30 червня 2022 року Справа № 160/4176/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
22.02.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період жовтня місяця 2018 року та з січня 2020 року по листопад 2021 року включно;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати і виплатити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період жовтня місяця 2018 року та з січня 2020 року по листопад 2021 року включно.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем було зазначено, що ОСОБА_1 є особою пенсійного віку та отримую пенсію за віком з 2009 року. З початку 2000-х років позивач періодично виїжджає на заробітки до російської федерації. Так, зокрема, в вересні 2018 року вона була змушена в черговий раз поїхати на заробітки до рф, крім того, в неї там був хворий чоловік та їй негайно слід було виїхати для догляду за ним. З того часу і до початку 2020 року ОСОБА_1 доглядала за хворим чоловіком та постійно знаходилась на території РФ. З початку ж 2020 року на території рф та України було введені карантині обмеження та приїхати до нашої країни позивач змоги не мала. В листопаді 2021 року ОСОБА_1 повернулася до України та 30 листопада звернулася до банківської установи для отримання своєї пенсії. В банку позивачу було надано відповідь, що кошти були відкликані за заявою ПФ України. Звернувшись з запитом до ПФ України, позивач отримала відповідь, що, оскільки, ОСОБА_1 не отримувала пенсію з банківського рахунку понад рік, то органи ПФ відкликають ці виплати, а з жовтня 2018 року взагалі припинили їх нарахування. При цьому ПФ України не врахував, що позивач була в Україні станом на жовтень 2018 року, а тому твердження про неотримання нею пенсійних виплат понад рік чи навіть пів року, є хибними. Крім того, в позивача була поважна причина, оскільки вона фізично не могла повернутися до України у зв'язку із введенням карантинних обмежень. Таки чином, органами ПФ України неправомірно не було нараховано позивачеві пенсійних виплати за жовтень 2018 року та з січня 2020 року по листопад 2021 року включно.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсії за період жовтня місяця 2018 року та з січня 2020 року по серпень 2021 року та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити пенсію за вказаний період.
Копію зазначеної ухвали направлено позивачеві засобами поштового зв'язку на адресу, зазначену в позовній заяві та відповідно до наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 21.04.2022 отримано позивачем. Тобто, з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України строк для усунення недоліків до 02.05.2022.
04.05.2022 засобами поштового зв'язку до суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду без дати, яка містить прізвище на ініціали « ОСОБА_1 », проте не містить підпису особи, яка її подала, що підтверджується актом Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 №253.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто заявнику без розгляду; позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсії за період жовтня місяця 2018 року та з січня 2020 року по серпень 2021 року та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити пенсію за вказаний період - повернуто позивачу у зв'язку з неусуненням недоліків у встановлений судом строк.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного від 30.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з вересня 2021 року по листопад 2021 року включно та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати і виплатити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з вересня 2021 року по листопад 2021 року включно; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано від відповідачів для залучення до матеріалів справи додаткові докази та встановлено строк для їх подання.
Вищезазначену ухвалу про відкриття провадження, ухвалу про повернення позовної заяви в частині позовних вимог та акту про відсутність підпису по даній справі, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок на 2022 рік через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, направлено позивачеві засобами електронного зв'язку на електрону адресу, зазначену у позовній заяві 04.07.2022, що підтверджується матеріалами справи. За даними КП “ДСС” копію ухвали про відкриття провадження 09.06.2022 о 19:53 надіслало одержувачу - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за допомогою підсистеми “Електронний суд” в його електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву до 27.06.2022. Крім того, копію ухвали разом з копією позовної заяви направлено відповідачу на офіційну електронну адресу 15.06.2022, про що свідчать матеріали справи.
29.06.2022 до суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, у якому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити у їх задоволенні.
В обґрунтування заявленої правової позиції відповідачем зазначено, що згідно пункту 16 Порядку в травні 2018 року установою ПАТ “Приватбанк” направлено списки до Пенсійного фонду, щодо одержувачів пенсій на рахунки яких було зарахування цільових коштів, але не виконувалось одержання на протязі останніх 12 місяців, або кошти одержувались по довіреності. В наданих списках зазначено, що зняття коштів з рахунку ОСОБА_1 відсутні. Пенсіонерці надіслано лист № 364/04.24/32 від 08.06.2018 про відсутність руху коштів на банківському рахунку та повідомлено про необхідність надання нової заяви до органу Пенсійного фонду України згідно з вимогами, визначеними в п. 10 Порядку. В зв'язку з ненаданням ОСОБА_1 нової заяви відповідно до п. 16 Порядку виплату пенсії з 01.10.2018 переведено на поштове відділення. Оскільки ОСОБА_1 шість місяців підряд пенсію не отримувала, виплату пенсії припинено з 01.04.2019 відповідно до статті 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. На підставі заяви від 30.11.2021 та враховуючи норми статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виплату пенсії ОСОБА_1 поновлено з 29.11.2018 та виплачено заборгованість за період з 29.11.2018 по 30.11.2019 в січні 2022 року. Починаючи з 01.02.2022 нараховується щомісячно борг відповідно до статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”
Відповідач також посилався на те, що відповідно до ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану та запровадження воєнного стану”, Указу Президента України №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, Указу Президента України №133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, Рекомендацій РСУ щодо роботи судів в умовах воєнного стану процесуальні строки можуть бути продовжені до закінчення воєнного стану в Україні.
До відзиву на позов були надані копії документів з пенсійної справи позивача.
30.06.2022 до суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли копії матеріалів пенсійної справи.
Суд, враховуючи рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 щодо продовження процесуальних строків, вважає за необхідне прийняти вказані документи до розгляду.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 з 20.04.2009 року призначена пенсія за віком (протокол №891187 від 30.04.2009). Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Листом за підписом начальника відділу з питань виплати пенсій №22 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Куча О.В. «Про відсутність руху коштів» від 08.06.2018 вих.№364/04.24/32 позивачу повідомлено, що згідно інформації, наданої ПАТ «Приватбанк», по рахунку позивача немає руху коштів більше року. В зв'язку з чим, позивачу необхідно, особисто, терміново надати копію паспорту, ідентифікаційного коду та відповідну заяву для подовження виплати пенсії. Документи необхідно надати з оригіналами до Жовтоводського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. В листі також попереджено, що в разі ненадання особистої заяви з усіма необхідними документами, виплата пенсії буде здійснюватися через підприємство поштового зв'язку за місцем проживання.
Доказів звернення позивача з відповідною заявою матеріали справи не містять, у зв'язку з чим пенсійним органом виплату пенсії з 01.10.2018 року переведено через підприємство поштового зв'язку 52201.
З 01.08.2020 виплату пенсії ОСОБА_1 припинено в зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
30.11.2021 позивач звернулась до відділу обслуговування громадян №11 (сервісного центру) ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про поновлення виплати пенсії.
Рішенням П'ятихатського об'єднаного управління ПФУ від 01.12.2021 №91217013586 поновлено виплату пенсію позивачу з 29.11.2018.
Крім того, на звернення позивача від 01.12.2021 до Урядового контактного центру з питання виплати пенсії листом відділу методології та звітності з виплати пенсій управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про розгляд звернення» від 22.12.2021 №370142 позивачу було повідомлено, що на виконання вимог пункту 16 Порядку, банківською установою надано список (від 24.05.2018 №3048/53) осіб, за яких кошти не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, в якому було зазначено прізвище ОСОБА_1 . На адресу заявника, яка зазначена в пенсійній справі, було направлено лист від 08.06.2018 №364/04.2/32 з проханням надати відповідну заяву для подальшого перерахування пенсії на банківську установу. Оскільки відповідної заяви від заявника не надійшло, на виконання вимог пункту 16 Порядку, виплату пенсії з 01.10.2018 року переведено через підприємство поштового зв'язку 52201. Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”» з 01.08.2020 виплату пенсії припинено в зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. На підставі наданої заяви від 30.11.2021, виплату пенсії поновлено з 29.11.2018 відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсія за період з 29.11.2018 по 28.11.2019, за листопад 2021 та грудень 2021 нараховано на відомість січня 2022 року. Крім того, з січня 2022 року разом з поточною пенсією, заявнику будуть виплачуватись пенсійні виплати за період з 29.11.2019 по 30.11.2021 рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Листом відділу методології та звітності з виплати пенсій управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про розгляд звернення» від 24.04.2022 №2669-40499/Ю-01/8-0400/22 позивачу було повідомлено, банківською установою було надано список одержувачів пенсій, зокрема, в якому було зазначено прізвище заявника та зазначено, що зняття коштів відсутнє. Згідно вимог зазначеного Порядку, з жовтня 2018 року виплату пенсії переведено через підприємство поштового зв'язку № 52201. За звітними даними підприємства поштового зв'язку, починаючи з жовтня 2018 пенсія не отримувалась. Статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, зокрема, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України припиняється у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Таким чином, виплату пенсії припинено. На підставі наданої заяви від 30.11.2021 та враховуючи норми статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплату пенсії поновлено з 29.11.2018.
Суд звертає увагу, що пенсія за період з 29.11.2018 по 28.11.2019, за листопад 2021 та грудень 2021 нарахована та виплачена пенсійним органом позивачу у загальній сумі 26240,40 грн., про що свідчить наявний у матеріалах справи витяг зі списку на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки в ПАТ «ПриватБанк» за січень 2022 року.
Крім того, з лютого по липень 2022 року разом з поточною пенсією ОСОБА_1 додатково виплачуються пенсійні виплати за період з 29.11.2019 по 30.11.2021 рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії, а саме: у розмірі 2041,31 грн., що підтверджується витягами зі списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки в ПАТ «ПриватБанк» за лютий-липень 2022 року.
Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсії за період з вересня 2021 року по листопад 2021 року включно, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Пунктом 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №41/26486 (далі - Положення №№28-2), Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV; тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 47 Закону №1058-IV регламентовані загальні питання виплати пенсії, згідно з абазом першим частини 1 якої пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Механізм виплати пенсій шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії в уповноважених банках визначений Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 (далі - Порядок №1596, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. 3 Порядку №1596, виплата і доставка пенсій та грошової допомоги здійснюється уповноваженими банками на умовах, визначених цим Порядком, та на підставі договорів, що укладаються: між уповноваженими банками та органами соціального захисту населення; між уповноваженими банками, Пенсійним фондом України та органами Пенсійного фонду.
Пунктом 4 Порядку №1596 передбачено, що виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків).
Одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка (п. 6 Порядку №1596).
Органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення забезпечують інформування одержувачів про порядок виплати пенсій та грошової допомоги (п. 7 Порядку №1596).
На підставі складених документів органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки одержувачів (п. 14 Порядку №1596).
Відповідно до п. 16 Порядку №1596, якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов'язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку.
У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв'язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.
Отже, пунктом 16 Порядку №1596 передбачено дві самостійні підстави для такого переведення:
1) якщо суми пенсій та грошової допомоги одержуються за довіреністю більше як один рік;
2) якщо ці суми не одержуються з поточного рахунку більше як один рік.
Поряд із цим, пунктом 4 частини 1 статті 49 Закону №1058-IV визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
При цьому, в силу положень ч.1 ст.46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що після отримання повідомлення від банку та з огляду на неподання ОСОБА_1 заяви про поновлення виплати пенсії у відповідь на лист від 08.06.2018 №364/04.24/32, у зв'язку з неотриманням ОСОБА_1 пенсії з поточного рахунку більше року з 01.10.2018 року пенсійним органом було переведено виплату пенсії через підприємство поштового зв'язку 52201.
Матеріалами справи також підтверджується, що з 01.08.2020 через неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд виплату пенсії ОСОБА_1 припинено.
Тобто, що відповідач, переводячи виплату пенсії позивача через підприємством поштового зв'язку та припиняючи виплату пенсії позивача, діяв у відповідності з приписами пункту 16 Порядку №1596, оскільки відповідач отримав повідомлення банку, що суми пенсії позивача не одержуються з поточного рахунку більше як один рік та позивачем не подано нової заяви.
Посилання ж позивача на те, в жовтні 2018 року вона перебувала в Україні не підтверджені жодним наданим до матеріалів справи доказом. Більш того, такі посилання не спростовують неотримання ОСОБА_1 пенсії з поточного рахунку більше року станом на день направлення пенсійним органом листа від 08.06.2018 №364/04.24/32. При цьому, законодавцем не розмежовує поняття неотримання пенсії з поточного рахунка більш як один рік з поважних причин чи без таких.
В подальшому, на підставі заяви позивача від 30.11.2021 поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 з 29.11.2018, пенсія за період з 29.11.2018 по 28.11.2019, за листопад 2021 та грудень 2021 у загальній сумі 26240,40 грн. виплачена позивачу у січні 2022 року.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що на виконання наведених норм з лютого 2022 по день судового розгляду позивачу виплачуються пенсійні виплати за період з 29.11.2019 по 30.10.2021 рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії (у розмірі 2041,31 грн.).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час поновлення позивачу пенсії з 29.11.2018 та виплати заборгованості за минулий час. зокрема, за період з вересня по листопад 2021 року, Головне управління Пенсійного фонду України діяло на підставі, в межах та у спосіб, визначених чинним законодавством України.
За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки в задоволенні позову було відмовлено, то судові витрати в сулу вимог ст.139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з вересня 2021 року по листопад 2021 року включно та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати і виплатити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з вересня 2021 року по листопад 2021 року включно - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Юхно