про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
02 серпня 2022 рокум. Ужгород№ 260/2775/22
Закарпатський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Калинич Я.М. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Закарпатської обласної військової адміністрації, Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, третя особа, без самостійних вимог - Національна поліція України ГУНП в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Закарпатської обласної військової адміністрації, Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, третя особа, без самостійних вимог - Національна поліція України ГУНП в Закарпатській області, в якій просить суд: 1. Визнати Наказ №918-АГ від 14.07.2022 року про відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану з метою забезпечення потреб 94 прикордонного загону виданий Начальником 94 прикордонного загону підполковником ОСОБА_2 Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, протиправним та скасувати його. 2. Рішення №38 від 22 липня 2022 року про невідкладні заходи для забезпечення оборони України, захист безпеки населення та інтересів держави, яким погоджено примусове відчуження рухомого майна (транспортний засіб марки «КІА» моделі «Sorento», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (п.4) погоджене радою оборони області (Закарпатська обласна військова адміністрація), протиправним та скасувати його. 3. Зобов'язати раду оборони області (Закарпатську обласну військову адміністрастрацію), повернути транспортний засіб марки «КІА» моделі «Sorento», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Матеріали справи також містять заяву позивача про забезпечення позову, в якій просить постановити ухвалу суду, якою забезпечити заявлений позов шляхом: заборони вчиняти певні дії відповідачу - Закарпатській обласній військовій адміністрації щодо примусового відчуження транспортного засобу марки «КІА» моделі «Sorento», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви позивач посилається, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки на його думку будь-які дії щодо передачі іншим особам вказаного транспортного засобу завдадуть шкоди інтересам позивача.
Заява про забезпечення позову, відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Таким чином, суд розглянув подану заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Згідно з частиною другою статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За змістом приписів частин четвертої, п'ятої, шостої статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. У пункті 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» зазначається, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.
Також, згідно Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Суд зазначає, що необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. При цьому заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суд зазначає, що у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою та надати докази на підтвердження існування обставин, що є підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а не припущень щодо можливих порушень прав позивача чи завдання йому матеріальних збитків.
Також слід зауважити, що відповідно до наказу про відчуження майна 94 прикордонного загону ДПС України від 14.07.2022 року транспортний засіб марки «КІА» моделі «Sorento», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_1 , вилучено протоколом огляду місця події проведеного 12.07.2022 року в с. Галоч, Ужгородського району в рамках кримінального провадження №12022071170000365 від 12.07.2022 року, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
Оскаржуваним рішенням Закарпатської обласної військової адміністрації за №38 від 22 липня 2022 року «Про невідкладні заходи для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави» погоджено примусове відчуження рухомого майна (транспортний засіб марки «КІА» моделі «Sorento», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) військовій частині 1493 для потреб оборони у порядку, визначеному Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови зняття арешту.
Отже, суд резюмує, що існує умова, за якою погоджено відчуження рухомого майна - транспортного засобу марки «КІА» моделі «Sorento», д.н.з. НОМЕР_1 , яке належить позивачу, а саме - зняття арешту. Доказів того, що арешт з даного авто знятий, позивачем не надано.
Разом з тим, позивач зазначає, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про часткове накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12022071170000365 від 12.07.2022 року було відмовлено в частині накладення арешту на транспортний засіб марки «КІА» моделі «Sorento», д.н.з. НОМЕР_1 . На підтвердження даних тверджень, позивач не надає жодного доказу ні до позовної заяви, ні до заяви про забезпечення позову.
Також, вказані правовідносини регулюються Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
Враховуючи наведене, суд вважає, що з наданих до суду матеріалів не випливає очевидної протиправності дій та рішень відповідача, оскільки наведені доводи підлягають дослідженню під час розгляду відповідної справи по суті позовних вимог із дослідженням наданих сторонами доказів.
Суд приймає до уваги висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 04.09.2019 по справі №420/3397/19, де Суд акцентував увагу на тому, що очевидні ознаки протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
З урахуванням наведеного, оцінюючи доводи заявника про необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням їх розумності і обґрунтованості, забезпечення збалансованості інтересів сторін, та враховуючи відсутність відповідних доказів, які б могли свідчити про очевидну наявність порушеного права, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.118, 150-158 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Закарпатської обласної військової адміністрації, Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, третя особа, без самостійних вимог - Національна поліція України ГУНП в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Я. М. Калинич