
Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Конституційний Суд України рішенням від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцять статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Одночасно Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7 р(II)/2019:
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Таким чином, пенсіонери, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до законів №1789-ХІІ і № 1697-VII, мають право на перерахунок пенсії згідно з нормами частини двадцять статті 86 Закону № 1697-VII в первинній редакції.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, складовою якого є право на пенсійне забезпечення (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005). В абзаці третьому пункту 5 мотивувальної частини цього ж рішення Конституційний Суд України зазначив, що законодавець може визначати як загальні умови призначення пенсій, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо).
Підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Абзацом сьомим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень.
Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури відповідно до частини третьої статті 81 Закону № 1697-VII становить з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а з 1 січня 2021 року становив 20 прожиткових мінімумів.
Отож, у зв'язку з підвищенням посадового окладу з 01.02.2022 у пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до законів №1789-ХІІ і № 1697-VII, у тому числі й в позивача, виникло право на перерахунок призначеної пенсії згідно з умовами, визначеними частиною двадцять статті 86 Закону № 1697-VII в первинній редакції.
Аналізуючи правову природу пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури, суд враховував, що на момент призначення позивачу пенсії основними умовами набуття права на пенсійне забезпечення прокурора були наявність спеціального стажу роботи (служби) на відповідній посаді та достатня тривалість вислуги років.
Характерна особливість призначеної пенсії також полягала у тому, що розмір пенсії залежить, як це передбачено статтею 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статтею 86 Закону № 1697-VІІ, від вислуги років, стажу роботи, попереднього заробітку та займаної посади, у відсутності обмеження максимального (граничного) розміру такого заробітку будь-якою фіксованою сумою або встановленою кількістю відповідних прожиткових мінімумів.
Поряд з цим, відповідно до першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Отож норма першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ ставить у невигідне положення осіб, що отримували вищу заробітну плату та/або обіймали посади, що вимагають відповідного професійного рівня, виконували складну та відповідальну роботу за вищим класом ризику.
Обмеження пенсій максимальним розміром нівелює диференціацію пенсій, фактично урівнюючи громадян з огляду на стаж роботи, розмір заробітної плати, складність та умови виконуваної роботи тощо.
Такий підхід щодо визначення належного пенсійного забезпечення підтверджено у рішенні Конституційного Суду України від 27.02.2018 № 1-рп/2018, де зазначено, що у сфері пенсійного забезпечення справедливим має визнаватися такий підхід законодавця, за якого забезпечується пропорційне співвідношення між страховими внесками та призначеним розміром пенсійних виплат, а застрахована особа може безперешкодно реалізувати своє право на пенсію у повному обсязі, а таке співвідношення досягається встановленням залежності розміру пенсії від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) застрахованої особи, тобто від загальної суми сплачених за застраховану особу страхових внесків протягом всього періоду роботи, що передував призначенню або перерахунку пенсії (абзаци четвертий і п'ятий підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини рішення).
Згідно з частиною третьою статті 46 Основного Закону України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отож Конституція України визначає лише нижню межу розмірів пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, проте не встановлює жодних обмежень щодо їх максимального розміру.
Поширення дії законів щодо зменшення розміру пенсій незалежно від часу призначення пенсії насправді порушує один з основоположних принципів права - незворотної дії закону в часі, оскільки вводить новий обмежувальний розмір пенсії, що звужує права навіть тих пенсіонерів, яким пенсію уже призначено. Це суперечить частині першій статті 58 Конституції України.
Згідно з пунктом розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 24.12.2015 № 911-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що міститься у постановах від 03.10.2018 у справі №127/4267/17, від 12.11.2019 у справі № 360/1428/17, 29.04.2020 № 490/5366/16-а, від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а, дія положень Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо визначення максимального граничного розміру пенсії (обмеження) застосовуються до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Оскільки пенсія за вислугу років позивачу була призначена до 01.01.2016, тому на нього не поширюються обмеження пенсії максимальним розміром, встановлені Законом № 1789-ХІІ і Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Аналогічний висновок міститься в постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 № 400/2410/20, яка, враховуючи частину четверту статті 78 КАС України, має преюдиціальне значення при розгляді цієї справи.
Відповідно до частин другої та третьої статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З цього приводу Конституційний Суд України у рішенні від 22.05.2008 №10-рп/2008 підкреслив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування (частина друга статті 22 Конституції України) чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів(частина третя статті 22 Конституції України). При цьому Конституційний Суд зазначив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена (абзац четвертий підпункту 5.2 пункту 5 мотивувальної частини рішення).
Відтак запровадження максимального розміру пенсії порушує справедливий підхід до встановлення пенсії, оскільки призводить до зменшення її фактичного розміру, який визначається з урахуванням співвідношення між тривалістю страхового стажу та розміром заробітної плати застрахованої особи.
Що стосується питання перерахунку пенсії, виходячи з 90 %, суд зазначає наступне.
У постанові Верховного Суд України від 10.12.2013 у справі № 21-348а/13 зазначено, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Суд дійшов такого правового висновку:
«внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 501 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, колегія суддів виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Верховний Суд у постанові від 19.06.2018 у справі № 583/2264/17 висловив правову позицію, згідно з якою при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 08.07.2015 у справі № 732/48/15 та Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 у справі № 523/4930/15-а та від 27.02.2018 у справі № 642/3284/17.
У постанові від 16 жовтня 2019 року в справі №240/5401/18 Верховний Суд зазначив, що застосування нового відсоткового розміру до перерахунку пенсії є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Також Конституційний Суд України у рішенні від 11.10.2005 № 8 - рп/2005 у справі № 1-21/2005 зауважив в абзаці дванадцятому пункту 5 мотивувальної частини, що зазначеними законами розмір пенсії відповідним категоріям громадян визначався у відсотках до заробітної плати і не фіксувався максимальний граничний розмір пенсії у грошовому еквіваленті (згідно з абзацом десятим пункту 5 в переліку законодавчих актів зазначено також статтю 501 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII в редакції Закону України від 12 липня 2001 року № 2663-III).
Відтак положення Закону № 1697-VІІ щодо зменшення розміру призначеної позивачу пенсії за вислугу років з 90 відсотків до 60 відсотків та обмеження максимальним розміром пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність, не відповідають нормам частини другої статті 3, частини першої і другої статті 8, частини п'ятої статті 17, статті 21, частини другої і третьої статті 22, частини першої й другої статті 24, частини першої і четвертої статті 41, статті 46, частини першої статті 58, статті 64 та частини першої статті 68 Конституції України.
Одним із основоположних засад національної системи законодавства є його ієрархічна (вертикальна) структура, тобто підпорядкованість нормативно-правового акту нижчого рівня вищому. Ієрархічний зв'язок актів вертикальної структури проявляються в тому, що нормативно-правові акти, які мають більш високу правову силу, виступають вихідною базою актів меншої юридичної сили, а останні не можуть суперечити, змінювати чи позбавляти правової сили вищі акти. Це непорушне правило закріплено в статті 8 Конституції України, якою проголошено принцип верховенства права. Конституція згідно з цією нормою має найвищу юридичну силу.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. Коли міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 підкреслила, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Така ж правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду України від 10.02.2016 у справі № 537/5837/14-а.
Пенсія - це гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності.
У рішенні в справі «Філозофенко проти України» (№ 72954/11) від 09.01.2020 Європейським судом з прав людини констатував порушення статті 1 до Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на мирне володіння майном) у зв'язку з відмовою органів державної влади виплатити заявниці підвищену пенсію, визначену законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Мюллер проти Австрії» (ухвала щодо прийняття заяви № 6849/72 від 16.12.1974) зазначив, що у зв'язку зі сплатою обов'язкових внесків до пенсійного фонду у застрахованої особи виникає право власності на пенсію. На зазначене рішення послався Верховний Суд у своєму рішенні від 15.02.2018 у зразковій справі № 820/6514/17.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловлену в постанові від 09.062022 у справі № 520/2098/19, юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права".
Таким чином, оскільки позивач, постійно працюючи в органах прокуратури України, сплачував передбачені чинним законодавством страхові внески до Пенсійного фонду України, суд прийшов до висновку, що дії відповідача 2 щодо відмови у перерахунку пенсії є втручанням у його право на мирне володіння майном - пенсією.
Також суд врахував, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 у справі № 400/2410/20, яка відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, має преюдиціальне значення при розгляді цієї справи, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести з 13 грудня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 90 % від середнього заробітку на підставі довідки прокуратури Миколаївської області від 27.02.2020 № 18-100 вих-20 та здійснити відповідні виплати без обмеження максимального розміру, з урахуванням вже проведених виплат.
Верховний Суд України та Верховний Суд звертали увагу на преюдиційне значення попередніх висновків судів для вирішення конкретної справи. Правові позиції з цього приводу висловлювалися Верховним Судом України у постанові від 23.12.2015 у справі № 6-327цс15, Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі №817/1220/17 та від 17.04.2018 у справі № 822/1468/17.
Зокрема, постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 822/1468/17 зазначено, що:
«за змістом частини першої статті 72 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення рішення суду першої інстанції) та частини четвертої статті 78 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття рішення апеляційним судом) учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
Водночас, передбачене частиною першою статті 72 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення рішення суду першої інстанції) та частиною четвертою статті 78 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття рішення апеляційним судом) звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.
Для спростування преюдиційного значення обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення рішення суду першої інстанції) та статті 90 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття рішення апеляційним судом).
Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.
Таким чином, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники, але в інших випадках - ці обставини встановлюються на загальних підставах».
Проте відповідачі свою відмову провести перерахунок пенсії у розмірі 90 відсотків місячної заробітної плати та без обмеження її максимальним розміром, тобто на умовах, вже встановлених судовим рішенням щодо позивача, жодним чином не обґрунтували, відмінність обставин від вже сформульованих постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 у справі № 400/2410/20 не навели.
Предмет даного спору відмінний від предмету попередньої адміністративної справи лише розміром заробітної плати зазначеної у довідці, а це не може впливати на право на перерахунок пенсії та на обмеження такого права у будь якому числовому значенні.
Україна визнає юрисдикцію Європейського суду з прав людини щодо всіх питань, пов'язаних із тлумаченням і застосуванням Конвенції, як це визначено в Законі України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року». З огляду на положення статті 9 Основного Закону України норми цих правових актів є нормами внутрішнього законодавства України.
Водночас у статті 46 Конвенції та в статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено обов'язок судів України при розгляді справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Підтвердженням вищевказаного є норми статей 26, 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року як джерела міжнародних зобов'язань України, де закріплено принцип pacta sunt servanda (кожний чинний міжнародний договір є обов'язковим для його учасників і мусить добросовісно виконуватися), а також закріплено правило неможливості посилатися на положення внутрішнього права як на виправдання для невиконання договору.
Частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до статті 1512 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України, яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів (пункти 3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000 у справі № 1-31/2000)
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання (абзац другий частини сьомої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Рішення відповідача щодо обмеження перерахунку пенсії максимальним граничним розміром або зменшенням його відсотку фактично є скасуванням судового рішення.
Частиною 1 статті 68 Конституції України установлена імперативна норма, згідно з якою кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Через це при здійсненні повноважень відповідачі мали би дотримуватися принципів справедливості, розумності, пропорційності, верховенства права, верховенства Конституції і законів України, дотримання норм міжнародного права, офіційного тлумачення певних норм, викладених у відповідних рішеннях Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Верховного Суду, Європейського суду з прав людини, правової визначеності, рівності перед законом, поважати основоположні права, свободи та інтереси особи.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд, відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, що вступили в законну силу.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі не подали суду будь-яких доказів, що свідчили б про правомірність оскаржуваного рішення.
З огляду на вищезазначене суд прийшов до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в перерахунку пенсії у п/с № 9480301428978 від 05.04.2022 є протиправним і підлягає скасуванню.
Поряд з цим, позивач просить у позовній заяві провести перерахунок пенсії з 01.01.2022.
Проте згідно з частиною двадцять статті 86 Закону № 1697-VІІ (в первинній редакції) перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Розмір заробітної плати працівникам прокуратури підвищився з 01.01.2022, а тому перерахунок пенсії можливий з 01.02.2022.
Отож позовні вимоги в проведення перерахунку та виплаті пенсії позивачу з 01.01.2022 по 31.01.2022 на підставі довідки № 21-17 не підлягають задоволенню.
Відповідно до останнього абзацу пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, Головне управління Фонду, утворене шляхом злиття головного управління Фонду та управління Фонду, головне управління Фонду, до якого приєднані управління Фонду, забезпечують виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486.
Згідно з абзацом сім підпункту 3 пункту 4, підпунктом 4 пункту 4 вищезазначеного Положення Головне управління Фонду відповідно до покладених на них завдань організовує роботу управлінь щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до абзацу першого пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2015 за № 1556/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, проведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
З огляду на зазначене суд прийшов до висновку, що до повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області належить проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається із матеріалів справи позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в сумі 992,40 грн., що підтверджується платіжним банківською квитанцією від 20.05.2022. Оскільки цим рішенням позов задоволено, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 і відповідача 2 необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: по 496,20 грн. з кожного (992,40:2 = 496,20).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) і Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, 29001; код ЄДРПОУ: 21318350) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у п/с № 948030142898 від 05.04.2022 про відмову в перерахунку пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.02.2022, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, на підставі довідки Миколаївської обласної прокуратури від 18.02.2022 № 21-17 вих-22 та здійснити відповідні виплати без обмеження максимального розміру з урахуванням вже проведених виплат.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 13844159) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,,Хмельницький,Хмельницька область,29001 21318350) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 496 (Чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10 , м. Хмельницький, 29000; код ЄДРПОУ 21318350) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 496 (Чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
9. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 03 серпня 2022 року