Справа №521/16028/21
Провадження №2/521/1288/22
02 червня 2022 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючий суддя - Плавич І.В.,
секретар судового засідання - Табарчук Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на спадкове майно, третя особа - Приморська державна нотаріальна контора у місті Одеса,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 28 вересня 2018 року.
Після смерті ОСОБА_2 , залишилась спадщина у вигляді Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 14 вересня 1995 року за № НОМЕР_2 .
Померлий, ОСОБА_2 , був вітчимом позивача ОСОБА_1 і проживав з ним в даній квартирі з 28 липня 1975 року, що підтверджується ордером серії КР № 367 від 18.07.1975 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 , отримала 2-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 на сім'ю у складі 3-х осіб, самої ОСОБА_3 , чоловіка - ОСОБА_2 і сина - ОСОБА_1 .
Факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю з померлим ОСОБА_2 підтверджується розпорядженням органу приватизації № 66562 від 14 вересня 1995 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 приватизував квартиру АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_2 , який мешкав разом з ОСОБА_4 однією сім'єю.
Матір, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 25.03.2016 року виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Роздільнянському району Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області. Тобто матір, яка перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 померла раніше ніж її чоловік.
В свідоцтві про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьки зазначені: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_6 , з приводу зміни прізвища матері ОСОБА_4 на ОСОБА_7 , представник ОСОБА_1 звертався до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі, однак отримав відмову, тому повідомляю суд, що після відкриття провадження за даним позовом, позивачем буде подано клопотання про витребування письмових доказів, які не може отримати самостійно.
ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину після померлого ОСОБА_2 , так як мешкав разом з ОСОБА_2 та був прописаний з ним в спірній квартирі, що підтверджується довідкою № 1240 від 08.08.2019 року (випискою з домової книги про склад сім'ї та реєстрацію), Окрім того Ѕ частка спірної квартири належить ОСОБА_1 , з цього приводу позивач не звертався до нотаріальної контори у продовж шести місяців. У вересні 2019 року у позивача виникла необхідність отримати документ підтверджуючий право власності на іншу частку квартири, яка належала ОСОБА_2 і він звернувся до Приморської державної нотаріальної контори у м. Одесі з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.
03 вересня 2019 року за заявою ОСОБА_1 , державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори м. Одеси Масловою М.В. заведено спадкову справу №422л/2019 після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована в Спадковому реєстрі 05.08.2019 року за №64559275, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі за № 57101900 від 05.08.2019 року.
Однак, 04 вересня 2019року за № 422л/2019/02-14 Приморською державною нотаріальною конторою у м. Одесі, направила заявнику листа «Щодо визначення права спадкування», яким відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом і роз'яснила, що відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини і для підтвердження факту проживання заявника з померлим однією сім'єю не менш як п'ять років рекомендувала звернутись в суд. Також, Приморська державна нотаріальна контора у м. Одесі, не заперечувала проти розгляду справи у відсутності їхнього представника.
24.04.2020 року Державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі видала ОСОБА_1 постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на будь - яке майно, яке належало померлому ОСОБА_2 .
На підставі викладеного просить суд, згідно уточнених позовних вимог, встановити факт проживання однією сім'єю на протязі не менш як п'ять років та визнати спадкоємцем четвертої черги за законом ОСОБА_1 , зареєстрований і проживає за адресом: АДРЕСА_2 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ; та визнати право власності на спадкове майно, залишене після смерті ОСОБА_2 , , а саме на Ѕ частку квартиру АДРЕСА_1 .
Представник позивача - адвокат Биков Д.Ю. у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі позивача та його представника, просить задовільнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання слухання справи повідомлявся заздалегідь належним чином причини неявки суду не повідомляв.
Третя особа надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ст. 280 ч.1 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи в заочному порядку та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 28 вересня 2018 року .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина. До складу спадкового майна входить у вигляді Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 14 вересня 1995 року за № НОМЕР_2 .
У вересні 2019 року заявник звернувся до Приморської державної нотаріальної контори у м. Одесі з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак 04 вересня 2019року за № 422л/2019/02-14 Приморською державною нотаріальною конторою у м. Одесі, направила заявнику листа «Щодо визначення права спадкування», яким відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом і роз'яснила, що відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини і для підтвердження факту проживання заявника з померлим однією сім'єю не менш як п'ять років рекомендувала звернутись в суд.
Факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю з померлим ОСОБА_2 підтверджується розпорядженням органу приватизації № 66562 від 14 вересня 1995 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 приватизував квартиру АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_2 , який мешкав разом з ОСОБА_4 однією сім'єю.
Матір, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 25.03.2016 року виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Роздільнянському районуРоздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області. Тобто матір, яка перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 померла раніше ніж її чоловік.
В свідоцтві про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьки зазначені: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_6 , з приводу зміни прізвища матері ОСОБА_4 на ОСОБА_7 , представник ОСОБА_1 звертався до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі, однак отримав відмову, тому повідомляю суд, що після відкриття провадження за даним позовом, позивачем буде подано клопотання про витребування письмових доказів, які не може отримати самостійно.
ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину після померлого ОСОБА_2 , так як мешкав разом з ОСОБА_2 та був прописаний з ним в спірній квартирі, що підтверджується довідкою № 1240 від 08.08.2019 року (випискою з домової книги про склад сім'ї та реєстрацію), Окрім того Ѕ частка спірної квартири належить ОСОБА_1 , з цього приводу позивач не звертався до нотаріальної контори у продовж шести місяців. У вересні 2019 року у позивача виникла необхідність отримати документ підтверджуючий право власності на іншу частку квартири, яка належала ОСОБА_2 і він звернувся до Приморської державної нотаріальної контори у м. Одесі з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.
03 вересня 2019 року за заявою ОСОБА_1 , державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори м. Одеси Масловою М.В. заведено спадкову справу №422л/2019 після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована в Спадковому реєстрі 05.08.2019 року за №64559275, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі за № 57101900 від 05.08.2019 року.
Згідно ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Отже, про утворення особами сім'ї може свідчити не тільки укладення між ними шлюбу, кровне споріднення, усиновлення, а й інші обставини, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Про те, що законодавець визнає можливість створення сім'ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, свідчить положення статті 74 Сімейного кодексу України. Встановлення такого факту передбачено в судовому порядку (стаття 315 ЦПК України).
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкування за законом здійснюється у наступній черговості (при цьому кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування, встановлених статтею 1259 ЦК України):
перша черга: діти спадкодавця (у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті), той з подружжя, який його пережив, та батьки;
друга черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;
третя черга: рідні дядько та тітка спадкодавця;
четверта черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини;
п'ята черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, та утриманці спадкодавця (неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування).
Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку, що обставини справи підтверджені відповідними доказами, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 10, 11, 12, 13, 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 281, 282, п. 8, 15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на спадкове майно, третя особа - Приморська державна нотаріальна контора у місті Одеса - задовольнити.
Встановити факту проживання однією сім'єю на протязі не менш як п'ять років та визнати спадкоємцем четвертої черги за законом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_4 виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області від 06.12.1995 року, РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований і проживає за адресом: АДРЕСА_2 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Визнати право власності на спадкове майно, залишене після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме на Ѕ частку квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 44.0 кв.м., яка складається з двох житлових кімнат загальною площею 27.4 кв.м., кухні - 5.7 кв.м., ванної кімнати - 2.0 кв.м., вбиральні - 1.1 кв.м., коридор - 5.8 кв.м., за спадкоємцем четвертої черги за законом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_4 виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області від 06.12.1995 року, РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований і проживає за адресом: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Малиновського районного суду міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повні відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Одеська міська рада - 65000, м. Одеса, Думська площа 1, код ЄДРПОУ 26597691.
Третя особа: Приморська державна нотаріальна контора у місті Одеса - 65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 26, код ЄДРПОУ 02899752.
Суддя: І.В. Плавич