Провадження № 33/803/788/22 Справа № 203/1671/22 Суддя у 1-й інстанції - Шрамко Л. Л. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
27 липня 2022 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:
захисника - Зінчука В.Д.
апеляційну скаргу захисника Гейко В.І., з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2022 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 119 грн. 00 коп.
Відповідно до встановлених судом обставин, ОСОБА_1 15 травня 2022 року о 23 год 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Дніпро, пр. О.Поля, буд. 135Б, зухвало та цинічно порізав колеса автомобіля “Фіат Дукато”, держаний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок.
З сукупності встановлених обставин та досліджених доказів, суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2022 року скасувати та винести нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх доводів вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог процесуального закону. Вважає, що судом не враховано відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про вчинення правопорушення ОСОБА_1 .
Зазначає про те, що судом порушено його право на захист, оскільки ОСОБА_3 належним чином про місце, дату та час судового розгляду повідомлений не був, судове рішення йому у встановленому законом порядку направлене не було, через що він як особа, що притягується до відповідальності, був позбавлений можливості здійснювати належний захист.
Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності такої обов'язкової кваліфікуючої ознаки, як нецензурна лайка чи образливі чіпляння до громадян, тобто порушення саме громадського порядку. Крім того, місцем вчинення правопорушення є ділянка місцевості біля буд. О. Поля у м. Дніпрі, яке не є громадським місцем, що свідчить про відсутність об'єктивної сторони правопорушення.
Вказує на те, що судом не надана належна оцінка доказам у справі, оскільки свідок ОСОБА_4 не вказував, що він бачив факту порізання колес саме ОСОБА_1 , а зазначив лише, що бачив сусіда біля машини, також в протоколі огляду місця події вказано, що усі колеса транспортного засобу спущені, тобто факту прорізання не засвідчено. Зазначає, що суд всупереч вимогам закону не залучив прокурора для участі у справі.
Також ставить питання про поновлення строку апеляційного оскарження. В обґрунтування своїх вимог вказує, що судовий розгляд проведено без участі сторін, а повний текст оскаржуваної постанови стороною захисту отримано 23 червня 2022, після чого протягом десяти днів подано апеляційну скаргу, у зв'язку з чим вважає строк оскарження пропущеним з поважних причин і таким, що підлягає поновленню.
В судовому засіданні захисник підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні з викладених у ній підстав.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції враховує, що судовий розгляд було проведено без участі сторін, а з оскаржуваним судовим рішенням сторона захисту була ознайомлена лише 23 червня 2022 року, за межами строку апеляційного оскарження (а.с.30), а тому з метою забезпечення стороні захисту доступу до правосуддя вважає за необхідне строк апеляційного оскарження - поновити.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції зважає на те, що відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції у даному провадженні дотримані не в повному обсязі.
Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції у порушення вимог ст. ст. 7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді адміністративного провадження за ст. 173 КУпАП, всебічно не з'ясувавши всіх обставин провадження. Такий висновок ґрунтується на наступному.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, а саме за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок, і прагне до цього.
Суд першої інстанції у мотивувальній частині постанови послався на те, що вина ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №088643, протоколом огляду місця події від 16 травня 2022 року, протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16 травня 2022 р, поясненнями потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 .
З даними висновками суду не можна погодитись, оскільки вказані докази поза розумним сумнівом не свідчать про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 15 травня 2022 року о 23:00 год. ОСОБА_1 , знаходячись біля буд. 135б по пр. О.Поля в м. Дніпрі, зухвало та цинічно порізав колеса автомобіля “Фіат Дукан”, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок.
Згідно пояснень свідка ОСОБА_4 , 15 травня 2022 року він знаходився біля буд.135 б, по пр. О.Поля в м. Дніпрі та почув, як в автомобілі “Фіат Дукан” пробивають колеса, а коли підійшов до авто, то біля нього побачив сусіда ОСОБА_1 , який на його зауваження відреагував агресивно (а.с.6).
Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від потерпілого ОСОБА_2 , 15 травня 2022 року близько 23:00 години невідома особа пошкодила колеса його авто, а в поясненнях останній вказав, що 15 травня 2022 року біля буд. 135 б по пр. О.Поля в м. Дніпрі припаркував своє авто “Фіат Дукато”, після чого наступного дня о 05:00 годині, побачив, що усі колеса автомобіля порізані (а.с. 14).
З наведених показань свідка не вбачається, що ОСОБА_1 були здійснені протиправні дії, оскільки ОСОБА_4 не бачив моменту пошкодження колес, а лише чув певні звуки та бачив ОСОБА_1 біля автомобіля потерпілого. Цей свідок чітко не вказав, що бачив, як саме ОСОБА_1 пошкоджував колеса автомобіля, ним не описано механізм пошкодження та знаряддя, за допомогою якого воно було здійснене, а той факт, що останній проходив повз автомобіль потерпілого, через що, на думку свідка, може бути причетний до скоєного, належить вважати припущенням.
Сам потерпілий ОСОБА_2 безпосереднім очевидцем подій не був, в своїй заяві та поясненнях не вказує на ОСОБА_1 як на особу, яка пошкодила колеса його авто, не зазначає про наявність конфлікту з останнім чи вчинення ОСОБА_1 інших дій, що підпадають під ознаки дрібного хуліганства.
Згідно протоколу огляду місця події від 16 травня 2022 року, по пр. О.Поля в м. Дніпрі, виявлено автомобіль “Фіат Дукато” білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , у якого були спущені усі чотири колеса, в ході огляду транспортного засобу інших пошкоджень не виявлено. (а.с.7-11).
Таким чином, протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього не зафіксований факт пошкодження колес вказаного автомобіля, в тому числі шляхом нанесення порізів, а лише вбачається, що колеса спущені.
ОСОБА_1 у поясненнях свою винуватість заперечував та вказав, що 15 травня 2022 року близько 22 год. 30 хв. вигулював собаку, та біля будинку побачив чоловіка, який позвав його та почав говорити про те, що він винуватий в порізі скатів автомобіля, після чого почав бризкати в обличчя перцевим балончиком.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що фактично окрім пояснень свідка ОСОБА_4 , які є неоднозначними за змістом і не підтверджують винуватість ОСОБА_6 поза розумним сумнівом, інших доказів на підтвердження вчинення останнім правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, матеріали справи не містять.
Що стосується складеного відносно ОСОБА_5 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, то його зміст не може бути достатнім доказом вчинення правопорушення за відсутності об'єктивного підтвердження зазначених у ньому відомостей іншими доказами.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У своєму рішенні у справі «Аллене де Рібемон проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не доведена допустимими та достовірними доказами, у зв'язку із чим вважає за необхідне постанову суду скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 247, 268, 285, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Строк апеляційного оскарження - поновити.
Апеляційну скаргу захисника Гейко В.І. - задовольнити.
Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2022 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.А. Мазниця