25 липня 2022 рокуСправа № 280/3289/22 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Чернова Ж.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
23 травня 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд:
визнати дії відповідача щодо призначення позивачу пенсії за віком та проведення перерахунку протиправними;
зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком позивачу з 17.08.2020 та провести її перерахунок на підставі ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу за останні три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком з 17.08.2020, та здійснити відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 30.05.2022 позовну заяву залишено без руху, недоліки позовної заяви запропоновано усунути шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
20.07.2022 до суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій представник позивача зазначає, що згідно рішення Конституційного Суду України від 15.12.2013 № 8-рп/2013 у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком (ВС/КАС № 806/1952/18 від 19.03.2018). Крім того, представник позивача зазначила, що ухвалу суду позивач станом на 20.07.2022 так і не отримав, але зважаючи на дію воєнного стану та загрозу життю та здоров'ю всіх учасників по справі дізнався самостійно з ЄДРСР про її наявність лише 20.07.2022.
Згідно з приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зокрема, просить зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком позивачу з 17.08.2020 та провести її перерахунок на підставі ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу за останні три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком з 17.08.2020, та здійснити відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум, тобто за 2017-2019 роки.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що у 2015 році йому була призначена довічна пенсія за вислугою років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб». На підставі заяви позивача від 17.08.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області винесено рішення 923260156382 від 18.08.2020 про перерахунок пенсії.
Таким чином, про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися вже з серпня 2020 року.
Крім того, пенсія є щомісячним платежем, а щодо її отримання, на думку позивача, в меншому розмірі, ніж передбачено законом, та про порушення своїх прав, позивач мав дізнатися, отримуючи таку виплату за відповідний місяць.
Натомість, до суду позивач звернувся 21.04.2022 (згідно поштового штемпелю АТ «Укрпошта»), пропустивши законодавчо встановлений шестимісячний строк звернення до суду, доказів існування об'єктивних причин, які перешкодили йому своєчасно звернутись до суду з цими позовними вимогами позивач не надав.
Посилання представника позивача на позицію Конституційного Суду України, наведену у рішенні № 8-рп/2013 від 15.10.2013 не приймаються судом до уваги, оскільки у вказаних рішеннях судом досліджувалось питання строку звернення до суду працівника у разі порушення законодавства про оплату праці, а не звернення до суду особи у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності територіального органу Пенсійного фонду України.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Верховного Суду, який у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 справа № 127/13736/16-а (№К/9901/42788/18) зазначає, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами".
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст ст.122 КС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Отже, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
Відповідно до статті 123 частини 1 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Суд звертає увагу, що на підставі статті 123 частини 2 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Щодо посилання представника позивача на неотримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху від 30.05.2022, суд зазначає наступне.
Повноваження представника позивача підтверджуються договором №МВ/2022 про надання правової допомоги від 08.04.2022, ордером серії АР №1087686 від 20.04.2022.
Відповідно до договору №МВ/2022 про надання правової допомоги 08.04.2022 «…З метою виконання цього договору КЛІЄНТ також уповноважує АДВОКАТСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ від його iменi складати. підписувати, вносити та отримувати будь-які, в тому числі всі вищевказані документи, а також посвідчувати власним підписом будь які копії документів, що надаються КЛІЄНТОМ, в тому числі за відсутності підпису КЛІЄНТА. 2.1.3. АДВОКАТСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ для виконання своїх зобов'язань за цим Договором визначає Партнера(ів), адвоката(ів) та його помічника(ів) або співробітника(ів), який(які) будуть представляти iнтерес КЛІЄНТА передбачені п.2.1.2. Договору…»
Відповідно до ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1087686 від 20.04.2022, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги/ доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №МВ/2022 від 08.04.2022, повноваження адвоката не обмежуються.
Суд звертає увагу на те, що представник позивача зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, самостійно визначивши адресу електронної пошти для листування з нею, суд доходить висновку, що ухвала від 30.05.2022 вважається врученою представнику позивача 10.06.2022 в електронній формі шляхом її направлення на офіційну електронну адресу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Згідно ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, для недопущення порушення права позивача на звернення до суду, суддя дійшов висновку про наявність підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.
При цьому, суд вважає, що строк для усунення недоліків позовної заяви необхідно продовжити на 10 днів від дня отримання даної ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 6, 121, 169, 241, 248, 256 КАС України, суддя
Продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дати отримання даної ухвали суду.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Копію ухвали надіслати позивачу/ представнику позивача.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ж.М. Чернова