Іменем України
03 серпня 2022 року Справа № 360/988/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому позивач просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 неврахування пільгового стажу 3 роки 10 місяців 21 день в ТОВ «Сибнефтепромстрой» до страхового стажу 24 роки 10 місяців 21 день за архівною довідкою № С-2725 від 01.10.2019 з 22.05.2009 по 23.11.2009 по 13.10.2011 та з 04.11.2011 по 26.12.2014 для призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати пільговий стаж в страховий стаж ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком періоди роботи в ТОВ «Сибнефтепромстрой» з 22.05.2009 по 13.10.2011 та з 04.11.2011 по 26.12.2014.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України за призначенням пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 09.06.2021 № 124050003176 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком, відповідно до статті 26 вказаного Закону, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Страховий стаж позивача відповідно до наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу складає 24 роки 10 місяців 21 день, але не враховано пільговий стаж 3 роки 10 місяців 15 днів згідно архівної довідки № С-2725 від 01.10.2019 період роботи з 22.05.2009 по 13.10.2011 та з 04.11.2011 по 26.12.2014.
Вказаний період, на думку позивача, підлягає зарахуванню, оскільки пільговий стаж підтверджений архівною довідкою № С-2725 від 01.10.2019, яка містить період роботи та відомості про заробітну плату. Тому, відсутні передбачені законодавством України підстави позбавляти його права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням наявного трудового стажу.
Отже, позивач вважає дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії протиправними.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 20.07.2022 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Позивач 02.06.2021 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України в Луганській області за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
09.06.2021 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через недостатність набутого страхового стажу.
Відповідач вказує, що в матеріалах пенсійної справи позивача міститься рішення управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області від 20.05.2021 № 1240500003176, в якому раніше також було викладено відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу через недостатність страхового стажу.
З урахуванням всіх періодів роботи страховий стаж позивача склав 24 роки 07 місяців 27 днів, із них до пільгового стажу було зараховано 03 роки 10 місяців 15 днів.
Щодо вимоги позивача врахувати період його роботи з 22.05.2009 по 13.10.2011 та з 04.11.2011 по 26.12.2014, відповідач зазначив таке.
Вимога позивача зарахувати відповідний стаж не підлягає задоволенню через те, що згідно Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 12.03.1992 зарахування стажу здійснюється за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав учасниць, на території яких провадилась трудова діяльність. Надана позивачем довідка № С-2725/2 від 01.10.2019 відповідних відомостей не містить. Перевірити, чи були сплачені дані страхові внески до органів Пенсійного фонду Російської Федерації наразі є неможливим через те, що між Україною та Російською Федерацією були розірвані всі дипломатичні зв'язки, а тому надіслання відповідних запитів задля перевірки вказаної інформації не може бути реалізоване.
Таким чином, відповідач вказує, що у пенсійного органу відсутні законні підстави для врахування вказаних періодів роботи позивача з 22.05.2009 по 13.10.2011 та з 04.11.2011 по 26.12.2014.
Ухвалою суду від 11.02.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін).
Ухвалою суду від 24.06.2022 продовжено строк на подання відзиву на позовну заяву та повторно витребувано у відповідача та Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області докази, що зазначені в ухвалі суду від 11.02.2022.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями паспорту громадянина України № НОМЕР_1 та довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру.
02.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується письмовими поясненнями позивача у позові та відповідача у відзиві на позовну заяву, а також матеріалами пенсійної справи позивача.
Вказану заяву за принципом екстериторіальності було направлено на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 124050003176 від 09.06.2021 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Вказане рішення обґрунтовано тим, що необхідний страховий стаж за статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 28 років, що дає право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років. Умови виходу на пенсію за Списком № 2 наведено у рішенні № 124050003176 від 20.05.2021 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області. Страховий стаж позивача складає 24 роки 10 місяців 21 днів, пільговий стаж за Списком № 2 становить 03 роки 10 місяців 15 днів.
Разом з тим, судом встановлено, що 15.05.2021 ОСОБА_1 звернувся через веб-портал ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується письмовими поясненнями Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, наданими до матеріалів даної справи та рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області № 124050003176 від 20.05.2021.
Вказаним рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. В обґрунтування рішення (щодо спірного періоду) зазначено, що повного страхового стажу підтверджено 24 роки 7 місяців 27 днів, із них до пільгового стажу, який дає право для призначення пенсії відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 03 роки 10 місяців 15 днів. До страхового стажу не враховано період роботи з 22.05.2009 по 13.10.2011, з 04.11.2011 по 26.12.2014 набутий в Російській Федерації. Згідно Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 12.03.1992 зарахування стажу здійснюється за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав - учасниць на території яких провадилася трудова діяльність. Довідка № С-2725/2 від 01.10.2019 не містить цієї інформації.
При цьому, відповідач, не зараховуючи вищевказані періоди роботи позивача до пільгового стажу за Списком № 2, у відзиві на позовну заяву зазначає аналогічні мотиви не зарахування періодів роботи, що зазначені вище у рішенні Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області № 124050003176 від 20.05.2021.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частина статті 92 Конституції України).
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Згідно статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого пункту другого частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно матеріалів справи, позивачу на момент звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про призначення пенсії (02.06.2021) виповнилось повних 62 роки, зарахований відповідачем страховий стаж склав 24 роки 10 місяців 21 днів, в тому числі зарахований пільговий стаж позивача за Списком № 2 склав 03 роки 10 місяців 15 днів.
Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно абзацу першого пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01.01.2004, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Згідно пункту 4.6 Порядку № 383 у разі непідтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами чергової атестації, проведеної протягом 5 років з дати проведення попередньої атестації, до пільгового стажу зараховується період роботи на даному підприємстві, в установі чи організації до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення чергової атестації, якою відповідне право не підтверджене.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючих довідок та інших документів підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 у справі № 159/4178/16-а.
Судом встановлено, що в наданій до матеріалів справи трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 , відомості про роботу у спірні періоди з 22.05.2009 по 13.10.2011 та з 04.11.2011 по 26.12.2014 відсутні. Інших трудових книжок, зокрема, виданих на території іншої держави, позивачем не надано.
Разом з тим, позивачем до матеріалів справи надано копію архівної довідки Управління документаційного та інформаційного забезпечення адміністрації міста Муніципального утворення міського округу міста Сургут (Російська Федерація) від 01.12.2019 № С-2725 згідно якої, у документах архівного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Сибнефтепромстрой» у наказах з особового складу, особової картки (ф. Т-2) та особових рахунках, є відомості про роботу вахтовим методом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- 22.05.2009 прийнятий підсобним робітником 2 розряду (наказ від 20.05.2009 № 73-к);
- 23.11.2009 переведено електрозварником ручного зварювання 3 розряду (наказ від 23.11.2009 № 274к);
- 13.10.2011 звільнено після закінчення строку трудового договору (наказ від 13.10.2011 № 323к);
- 04.11.2011 прийнято електрозварником ручного зварювання 5 розряду (наказ від 03.11.2011 № 356-к/1);
- 26.12.2014 звільнено після закінчення строку трудового договору (наказ від 26.12.2014 № 294-к/1).
Суд зазначає, що вищевказані періоди роботи не зараховані відповідачем ані до пільгового, ані до страхового стажу роботи, у зв'язку з відсутністю доказів про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації.
Частиною четвертою статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).
13.03.1992 в місті Москва підписано Азербайджаном, Російською Федерацією, Білоруссю, Таджикистаном, Вірменією, Туркменістаном, Казахстаном, Узбекистаном, Киргизстаном, Україною та Молдовою Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка базується на територіальному принципі.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди від 13 березня 1992 року встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.
Згідно пунктів першого та другого статті 6 вказаної Угоди, призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання сили даної Угоди.
Відповідно до частин 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Частиною 2 статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
З вищенаведених норм міжнародних угод, підписаних, зокрема, між Україною та Російською Федерацією, слідує, що обчислення стажу здійснюється згідно законодавству держави, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.
Крім того, рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав № 01-1/2-07 від 26.03.2008 встановлено, що нормою пункту 3 статті 6 Угоди від 13.03.1992 закріплене правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.
Згідно статті 2 Федерального Закону Російської Федерації від 17.12.2001 № 173-ФЗ «Про трудові пенсії в Російській Федерації», який застосовувався до 01.01.2015, страховий стаж - облікована при визначенні права на страхову пенсію та її розміру сумарна тривалість періодів роботи та (або) іншої діяльності, за які нараховувалися та сплачувались страхові внески до Пенсійного фонду Російської Федерації, а також інших періодів, що зараховуються до страхового стажу.
Відповідно до частини першої статті 10 Федерального Закону Російської Федерації від 17.12.2001 № 173-ФЗ «Про трудові пенсії в Російській Федерації» до страхового стажу включаються періоди роботи та (або) іншої діяльності, які виконувались на території Російської Федерації особами, вказаними в частині першій статті 3 даного Федерального закону, за умови, що за ці періоди сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації.
При підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, до реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону від 01.01.1996 № 27-ФЗ «Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов'язкового пенсійного страхування» підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, встановленому законодавством Російської Федерації (частина перша статті 13 Федерального Закону Російської Федерації від 17.12.2001 № 173-ФЗ «Про трудові пенсії в Російській Федерації»).
Згідно частини другої статті 13 Федерального Закону Російської Федерації від 17.12.2001 № 173-ФЗ «Про трудові пенсії в Російській Федерації» при підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, після реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону від 01.04.1996 № 27-ФЗ «Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов'язкового пенсійного страхування» підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку.
Крім того, відповідно до частини першої та другої статті 10 Федерального закону Російської Федерації від 15.12.2001 № 167-ФЗ «Про обов'язкове пенсійне страхування в Російській Федерації» суми страхових внесків, що надійшли за застраховану особу до Пенсійного фонду Російської Федерації, враховуються на його індивідуальному особовому рахунку за нормативами, передбаченими цим Федеральним законом та Федеральним законом «Про індивідуальний (персоніфікований) облік у системі обов'язкового пенсійного страхування».
Об'єкт оподаткування страховими внесками, база для нарахування страхових внесків, суми, що не підлягають оподаткуванню страховими внесками, порядок обчислення, порядок та строки сплати страхових внесків, порядок забезпечення виконання обов'язку зі сплати страхових внесків регулюються законодавством Російської Федерації про податки та збори, якщо інше не встановлено цим Федеральним законом.
Отже, страховий стаж за періоди роботи позивача з 22.05.2009 по 13.10.2011 та з 04.11.2011 по 26.12.2014, відповідно до законодавства Російської Федерації має бути підтверджений на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації. При цьому, обов'язковою умовою для включення зазначеного періоду роботи, яка виконувалась на території Російської Федерації, до страхового стажу є сплата страхових внесків до Пенсійного Фонду Російської Федерації за цей період.
Подібний правовий висновок викладено в постановах Першого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі № 850/320/21, від 27.04.2021 у справі № 360/4129/20, від 22.06.2021 у справі № 200/307/21-а.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази сплати страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації за періоди роботи позивача з 22.05.2009 по 13.10.2011 та з 04.11.2011 по 26.12.2014.
Надані позивачем довідки № С-2725 та № С-2725/2 від 01.10.2019 відповідних відомостей про сплату страхових внесків не містять. Крім того, в довідці № С-2725 від 01.10.2019 зазначено, що надати довідку, що уточнює характер роботи та особливі умови праці для підтвердження пільгового стажу за Списком № 2, не є можливим, оскільки необхідні для цього документи (штатні розклади, табелі обліку робочого часу, посадові та робочі інструкції та інша технічна документація) на зберігання в архівний відділ не надходили. Таким чином, вказана довідка не підтверджує пільговий характер роботи позивача.
Зважаючи на те, що в спірні періоди позивач працював на території іноземної держави, за відсутності у відповідача даних щодо сплати страхових внесків у спірні періоди з 22.05.2009 по 13.10.2011 та з 04.11.2011 по 26.12.2014 до Пенсійного фонду Російської Федерації, як основної умови для зарахування вказаних періодів трудової діяльності до страхового стажу та відповідно до пільгового, відповідачем правомірно не зараховано зазначений період роботи до страхового та пільгового стажу позивача.
Отже, виходячи з системного аналізу вимог законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи, що у задоволенні вимог адміністративного позову суд відмовляє, підстави для присудження на користь позивача понесених судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 139, 241-246, 250, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03.08.2022.
Суддя О.М. Качанок